Миколі Вересню
Володимиру Ар’єву 
25 серпня 2008 р. на першому національному телеканалі була передача В.Арєва про лучан Ганну Воробей, Ігоря Зеленяка та Віталій Репецького
В передачі  подана недостовірна інформація про цю справу.
1. Обвинувачення по справі цим трьом лучанам пред’явив  від імені держави слідчий В. Я. ШИП,  (не Бекеша) проти якого за декілька місяців до цього була порушена прокуратурою кримінальна справа і який не мав ні законного ні морального права вести справу цих лучан. Наказом УМВС України у Волинській області від 07.04.2006 р. №268 Шип В.Я. був з 10.04.2006р. відсторонений  з займаної посади заступника начальника слідчого відділу – начальника відділення розслідування тяжких злочинів по лінії карного розшуку по лінії Луцького МВ відповідно до постанови прокуратури області, яка порушила проти нього кримінальну справу за ч.3 ст.364, ч.2 ст.366 КК України – фальсифікацію кримінальних справ . Тобто він уже був позбавлений  права приймати процесуальні рішення, як посадова особа в державі, бо сам знаходився під кримінальним переслідуванням держави в особі слідчого прокуратури за скоєні кримінальні злочини.
Начальник слідчого управління області, який відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України повинен діяти  лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,  своїм розпорядженням, всупереч наказу УМВС України у Волинській області від 07.04.2006 р. №268,  залучив слідчого В.Шипа до ведення справи  п. Воробей. Справа Г. Воробей була передана від  слідчої І.Петришиної, яка її вела і яка виразила сумнів в причетності цієї людини до злочину,   офіцеру В. Шипу в червні 2006 р. , після того, як І. Петришина склала протокол, в якому записала про заяву п. Воробей, що на неї чиниться тиск і її б’ють.  Офіцери дізнання,  які тиснули на Воробей,  не були відсторонені від роботи з нею.  Пізніше кримінальна справа була порушена проти одного із  офіцерів дізнання п. Бекеші за хабарництво, який за заявою батьків - учасників цієї справи і від них вимагав хабар.  (газета «Віче»).
2. Апеляційний суд справу Зеленяка та Репецького ще не розглядав, бо це буде в вересні місяці. Вирок суду першої інстанції ще не вступив в законну силу, а Ви недостовірну інформацію поширили по всій Україні.
Волинська правозахисна група, громадський правозахисний актив області переконані, що справа сфабрикована із слідуючих підстав:
 Воробей Г. – молода людина, без всякого юридичного досвіду і знань обманним шляхом була позбавлена правозахисника, адвоката. ІІ батько – паралізований інвалід, який був на її утриманні, матері немає. Ніякого досвіду та допомоги для підготовки до змагань рівних сторін в суді з прокурором вона не мала...
Практика Міжнародного суду з прав людини відсутність юридичного представництва по кримінальним справам оцінює, як порушення  ч.3 ст.. 6 Конвенції з прав людини.
«Загальна позиція Суду полягає в тому, що коли йдеться про позбавлення волі, інтереси правосуддя вимагають юридичного представництва (справа Бенхам проти Сполученого королівства 1996р.)». ( «Як звернутися до Європейського суду». К-2006р. серія Правовий всеобуч населення ст..9 ) (на стадії попереднього слухання, судового розгляду і оскаржень).
Не її право, а інтереси правосуддя і чистоти судівської мантії вимагають мати правозахисника.
Ми вважаємо, що це привело до порушення прав  лучанки  Г.Воробей на рівність перед законом, що гарантує ст.. 24 та прав передбачених ст..28, 62 Конституції України  і  Європейської  конвенції з прав людини.
По відношенню до Воробей  застосовувалися методи фізичного і психологічного тиску, про що вона на другий день після затримання 08.06.2006 р. повідомила слідчому І. Петришиній, яка зафіксувала  це в протоколі. В заявах до громадських організацій вона вказувала на старшого оперуповноваженого ВКР Луцького МВ УМВС України у Волиській області  Бекешу О.В., проти якого через чотири місяці 02.10.2007 р.  була порушена кримінальна справа за ознаками злочинів передбачених ч.2ст.368, ч.3 ст.364 КК України.
Слідчий Шип В.Я. допускав не правові методи слідства. Так, перед пред’явленням для  впізнання Воробей головному свідку по справі Ю.Меху   і його товаришу показували фото, альбом і кампютерний запис Г.Воробей. Фактично свідка наштовхнули на її впізнання. Прямих доказів вини Воробей не має. Забезпечити свій захист, знайти алібі для  захисту вона не вміла і не могла, так, як була під арештом. При проведені досудового слідства і суду  по справі Воробей, Зеленяка та Репецького був  порушений  принцип   презумпції невинуватості громадянина. Слідство не пред’явило перконливих доказів її вини і людей,  яких вона оговорила під тиском, про що вона заявила на суді.
