Перед тим, як купити, обміняти чи отримати квартиру у спадок, то спочатку вам треба обдивитись добре – чи бодай сантиметр сантехнічної труби там не закрито плиткою чи замуровано. Інакше халепа. Така, як сталася нещодавно зі мною.
Ситуація проста. Але не до геніального, а до банального. Прийшла ввечері моя сусідка знизу і сказала, що я її заливаю водою. Серце похололо і я побіг у туалет і кухню дивитися, де ж в мене калюжа води по коліно. Але в мене все було сухо…
Можливо, протікає десь труба в самій стіні – зробив я логічне припущення. І навіть відчув гордість за свої розумові здібності до логіки. Але робити все ж таки щось треба.
Наш будинок обслуговує таке собі ТзОВ «Товариство М.Ж.К.». Я подзвонив їм і там мені сказали що зараз пришлють аварійну бригаду. Не пройшло і півтори години як бригада в складі 2-х осіб (одна з яких була на підпитку) прибула. І ось тут починається цікаве.
У моєму туалеті частинка простору за унітазом, де йде вивідна труба з унітазу до стіни, залита бетоном і закладена  плиткою. Побачивши це, бригадир відразу заявив що нічого зробити не може бо доступу до труби нема.
– Що ж тепер, власне, робити?
– Розбивати, – заявив бригадир.
– А ще десь подивитись не можна? Ну там, в стояку через аварійні люки, чи ще щось? До сусідів збоку зайти глянути?
– Ні! Спочатку розбивайте, а тоді будемо дивитись де треба!
– Добре, – погодився я, –розбивайте. Як треба то треба...
– Ееее ніііі. Це ви розбивайте (!), а тоді ми будемо шукати протікання.
– ??? Але я не вмію розбивати і інструменту для цього ніякого не маю….
– Нічого не знаю! Власник має забезпечити доступ до труби. Ви не мали права закладати її плиткою і бетонувати.
– Але я не закладав. Так вже було до мене…
– Нічого не знаю. Треба було дивитись, коли поселялись в квартиру(!). Дзвоніть завтра в контору, – прийдуть інші люди і розіб’ють.
– А якби там зараз вода лилась як з водопаду?
– Тоді ми просто перекрили б воду по всьому стояку.
От так.
Завтра.
Дзвоню в «контору». Начальниця каже: «Ми такого не робимо, дайте доступ до труби».
– Не вмію я бетон розбивати та і не маю чим… що робити?
– Ну якби це ще жінка якась говорила, я б могла зрозуміти а от чоловікові має бути соромно!
– А мені зовсім не соромно – кожен має робити те, що вміє. Я от спеціаліст з інформаційних технологій і в розбиванні бетону ніц не розумію. Прошу вас, нехай ваші майстри мені його розіб’ють а я заплачу за роботу.
– Не треба їм нічого платити, там і так одні п’яниці…
Прийшлось обдзвонювати всіх знайомих, шукати людей які вміють це робити.
Сервіс. І нічого не вдієш, бо то ТзОВ, а не комунальна структура.
І кому має бути соромно, що спеціальна служба не може виконати всього об’єму робіт (навіть за гроші клієнта) й оперативно усунути аварійну ситуацію? Це те саме, як би ви, скажімо, прийшли купувати хліб, а вам сказали принести борошно, тоді, мовляв, і хліб купите, як напечемо. Або купили ви, приміром, пральну машину і вам її привезли під під’їзд і залишили – тягніть самі на 4 поверх. Але ж даси 15-20 гривень – і занесуть, і поставлять, де треба. То чому ж тут так не можна?
От вам і…
P.S.Видовбали за півдня.
Прийшов нарешті майстер і виявилось... що довбати той бетон і не потрібно було, бо була забита труба на кухні і причина не в тому місці, де довбали бетон.
От так.
Зичу всього найкращого некваліфікованим робітникам ТзОВ «Товариство М.Ж.К.», які чергували ввечері 5 листопада, а також керівниці цієї установи – за правильне вирішення питання – спочатку довбати, а потім присилати кваліфікованого майстра.