Другий раз читаю інтерв’ю прокурора області  п. Андрія Гіля і дивуюсь. Поважна посада, генеральські погони.
В першому він переконував журналістів і читачів газети «Луцький замок» в тому, ЩО ПРОКУРАТУРІ НА Волині боротися з корупцією важко, бо корупціонери не обліковані. Це було до того, як працівник горохівської прокуратури разом з горохіськими суддями були затримані при отримані хабара.
В другому опублікованому в газеті «Волинь» за 22 травня він переконує читачів газети в тому, що мою заяву до суду по оскарженню постанови прокуратури по закриттю кримінальної справи по факту контрабанди  відхилено, як необґрунтовану. Чи може вищий чин прокуратури області говорити не правду.
Так. Суд не розглядав моєї заяви по суті. Він зробив висновок, що депутат міської ради не має права звертатися до суду за захистом інтересів суспільства, держави, бо Верховна рада не передбачила цього в кримінально – процесуальному кодексі. А право депутата  відповідно до ст..15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» вимагати  припинення порушень законності від правоохоронних структур,  українського суду не стосуються.
Прокуратура винесла постанову про закриття кримінальної справи по факту контрабанди, не ознайомившись з матеріалами справи, повіривши не СБУ, а власникам контрабандного товару.  Вищий пілотаж від безконтрольності і безкарності. Звідки прокуратура взнала про порушення допущенні при відкритті кримінальної справи ?. Мабуть з заяви власників вантажу ?
Їх продиктували по телефону, чи передали в заяві ? Оперативність завидки беруть. Так би по заяві п. Шкітерова.
Мені хотілось би задати  шановному прокурору одне питання. Чи володіє він досконало тим, про що він говорить, і чи сам вірить в те, що говорить?. Я не їздив до Одеси по справі п. Воробей. Там був представник Міжнародного комітету з прав людини.
Пройшло  майже 10 років після того, як суд позбавив житла ветерана війни, інваліда, жертви голодомору, втратившого сина в армії  Шкітерова В.О.. В квітні 2008 р. порядний суддя скасовує постанови міліції, прокуратури і зобов’язує дослідити роль другого учасника шахрайських дій проти людини, захищати яку була зобов’язана прокуратура.
І в 2002 році, і в 2008 році прокурори, які приходили на суд,  ставали на сторону шахраїв. Сьогодні п. Шкітеров має повне право сказати нашим прокурорам «шановні панове, вас даремно кормить український народ». Один із керівників прокуратури (негірший) мені сказав, що прокуратура все оставить так, як було.
Трагедія суспільства, яке мабуть цього і заслуговує.
10 років тягнеться справа в м.Ковелі  В.Назарчука. Працівники ковельської прокуратури знищували докази, впливали на свідків для зміни показів, халатно розслідували справу, на що їм вказувала  сама  прокуратура області.
Сьогодні потрібно порушити справу проти них. П. А. Гіль її не порушить. Він не московський прокурор, який посадив прокурорських перевертнів, що організували злочинну шайку. Тільки тому, що В.Назарчук має вищу юридичну освіту, то має змогу протистояти державним правозахисникам. Проста людина вже давно перестала б  боротися проти подібних дій волинської прокуратури.
24 постанови прокуратури про відмову в порушені кримінальної справи скасував суд по заяві О.Масневої. Скасував і акт, який засвідчив факт смерті її чоловіка в секретному службовому кабінеті під час виконання службових обов’язків.
Сьогодні громада області має право впевнено запитати: його вбили?, хто?, за що ?.. А відповідь повинен дати генерал А. Гіль. Його це зробити зобов’язує честь мундира.
П. А. Гіль знає, що справу проти Воробей, Зеленяка та Репецького  відмовилися вести порядні і чесні слідчі Луцького МВ УМВС. Обласний прокурор знає, що справу проти цих лучан вів слідчий, який скоїв перед цим кримінальний злочин пов\'язаний з фальсифікацією кримінальної справи і який таким же чином сфальсифікував протоколи про відмову Зеленяка та Репецького від адвоката.
Цей слідчий був затриманий, а потім випущений  під підписку про невиїзд. Він допускав недопустимі в правовій державі методи слідства, про що ми надавали докази шановному захиснику законності і порядку. П. А. Гіль знає, що на другий день після затримання п. Воробей,  порядним слідчим Луцького МВ УМВС  п. Петришиною (перший слідчий по справі)  був складений протокол де зафіксовано заяву п. Воробей, що її б’ють.
