У вересні 2009 року Луцька міська рада схвалила рішення про створення нового комунального підприємства – „Центру туристичної інформації та послуг” (ЦТІтП), яке покликано всебічно сприяти розвитку туризму в місті Луцьку (http://www.lutsk.ua/oper/2626.html). Яким бачить Центр міська влада і з чого доведеться починати його новому директору?
Очевидно, що хотілось би бачити функціонування ЦТІтП на зразок Люблінського аналогу – Lubelski Osrodek Infornacji Turystycznej (http://www.loit.lublin.pl/index_ru.html) (LOIT), який у Польщі в 2007 році отримав статус найкращого закладу такого типу (у категорії міст із населенням понад 75 тисяч осіб) і займається безкоштовним наданням туристам довідкової інформації, поширенням безкоштовних мап і схем міста, продажем сувенірів та книжок. Та перш за все варто зважити на передумови створення та функціонування Центру у Любліні та у Луцьку.
Бюджет м. Люблін складає близько 3 млрд. грн.. В місті проживає 346 тис. осіб. В Люблінській міській раді працює 1000 осіб, з яких безпосереднім залученням позабюджетних (проектних) коштів займається 30 осіб. Загалом проектними коштами займається близько 10% усіх працівників міської ради, а це 100 осіб. Результатом такої роботи стало те, що з часу вступу Польщі до ЄС у 2004 р. і до 2008 року Люблін отримав з проектів 166 млн. зл. (множимо цю цифру на 3 і отримуємо еквівалент у гривнях – більше ніж річний бюджет Луцька) і ці кошти були спрямовані на 3 напрями: розбудова інфраструктури, культуру та туризм. LOIT на 50% фінансується з коштів міського бюджету, розташований у центрі Старого міста.
Бюджет м. Луцьк складає близько 359 млн. грн. (http://www.molod.in.ua/articles/328/). В місті проживає 208 тис. осіб. В Луцькій міській раді працює близько 350 осіб, з яких усією сферою міжнародного співробітництва займається 6-10 осіб: Управління міжнародного співробітництва та проектної діяльності - 4 (2 з яких безпосередньо займаються проектною діяльністю - Сектор проектної роботи (безпосереднє залучення позабюджетних коштів), 2 - Відділ туризму та рекреації (у якому зараз немає ні інтернету, ні навіть компютерів) і 4 - Відділ економіки та інвестицій департаменту економіки. Таким чином, усього у сфері роботи із позабюджетними коштами працює не більше 15 осіб (4% працівників міської ради). У звязку із такою ситуацією справедливо виникає ряд питань: ми не хочемо отримати додаткові кошти в міський бюджет? Якщо хочемо, тому чому до цього таке несерьозне ставлення? Чи ми вже отримуєм достатньо коштів для міста з цього джерела? Тоді де ці кошти? Кількість коштів, залучених для міста через проекти, мені не відома, так само як і кількість самих реалізованих проектів. В тій же Польщі, приміром, таку інформацію поширюють усіма можливими способами, роздають безкоштовно цілі книжки по реалізованим проектам з ілюстраціями і описами – адже на перспективу кожен може стати партнером проекту, принести нову ідею або зробити інший вклад і таким чином допомогти отримати місту гроші. ЦТІтП в місті, як хотілося би його організаторам, мав би бути самодостатнім, самоокупним (тому до „Осередок туристичної інформації (LOIT)” додали „та послуг (ЦТІтП)”), через що його працівникам на особливу підтримку з місцевого бюджету розраховувати не варто. Для того щоб підприємству бути самодостатнім, йому, згідно зі Статутом, дозволяється у статусі КП вести господарську діяльність в рамках усіх КВЕД (Класифікація видів економічної діяльності) туристичної діяльності. Статутний фонд комунального підприємства дорівнює 1000 грн. Однозначно не відомо: чи отримає підприємство фінансування на започаткування хоча б якоїсь із задекларованих видів діяльності. ЦТІтП планується розмістити на 2 поверсі Будинку побуту, де не тільки туристи, але й лучанам його буде нелегко знайти. Таким чином, ЦТІтП опиняється у такій ситуації, коли джерела його існування є під сумнівом:
-         місцеві бізнес-структури зараз переважно самі шукають де б взяти кредит, тому навряд будуть інвестувати в „нерозпахану галузь”;
-         місцева влада сподівається на самоокупність підприємства, не володіє достатнім бюджетом і ще тільки починає еволюційно доходити до усвідомлення того, що для залучення серйозних інвесторів і великої клькості туристів, місту потрібна реклама і за її розробку та розміщення місто повинно платити;
