Французький президент і генерал Шарль де Голль говорив, що якби мав таку армію, як Українська Повстанська, то німецький чобіт не топтав би його країни. Цю гіпотетичну оцінку керівника французького руху опору про рух опору український часто використовують. Але УПА має реальний внесок в щасливу долю повоєнної Західної Європи, про який ще ніхто не сказав.
 
Тема Української Повстанської Армії у моїй журналістській і депутатський діяльності віддавна є однією з провідних. У минулому скликанні обласної ради я був автором і співавтором декількох рішень щодо визнання боротьби повстанців законною і справедливою національно-визвольною боротьбою, звернень до Президента, Верховної Ради, Кабміну про визнання заслуг УПА на державному рівні, надання повстанцям статусу ветеранів на території Волині, ініціював і відстоював встановлення щомісячних доплат до пенсій ветеранам УПА. За моєї безпосередньої участі поставали пам’ятники воякам УПА в Любомлі, Новому Загорові, урочищі «Прощаниця», виходили книги та аудіоальбоми, я писав і редагував десятки статей, брав участь у багатьох наукових конференціях і «круглих столах» по діяльності УПА.
Цей вступ був для того, аби зрозуміти, що за час безпосередньої роботи над темою боротьби Української Повстанської Армії зустрічав багато різних схвальних оцінок заслуг повстанців перед Українською Державою і українським народом…
За десять днів до цьогорічної Покрови я мав зустріч у Римі з італійським журналістом Джуліо де Ніколаісом. Він активіст громадських організацій українців в Італії, добре обізнаний з нашою історією, традиціями. Його улюблений компакт-диск – «Там на півночі Волині» з повстанськими піснями у виконанні Алли Опейди і В’ячеслава Судими, подарований мною ще років п’ять тому. Можливо, через улюблені пісні у своїй журналістській роботі не раз звертався до вивчення діяльності Української Повстанської Армії. Має надруковані статті в італійській пресі на цю тему.
І ось у нашій недавній розмові я почув від маркіза Джуліо де Ніколаіса те, чого досі не чув на жодній конференції, до чого не доходив у власних висновках.
Жертовною і самовідданою боротьбою за Українську Самостійну Соборну Державу Українська Повстанська Армія у 1946-1952 роках, змушуючи Сталіна і його каральні органи зосередитись на вирішенні внутрішніх проблем,  виконала неоціненну для Європи місію – дала можливість у перші повоєнні роки встановити і розвинути демократичні устрої в країнах Західної Європи.
Без цього стримуючого фактору, на який звернув увагу мій італійський колега, розстановка політичних сил на європейській карті могла б бути цілком іншою. А значить іншими були б світоглядні й цивілізаційні цінності європейців, замість теперішнього Європейського Союзу могли постати Сполучені Штати Європи, про які писав Ульянов-Лєнін…
І після цього Стара Європа ще розважає, чи приймати Україну до своїх структур?! Україну, яка за часів короля Данила Галицького зупинила монгольську навалу перший раз, а за часів провідника нації Степана Бандери зробила те саме вдруге?!
Демократичній Європі годилося б у день святкування річниці УПА, на Покрову, разом з нами виголошувати: «Слава Україні! Героям Слава!»
 
Микола Пасаман,
генерал-хорунжий Українського козацтва