Б’ють «офіцери», один із яких сьогодні знаходиться під слідством за скоєні кримінальні злочини .  Після цього слідчого відстороняють від ведення справи, а А. Воробей залишають в руках цих «офіцерів». Прокурор міста пояснив, що слідчий, який скоїв кримінальний злочин, був більш досвідчений, ніж пані Петришина, яка вже закінчує службу в МВС.
П. А. Гіль мабуть знає, що потерпіла постійно міняє покази, має провали в пам’яті, бо забуває уже установлені факти. П. А. Гіль читав заяву Воробей до громадських організацій , де вона говорить, як від неї взяли покази і як вона відмовилася від захисника ?. П. А.Гіль знає, що з Воробей «взяли покази» і ще на одного учасника тих подій – організатора злочину, який на суді пред’явив незаперечне алібі.
В справі не має свідчень тих, кого допитували  «по оговору Воробей » (попередньо затримували декілька пар), бо вони свідчили не так, як хотілося б слідству?. Не має протоколів пізнання їх потерпілою ?. Чи вони не проводилися, чи були пізніше викинуті?. Чому ??
В розмові з батьками цей поважний державний правозахисник пояснив, що ми своїх «офіцерів» не здамо. Посліднє інтерв’ю п.А.Гіля газет «Волинь - нова» - є доказом цьому, є прямим тиском на суд.. Тільки суд може встановити: чи є молоді люди співучасниками злочину ?
Тільки суд може дати оцінку доказам слідства і аліби захисту, а не п. А.Гіль.   Державна машина в особі прокуратури повстала проти молодих українців. Про яку мораль і правову державу можна говорити, коли  генерал – прокурор це знає і погоджується з тим, що кримінальні справи мають право вести кримінальні злочинці, бо «вів він справу  до суду, який його злочин  встановив».
Шановний пане прокурор ! Кримінальним злочинцем людина стає не тоді, коли відбувся суд, а тоді коли був скоєний злочин, бо про це фіксується в вироку, коли людина відступилася від  клятви.
Коли про це розказуєш людям, вони не вірять, що таке може бути. Але це є в  нашому місті, нашій області.
Люди питають : а чи не бояться ці  відповідальні особи   божого суду ? Мабуть ні, бо не всі здатні помічати те, що робиться з тими, хто так поступає.
Така система, яка існує сьогодні в нашій прокуратурі,  розбещує  молодих людей,  які приходять працювати в прокуратуру, міліцію,  знищує їх, ламає долі їх сімей.
Я не вірю, що бувший працівник прокуратури п.Цехош, який  засуджений по справі циган,   виховувався в сімї злочинцем. Злочинцем він став під час служби в прокуратурі. Бачив, як заробляються легкі гроші, бачив як можна відкупитися від відповідальності. На совісті таких «цехошів» розбите  життя не одного нашого співвітчизника.
Мені запропонував один із Волинських депутатів Верховної ради підійти після його дзвінка до п. А.Гіля і розказати  про те, що я описав. Я відмовився. Не бачу сенсу вести мову з людиною, яка запитала у А.  Ворбей в камері «чи винна вона?», а та відповіла, що винна і він незважаючи на відсутність прямих доказів її вини, зібрані лучанами факти, які ставлять під сумнів сам факт злочину,   впевнено говорить читачам свою думку про її вину..
При нашій зустрічі мені захотілося б   пану прокурору задати одне питання : «ЇЇ били до Вашого приходу в СІЗО, чи перед тим, як Ви зайшли в камеру?» . Зустрічався в СІЗО з  А. Воробей . Так заходив до неї прокурор області. Зміст запитання був приблизно таким, а що ти тут робиш ?
В нашому суспільстві не дивлячись ні на що,  своїх не здають медики, прокурори, міліціонери (в виняткових випадках звільняють за власним бажанням), судді … - працівники одного цеху.
Тільки одна влада здає тих, хто за неї мерз на майданах, стояв в пікетах.
Здає кримінальним злочинцям, яким дає право  рішати  наші долі.