-         діяльність самого ЦТІтП принесе мізерні доходи, особливо на початку його функціоннування, коли туристичний продукт лише створюється, а для розкрутки цієї діяльності коштів немає;
-         останнім можливим джерелом існування Центру є міжнародні проекти. Однак яка установа зараз у Луцьку функціонує за рахунок проектних грошей? Де в Луцьку є табличка з написом „збудовано при співфінансуванні з ЄС”? І чи достатні ресурси міської ради: досвід, знання, кількість людей тощо для залучення позабюджетних коштів на даний проект? Можливо, можна залучити студентів як додатковий ресурс? Факультет міжнародних відносин Волинського національного університету імені Лесі Українки, наприклад. Наскільки мені відомо, поки ні. Ще поки вчать наші студенти теорію, визначення „територіальної організації суспільства” і „географічного районування”, а ось що таке REGON, PESEL і NIK і яка між ними різниця їм не відомо (а саме такі поля потрібно заповнювати у проектних аплікаційних заявках). Знаю, бо сам не так давно закінчив цей факультет і до цього часу мене запрошують викладати там курси по написанню проектів. Хоча, шанси отримати кошти на Центр з цього джерела все ж таки є: через місяць-два із величезним запізненням стартує програма фінансування „Program Wspolpracy Transgranicznej Polska-Bialorus-Ukraina 2007-2013”. Сукупний бюджет програми: 186,2 млн. євро. Серед найпріорітетніших напрямів фінансування – розвиток туризму. Це реальний шанс для міста отримкати хоча б невелику частину позабюджетних коштів, в тому числі і на розвиток ЦТІтП. Факультет МВ ВНУ в свою чергу подасть на участь у програмі свої вже розроблені проекти, серед яких є „Створення Центру проектного менеджменту” (я є співавтором проекту), який дозволить на факультеті зробити проектну групу по навчанню та розробці проектів для залучення грантових коштів. Місто в подальшому могло би залучити цей резерв майбутніх фахівців для написання та реалізації інфраструктурних проектів за позабюджетні кошти, або у співфінансуванні із Європейськими фондами.
Яким буде статус майбутнього директора Центру туристичної інформації та послуг? Він не є держслужбовцем, призначається міським головою за погодженням директора департаменту культури та збереження історичної спадщини, його трудовий договір є строковим (відповідно, його можуть не продовжити), він все починає „з нуля”. На даний момент не відомо яка в нього буде зарплата і який термін трудового договору. Директор підзвітний не тільки керівництву міської ради і директору департаменту культури та збереження історичної спадщини, він ще підзвітний власнику – Начальнику відділу туризму та рекреації та уповноваженому ним органу. То що ж він (директор ЦТІтП) може робити, коли немає ніяких ресурсів для життя, але стільки людей з нього будуть питати про результат?
А може  його і не потрібно взагалі?....
Власник, до речі, він же і автор статуту підприємства (http://www.lutsk.ua/UserFiles/File/rada/47_7.doc), може здійснювати господарську діяльність в рамках КП і без директора, як засновник.
А може ЦТІтП зовсім і не інформаційний, а фінансовий центр, який у статусі КП дозволяє власнику бути більш економічно гнучким, ніж у статусі начальника відділу, дозволяє здійснювати розрахунки поза міським бюджетом?
Тепер це може бути рух коштів напряму до директора (власника) і через казначейство, і з проектів, і з „підвідомчих турфірм”...
І хто би не був директором, є власник. Він і визначає „економічну політику” підприємства, бути йому, чи ні.
При ліквідації підприємства, що би не „нажив” директор, згідно Статуту, майно та кошти, які залишаються, використовуються за рішенням власника.
Безумовно, Центр туристичної інформації та послуг дуже потрібнен Луцьку і те, що відбувається робота по його створенню – величезний крок уперед для всього міста. Він буде сприяти поширенню інформації про місто, залученню іноземних інвестицій, туристів, позабюджетних коштів, громадській активності, загальному пожвавленню економіки міста. Та те, що можна використати на благо, зажди можна і змарнувати. Не кажу що змарнували вже, кажу – давайте обговорювати як буде краще для нашого міста (громадські слухання, конкурс на найкращий проект статуту та інше).
ПС. Через прозорість до якості. СУЯ (http://www.lutsk.ua/quality/olicy_of_quality.html).