Слідство головним доказом рахує те, що молоді громадяни України, обвинуваченні по справі, не мають переконливого алібі,   не змогли точно вказати,  що вони робили 3-5 місяців тому. Про це говорить і представник прокуратури в Вашій программі.
Але  вони і не повинні були шукати собі алібі, бо існує презумпція невинності . Це прокурор на суді повинен був пред’явити незаперечні докази їх вини, а так як їх не має, то прокуратура і робить ухил в обвинуваченні на алібі захисту. І суд це взяв до уваги. Нові обставини з’ясовані по справі ставлять під сумнів докази, які стали підставою для винесення обвинувального вироку Воробей . Виявляється Воробей під час нападу на потерпілу дзвонила від сусідки по телефону в пошуках роботи, що підтверджується роздруківкою телефонних розмов, показами сусідки і працівників бару, до якого вона після дзвінка заходила. А в той день, коли вона продала телефон, її в Луцьку не було.
Це засвідчили свідки, з якими вона декілька днів була по-за межами м.Луцька. З неї взяли покази ще на одного учасника «розбійного нападу», який на суді пред’явив незаперечне алібі своєї невиновності. Потерпіла постійно міняє свої покази.
Прокуратура області в особі прокурора А.Гіля по цій справі тисне на суд. Так ще задовго до рішення суду в своєму інтерв’ю газеті «Волинь» 22 травня 2008р. прокурор області заявив,  що «виявлено ще двох спільників розбійного нападу, які висунули алібі, але вони спростовані» по справі Воробей Г.  Волинська правозахисна група розцінила це, як тиск на суд. Бо ще суд на той час не доказав того, що молоді люди, яким висунуте обвинувачення,  є «спільниками розбійного нападу». Тільки суд може дати оцінку алібі і доказам сторони обвинувачення, а не прокурор.
Прокуратура в своєму обвинуваченні робить ухил на те, що захист має не переконливе алібі,  бо хоче увести увагу суду від відсутності переконливих, незаперечних доказів вини обвинувачених. В квартирі де жила потерпіла не виявлено злому замка, слідів відмичок, ніяких слідів нападників, зважаючи, що це було ранком ніхто з сусідів нічого не бачив. Це є грубим порушенням презумпції невинуватості, бо не покази потерпілої,  алібі захисту, визнання під тиском своєї вини Воробей,  а докази обвинувачення повинні  бути бути покладені  в основу вироку суду, чого по справі Г. Воробей, якраз і не було.
На перегляд справи Г.Воробей по новим обставинам прокуратура міста  не погоджується, бо розуміють про свою відповідальність за незаконно висунуті обвинувачення і арешт та засудження молодих українців.
На офіційний запит громадського правозахисного активу області до Генерального прокурора, Кабінет міністрів, Президента України, Верховної ради, обласної та міської ради   дати відповідь на такі  питання :
1. Чи мав право начальник слідчого управління УМВС області  призначати слідчим по  справі  Воробей слідчого Шипа В.Я., який не виконав Присягу, Конституцию України, Закон України «Про міліцію» і скоїв кримінальний злочин?
2. Чи мав право висувати державне обвинувачення українцям від імені держави слідчий, який не виконав Присягу, Конституцію України, Закон України «Про міліцію» і скоїв кримінальний злочин?
3. Чи мала  право прокуратура області мовчазно погодитися з тим, що її постанова про відсторонення від виконання обов’язків яка скоїла кримінальний злочин не була  виконана       Присягу, Конституцію України, Закон України «Про міліцію» і скоїла  кримінальний злочин,   від виконання обов’язків посадової особи в державі,  не була  виконана?
Відповіді  на сьогоднішній день ми не отримали.
Громадкість області дає  відповідь,  що такого права керівництву державних правозахисних структур  народ України не давав.
Пояснення керівництва УМВС про те, що до суду над Шипом В.Я. він ще не був визнанний   злочинцем і мав право виконувати посадові обов’язки слідчого,  не приймаються, адже керівництво знало про скоєний Шипом В.Я. злочин, про порушення ним Присяги народу України і невиконання ним вимог  Закону України «Про міліцію».
Отже Ганна Воробей засуджена з грубим порушенням прав людини і це ставить під сумнів торжество закону в європейській державі Україна, спроможність влади захистити права своїх виборців. Така позиція по данній кримінальній справі правозахисних організацій області і громадського правзахисного активу.
Шановні панове! Відповідно до ст..277 ЦК України просимо спростувати недостовірну інформацію. Як право на відповідь просимо дати виступити на Вашому телеканалі  з коментарем Голові Волинської правозахисної групи, кандидату юридичних наук Василюку Степан Феодосійович, екс судді апеляційного суду м.Києва Василенко Юрію Олександровичу, адвокату Репецького -  Гнатьєву Т.М. по справі незаконного засудження наших співвітчизників.