Актив правозахисного руху на Волині не має спільної мови з керівництвом прокуратури, хоча таку мову він веде з керівництвом судової влади, СБУ. Мову можна вести з відповідальними посадовими особами, а не з тими, хто на відповідальних державних  посадах  тимчасово перебуває.
Дехто з наших громадян вірить в те, що добрий А.Гіль, чи Генеральний прокурор не знають, що роблять їхні заступники. Якщо не знають, то їх потрібно негайно змінити на відповідальних людей, які будуть знати. Як на мою думку прокуратуру в її сьогоднішній формі і правах потрібно ліквідувати. Ракову  пухлину вирізають.
Конституцією передбачено певні обмеження  прав прокуратури. Але перехідні положення якої по відношенню до прокуратури діють до цих пір. Нинішня кагорта політиків збирається міняти Конституцію, не навчившись виконувати і поважати ту, яка в нас є.
Постійний читач газети.
Микола Нікітюк. Депутат міської ради. Заступник голови Волинської правозахисної групи.
23.05.08 р.
Шановний Степане Дорофійовичу !
Прошу дати мені можливість оприлюднити через Вашу газету свою точку зору на проблему підняту Мартою Задорожною в статті  «Кого захищав в суді депутат міськради ?» опублікованій в  Вашій газеті за 10 травня.
Депутат служить інтересам виборців.
Оперативність роботи журналіста газети «Волинь» мене здивувала, бо інформація з суду, який відбувся 8 травня вийшла раніше ніж інформація з прес-конференції,  яку провела 7 травня Волинська правозахисна група на тему «Держава, прокуратура, корупція, права людини»  на якій також був журналіст Вашої  газети.
Журналіст Марта Задорожна в статті  «Кого захищав в суді депутат міськради ?» яка опублікована в газеті 10 травня 2008 р. підкреслила, що я не тільки депутат, але і підприємець, про що я особисто в розмові з журналістами не говорив.
Разом з тим, вона чула в суді, що я не тільки депутат міської ради, але і Голова Громадських організацій  з прав людини і заступник Голови Волинської правозахисної групи. Але   чомусь це було упущено  в  статті, як і багато того, що не вигідно  було чути журналісту.
Так,  я - підприємець, і мій бізнес пов\'язаний з виробництвом сільськогосподарської продукції, в  чому вже зневірилися багато сільських жителів. Мій бізнес не пов\'язаний з незаконним ввезенням на територію України товарів і послуг, а тим більше обслуговуванням «сильних» світу цього.
І якби ту активність,  що проявили волинські  підприємці, захищаючи інтереси своїх київських  колег біля суду, проявили сьогодні весною  на  полях і садах Волині, то можливо не продавалась би у нас  морква, буряк по 7-8 гривень, а яблуко більше 10, як це сьогодні є.
Депутат не заплющує очі на  проблеми бізнесменів Волині. В минулому році одним із керівників ВДУ ім.. Лесі Українки при підтримці деяких керівників ОДА була  здійснена рейдерська атака на власність бізнесмена В… 
ЇЇ ціль – захопити якщо не всю будівлю, то хоч частину. Пішов бізнесмен до прокурорів, влади а також до поважних ЗМІ області,  за захистом. .  І журналісти підтримали не бізнесмена, про яких проявляє турботу  автор цієї статті,  а підтримали любителів чужої власності.
Тільки після того,  як я, як  депутат міськради,  звернувся з запитом до керівництва університету і прокуратури міста, а голова ОДА п. В. Бондар покинув свою посаду , тиск на бізнесмена зменшився і він зміг спокійно реалізовувати свій проект.
Цікаво те, що  до рейдерської атаки були підключені студенти університету, що чомусь  не побачили наші захисники  справедливості і моральності.
В свій час в міській раді була прийнята програма «Безпека міста – безпека держави», яка передбачає співпрацю міської ради і Служби безпеки України в забезпечені вимог законодавства України і захисті прав жителів міста. А закон України «Про статус депутатів місцевих рад» надає депутату право вимагати усунення порушень законності.
Керівники відповідних структур,  в разі невиконання вимог депутата,  несуть кримінальну відповідальність. Саме таку вимогу я, як депутат,  пред’явив прокурору міста за порушення права лучан Зеленяка  та Репецького на справедливе досудове слідство, що не міг забезпечити слідчий Луцького МВ УМВС – кримінальний злочинець, який вів їх справу і висунув обвинувачення.
