Г.О. Артюшенко
 
Коли в Одесі 29.12.2004року я шукала синові адвоката і показувала їм на руці записані статті за якими обвинувачувався мій син (ч.4.ст.187 та п.п. 6, 9 ч.2 ст.115 КК України) - мене питали: а квартира у Вас яка, скільки коштує, продасте? До того жаху, що у мене міліція викрала, а прокуратура обвинуватила мою невинну дитину - додавався ще один жах - адвокати запросили стільки грошей, що я мала продати чотирикімнатну квартиру! Вони відверто називали суми, які потрібні для оплати прокурору щоб просив у суду менший строк, а суддям - щоб засудили менше меншого! Я впевнена була у невинуватості сина, а тому, вибрала інший шлях - закон. Мене принижували і в усіх вищестоящих органах прямо в вічі просто рубали: у нас невинні не сидять! За три роки і три місяці доля мого сина була у руках сімнадцяти суддів! 30.12.2004року - суддя Приморського району м. Одеси Капля не заарештував Олександра за вищевказаними статтями, що тягли на довічне увязнення - не було підстав для арешту, так вказав у ухвалі! Якась \"підстава\" все-таки знайшлася, бо у відсутності захисника, при його обовязковій участі, 05.01.2005року цей же Капля заарештував Олександра! Колегія Апеляційного суду Одеської області з пяти чоловік під головуванням судді Л. Сенатора протягом шести місяців не судила, а скажу коротко - знущалася над підсудним, над захистом, над правосуддям! Ми писали заяви про відвід головуючого, усього складу суду! Не задовольнялось ні одне клопотання! На все що б ми не заявляли відповідь була одна: відмовити, надумано, безпідставно! Щоб перевести судове засідання в психологічно тяжке русло, підкреслити свою неповагу до адвоката С. Волошиної, Сенатор нерідко тиснув на мене: \"Адвокат Артюшенко, у вас есть защитник профессионал, пользуйтесь его услугами, если сами не разбираетесь в кодексах!\" Нам відмовлено навіть було слухати справу українською мовою. Другий суддя Дирдін постійно приносив в судове засідання томи іншої справи і без ніякого сорому, їх переглядав та щось писав, а народні засідателі углублялися у газети та журнали. А кому скаржитися? У залі суду ще прокурор, конвой. Свідки і ті працівники міліції та прокуратури! При тому, що прокурор запросив 15 років - 23.12.2005року вирок - 13років позбавлення волі. Вони виходили із залу суду не дивлячись в нашу сторону. Увесь \"беспрєдєл\" досудового і судового слідства ми донесли до Верховного Суду України у наших, детально описаних касаційних скаргах. 16.05.2006року була наша перша перемога - колегія Верховного суду України (3 судді) скасувала вирок, а справу направила на новий розгляд до того ж суду!!! Перші враження - радісні від того, що скасований вирок і психологічно важкі, бо нова колегія суду (5чоловік) під головуванням судді В. Балана знаходиться на тому ж восьмому поверсі навпроти колегії судді Л.Сенатора. Але обстановка в судових засіданнях зовсім інша. Не тільки головуючий, але й суддя Л. Стоянова постійно задають питання, докопуються до істини. Крім матеріалів нашої кримінальної справи перед суддями на столі немає нічого. Задовольняються усі наші клопотання, доставляються в примусовому порядку свідки з числа працівників міліції та прокуратури. Викриваються факти фальсифікації та незаконних дій, підтверджуються експертизами нанесення Олександру тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості! Виводяться на чисту воду експерти, встановлюється зовсім інша дата смерті потерпілої і інша послідовність нанесення тілесних ушкоджень ніж предявило обвинувачення Артюшенку! Живемо вірою в виправдувальний вирок! А звідусіль усі запевняють - і не надійтесь! Мусять щось придумати! Ну, можливо ваш син відбудеться відсиженим! Та не виносять у нас виправдувальних вироків! Та ще й у такій резонансній справі! Це ж скількох високопосадовців пересадити треба! А ми ж вперто віримо тільки у виправдувальний вирок, хоч деколи від таких розмов, закрадалась у серці душороздираюча думка: а що як і правду кажуть - один же суд, поряд кабінети! Як їм жити і працювати далі, зустрічатись? І от 06.03.2008року! Оголошено виправдувальний вирок, звільнено в залі суду Олександра! Суд ще зачитав окрему Ухвалу, в якій чорним по білому перерахував усе, що необхідне прокуратурі для порушення кримінальної аправи і очищення від катів у погонах, експертів -дальтоніків, слідчих, прокурорів, експертів, суддів-фальсифікаторів! 24.06.2008року колегія Верховного Суду України(3 судді) зашила вирок без змін! А далі? Як завжди! Треба захищати честь мундира. Я ще не знаю яким буде суд у відношенні осіб, які сфальсифікували кримінальну справу, поламали життя і забрали здоров\'я у мого сина, але я вірю, як і раніше, що цей час прийде! Колегія суду під головуванням Василя Балана - судді Л. Стоянової, народних засідателів: Л. Абуселідзе,О. Артамонової, В. Цегельник довели виправдувальним вироком, що є судді перед якими стоять не особисті інтереси, а ЗАКОН. Галина Олексіївна Артюшенко, м. Ковель.