Нещодавно ознайомилась з творчістю Юрія Іздрика та його збіркою «Таке». Мені надзвичайно сподобалась одна з його історій (видно щось зачепило):
«Один археолог довго був в Африці і після відрядження привіз собі додому ігуану. Ігуани - переконували його туземці, мовляв, нічим не гірші собак чи котів, а за багатьма параметрами навіть кращі: полюють на домашніх комах, не галасують березневими ночами і надвір просяться не часто. Та, незважаючи на ці чесноти, імпортована рептилія в перший же день повелася вкрай неадекватно і вкусила археолога за палець.
Археолог не надав цьому інциденту ваги, однак палець посинів, розпух, загноївся і втратив функціональність. Ба більше - з кожним днем йому (пальцеві) робилося все гірше. Треба було йти до лікаря. Щопоравда, ігуана, немов відчуваючи докори сумління, почала всюди супроводжувати нашого археолога, попросту ходити за ним навзирці: він на балкон- вона на балкон, він в туалет- вона за ним. Постраждалого це неабияк розчулило, він вирішив, що африканські колеги мали рацію: ця холоднокровна істота чутливіша за багатьох людиноподібних.
Саме про це, у першу чергу, він і розповів терапевтові, виправдовуючи занедбаний стан пальця. Лікар іронічно посміхнувся, увів пацієнтові антидот і пояснив, що цей різновид ігуан належить до слабкоотруйних рептилій, чий укус не призводить до миттєвої смерті, однак організм жертви починає поволі розкладатися, а помирає жертва щойно досягнувши стадії, коли стане легкостравною для ігуани. Ігуана ж ходить за нею навзирці, аби здобич, бува, не втекла, аби харч не потрапив у пащу якомусь іншому хижакові».

Будьте обережні: уважність, турботливість і постійне заглядання у вічі - це не завжди любов!

P.S. Збірка Юрія Іздрика “Таке” стала переможцем конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі, 2009». Про це оголошено під час фінальної церемонії, яку цього року в Києві провела Британська Рада. Премію письменникові вручив Надзвичайний та Повноважний Посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні пан Лі Тернер.

І ще...Сьогодні все частіше стало чути, що немає ні українських письменників - і нема що читати, ні якісних українських виконавців – і нема що слухати...