(або про те, що зрозуміла О.Харів, не зрозуміла  Г.Баран і  можливо вже ніколи не  зрозуміє Г.Федоренко (враховуючи 30-річний стаж журналіста)
 
Чомусь  декому із  журналістів хочеться  бачити конфлікт між сусідами буд.47 та 49 по проспекту  Відродження   конфліктом депутата з його виборцями. І їм мабуть дуже важко зрозуміти, що це не конфлікт людей, це конфлікт поглядів цих людей на світ, який їх оточує. В конфлікті є дві сторони, але журналісти, які його висвітлювали, смачно плюнувши на Кодекс журналіста, показують одну і не дають слухачу, читачу побачити, почути, оцінити  іншу.
 
Після публікацій в газетах «Відомості», «Віче» матеріалів  щодо цього конфлікту, журналіст «Луцького замку» Ольга Харів написала статтю «Чи постане з натовпу громада». Розумно. Вона висвітлила сторони цього конфлікту в виконанні інших осіб. Вона поставила питання, на яке ні  журналіст з 30 стажем Г.Федоренко, ні молодий журналіст – фахівець -  конфліктолог Г.Баран відповіді не дадуть, бо їхній світогляд сьогодні зробити це одній вже не позволяє, а друга,  можливо,   ще до нього доросте.?
 
Це конфлікт погляду на життя господаря будинку, під’їзду, території, навколишнього середовища і погляд пролетаря.
 
 ВДТРК помилилася, коли називала героїв своєї публікації 8 березня   робочими. Робочими вони були тоді, коли працювали на своїх заводах і фабриках і давали можливість їх розікрасти та передати в чужі руки. Сьогодні вони вже наймана робоча сила – пролетар.(моїх сусідів це слово образило. Словар іноземних мов.М.1989р. ст..412 «пролетар – найманий робочий позбавлений засобів виробництва»).  Про цю тему можна прочитати у статті талановитої людини С.Г.  Кара-Мурзи «Самоліквідація» (газета «Вільна Україна» №10 13.03.09р.).
 
Чи  можна бути переконаним, що пролетар, який дав розікрасти свій завод, під балконом на дереві у якого роками висять викинуті з вікна шмаття, пакети, на території біля будинку роками лежить кучи сміття,  раптом прозрів і став на захист навколишнього середовища?
Не вірю. Не вірю. Не вірю.
 
В минулому році інша сторона написала
                                                      Відкритий лист голові Луцької міської ради Шибі Б.П..
Шановний Богдане Павловичу !
 
Звертаються до Вас мешканці буд.47, 49  по проспекту Відродження, які дали згоду на забудову однієї сотки землі, біля будинку 47, нашим сусідам. Ця сотка землі 20 років нікому  не була потрібна. 20 років вона заростала бур’янами, була схованкою для напівдиких собак і котів, була джерелом  антисанітарії біля наших будинків. Наші сусіди, які вклали багато власної праці, коштів в благоустрій прибудинкової території, зробили спортивну площадку, газони, посадили дерева, квіти отримали від нас дозвіл, бо ми віримо їм, що вони  нічого поганого не зроблять.
Нас дуже здивувала  Ваша позиція, як голови ради, який наклав вето на рішення ради, яке узаконила нашу волю.?
Ви повірили нечесним людям, які обманним шляхом збирали підписи під недостовірною інформацією, самі абсолютно нічого для нашого будинку  не зробили, розіслали цю інформацію до ЗМІ, які в свою чергу вже сьогодні намагаються сховатися за Вашими коментарями цієї інформації, щоб не нести відповідальності.  Ці люди ніякого відношення до цієї сотки землі не мають , бо вона знаходиться в 12 м. біля будинку 47, а до сусідніх будинків більше 20 м. Ви повірили пустопорожнім брехунам, які і дерева за своє життя не посадили на громадській землі, ні разу її не прибрали від власного ж бруду.
А як же тоді Ваші заклики  до лучан -  стати господарями, стати власниками, якщо своєю позицією Ви противитесь тому, до чого закликаєте?. Якщо людині не дозволяти щось побудувати своє, щось прибудувати, щось посадити, то який з неї може бути власник – це пустодзвін. Якщо кожна сотка землі в нашому місті буде приносити користь (орендна плата), як ця,  яку ми дозволили забудувати , то тоді не потрібно буде Вам особисто , депутатам  червоніти за те, що ви не можете виконати свої обіцянки перед нами. В минулому році була оприлюднена програма «Дахи» , за якою в 2008 р. повинен був бути зроблений ремонт даху нашого  47 будинку. Сьогодні вже літо закінчується,  а ми довідуємося, що ремонту не буде.  Ще одну зиму нам  гнити в сирих квартирах, то для чого Ваша хвальба з  перевиконанням бюджету?. Для кого пішли ці гроші ?. Свою позицію Ви мотивуєте тим, що нема містобудівного обґрунтування цього будівництва. А скажіть будь – ласка,  хто давав таке обґрунтування прибудові аптеки по проспекту Волі, яка закриє прохід до міської служби соціальної допомоги і виконується  з порушенням всіх норм, які можна порушити?. Чи це може так було  задумано : зробити службу там, куди не буде доступу ?.  А хто давав містобудівне обґрунтування забудови протилежної частини проспекту Волі , де стінку побудували за 1 м. від вікна будинку?. Чи в нашому місті тільки обраним особам все дозволено, а якщо це проста людина, то тут вже містобудівне обґрунтування подавай?.
Шановний Богдане Павловичу біля гуртожитку училища культури по проспекту Відродження 51 незаконно побудували стінку більше 2 метрів, яка закриває сонце для наших  дітей, прохід мешканцям,  а  до цих пір влада не спромоглася на її знесення. Чи може виконком під Вашим керівництвом  добитися,  щоб це незаконне будівництво було знесене ?.
Поміж нашими будинками 47,49, 51,53 територія вже 20 років заростає бур’янами, не ухожена,  не прибрана, архітектурно не спланована. Вона сьогодні нікому не потрібна. Просимо Вас провести архітектурне планування благоустрою цієї території, виділити кошти і здійснити задумане, бо цей хлам переноситься в наші душі, душі наших дітей.
Просимо шановний Богдане Павловичу Вас  визначитися :
 Ви за що ?.За розумний благоустрій прибудинкових територій з врахуванням  інтересів приватних осіб, які там проживають (що вимагає закон України «Про забудову територій»), чи Ви будете нас тільки  призивати до цього, а своїми діями будете робити протилежне ?.  
 Ви з ким?  З тими, хто робить, садить, прибирає, розумно будує ?  Чи з тими, хто бреше, завидує, ламає, засмічує ?
Ми хочемо знати з ким і за що  наш Голова???? 
 З повагою до Вас.
Цей лист в минулому році за підписами  20 лучан  був  направлений  міському  голові.