Так,  сьогодні прокуратура нашого міста при потуранні прокуратури області,  підтримала обвинувачення в суді висунуте кримінальним злочинцем жителям нашого міста. Ось про що потрібно бити в сполох і молодим депутатам Волині, і молодим бізнесменам, і журналістам.
Але  автор статті  став сьогодні на захист прокуратури. Таке враження, що журналіст проживає в Києві і не знає, як  волиняни сьогодні оцінюють діяльність корупційної державної структури. Один приклад :. Коли прокурор Ковеля розпочинав справу проти підприємства з іноземними інвестиціями, то його керівники заявили, що від них вимагають хабара.
Справу прокуратура Ковеля і нашої області програла а Верховному суді. Це є доказ типової схеми хабарництва в прокуратурі. Не один бізнесмен на Волині зможе підтвердити таку інформацію. Ось би і провести  журналістське розслідування та  дати громадську оцінку такому явищу. Але чи буде духу в шановної  Марти Задорожної ?
Автор статті упустила те, що зауважив  сам суддя, що товар був завезений на Україну неустановленими особами. Це відповідна реакція  учасників на порушення схеми контрабанди. Коли їх зненацька затримують, то всі учасники кидають товар і розбігаються, митники ховаються в нори.
Першими з тонучого корабля біжать криси. Потім проводяться переговори на вищому рівні, даються відповідні гарантії і появляються власники вантажу.
Чи мало право СБУ  перевірити вантаж, який був завезений неустановленими особами на територію України? . Не тільки мало, але було зобов’язане це зробити, щоб уберегти нас від чергової партії відходів хімічної промисловості, або біологічних лабораторій.
Бо  це не раз робили неустановлені особи в минулі роки і на нейтралізацію яких сьогодні потрібно тратити кошти з бюджету. Але в бюджет вони сьогодні не поступлять, бо в указаній партії товару йде фальсифікація моделей того, чи іншого виробу  в сторону зменшення митної вартості.
Наприклад фотоапарат моделі № 5 вартістю 5000 доларів намагаються завезти, як модель № 2 вартістю 50 доларів. Тобто мито сплачене до бюджету держави буде в 10 разів менше. І держава відповідно не зможе на 100% профінансувати програму боротьби з бідністю, а лише на 10.
Мене поразила інформація про те, що працівники прокуратури закрили кримінальну справу,  матеріали якої вони не бачили. Вищий пілотаж від безвідповідальності і безкарності державних правозахисників. 10 років прокуратура нашої області закривала справу про незаконне позбавлення житла інваліда, жертви голодомору, учасника війни, втратившого єдиного сина в армії  Шкітерова В.О.
Прокурори приходили на суд і ставали всупереч законам на сторону шахраїв, ставали проти інваліда, жертви голодомору. Чи знає про це журналіст ?
Мабуть ні , бо за це ніхто не заплатить. Такими справами займається Волинська правозахисна група.
Біля суду стояли заробітчани. Молодь, яка шукає заробітку. Заробіток біля суду протягом 2 годин мабуть рівняється  недільному заробітку працівників села в полі або на фермі. Легкий заробіток. Сьогодні пікетуємо суд і депутата міської ради, завтра прокуратуру, вчора газету, яка образила волинського бізнесмена.
Головне, щоб вчасно платили і не кинули, як це часто буває.  З керівниками громадських організацій обласний комітет молодіжних організацій, Форум молодих депутатів Волині,  «Думай», знайомий особисто і знаю справи, які за ними стоять.
Журналіст мабуть  дуже спішила виконати замовлення  на інформацію з суду, де якийсь депутат міської ради посмів виступити за інтереси суспільства, бо  називає мене то Сергійовичом, то Степановичом.
Правильно, це дивно, хто такий депутат міської ради, коли депутати Верховної ради в таких ситуаціях ховають голову, як страус і не бачать вакханалії, що твориться в державі.
Мої знайомі зразу ж визначили стаття замовна, проплачена. Зовсім не мав часу вв’язуватися в дискусію.  Є важливіші проблеми - відстояти право українців на повагу до себе, право на те, щоб наші справи в державних установах вели не злочинці, а порядні і чесні  громадяни, які свою честь за 30 серебрянників не продають.
З повагою до Вас.
Постійний читач газети.
 
Депутат міської ради.                                                     Микола Нікітюк