Дивна  країна.
 
 В  цьому  житті  я  бачив  все -
Тріумф,  трагедії,  невдачі,
Як  лицеміри  правлять,  а  ще
Правителі  в  державі  цій  незрячі.
 
Закон  неписаний  для  них.
Законів  вічності  не  знають.
По  долях  топчуться  людських,
Про  Божу  правду  забувають.
 
Добро  в  душі  їх  зачаїлось ...
Про  честь  і  гідність  всі  мовчать ...
Впились  вином  і  захотілось
Блюзнірам  правди  нас  повчать.
 
Давно  Іуда  праведне  продав
І  все  скупив  у  нас  за  безцінь,
І  честь,  і  совість  нашу  проміняв
На  сало,  чин,  горілку,  перстень.
 
Громадою  керує  Чорний  Час,
Всяк  гідності  своєї  вже  не має.
Чин  служить  владцю,  наче  пес,
А  потім   сам  себе  життя  лишає.
 
І  судять  нас  сьогодні  ті,
Хто  вже  давно  не  мають  честі,
І  ні  закони,  ні    правителі  сліпі
Не  вбережуть  їх  від  безчестя.
 
Сміливі  люди - не  в  повазі,
Хоробрим  відрізають  голови,
А  боягузи  тут  живуть  не  по  заслузі,
Сліпі  правителі  їх  нагороджують  “героями”.
 
 
Так  хочеться  заглянути  за  обрій !
Я  вірю,  в  цьому  є  резон.
Там  люди  -  всі  герої  і  Час  добрий !
Там  Совість  -  головний  Закон.
 
Надія  є,  що  світло  буде :
Красиві  люди  творять  світ.
Відкриті  серцем  пісню  збудять,
Ще  зазоріє  в  небі  цвіт.
 
Там  честь  і  гідність  у  повазі,
Красу  людської  праці  муза  вихваля.
Зростають  діти  у  відвазі
Від  матері  передається  всім  вона.
 
Так  хочеться  потрапить  в  рай  - країну,
Прожити  в  ній  щасливо  увесь  вік.
Ти  чуєш  пісню  вільну  солов’їну  -
Моя  Вкраїна  промовляє  в  світ!
 
Я  вірю,  знаю  -  стане  Україна
Щасливою  й  заможною  із  летом  літ.
Зорітиме  до  світу  дівчина – калина
А  поряд  козаченько  буде,  наче  цвіт.
 
 
                                                            2005 р.
         Свиня і вікно
 
Сидить пташка в гнізді,
Під гніздом свиня  в багні
Каже  пташка  до  свині :
             “Досить вже лежать в багні
Піднімайся ти в гніздо,
Ми подивимось в вікно
І побачимо за  склом
Світло сонця – це ж  воно
Всій Європі помогло.
Допоможе й нам .
Піднімайся,
Я крило тобі подам.”
А свиня відповідає їй: “ Не можу
Дачу маю,
 Риюсь носом в лісі,
Жолуді збираю
Як полізу я в гніздо,
Можу втратити багно.
 Буде шкода  і тоді
Світло сонячне мені
зовсім вже не допоможе.
Краще буду жити тут.
Дуже рідко мене б’ють,
Господиня бік почуха,
Інколи смикне за вухо.
Тут спокійно мені жити
І діток в багні плодити.
Тому я не піднімусь
І в вікно не подивлюсь”.
 
Мораль цієї байки така:
Не тягніть свиню з багна.
Ні до чого їй гніздо
В Європу сонячне вікно.
Проживе в багні життя,
А рід її продовжить порося.
 
                                                                                    Жовтень 2005 р.
 
Депутат Луцької міської ради
                              Нікітюк Микола Сергійович
                                    43025 м. Луцьк,  вул.. Б Хмельницького, 19, Луцька  міська рада
                                                тел. 8 (067) 7228455   
           
Міському голові, депутатська комісія з законності, прокуратура, МВ УМВС, УСБУ у Волинській області
 
Відповідно до п.4 ст.10 та п.1 ст..12 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» мною була вивчена громадська думка та   причини, які породжують  скарги жителів міста Луцька  про порушення їхніх прав  в  Луцькому  МВ УМВС та прокуратурі міста.
Протягом ряду послідніх років в місті значно виросла кількість скарг жителів міста на порушення їхніх прав працівниками міського відділу МВС. Так тільки за минулий рік до міської прокуратури поступило 372 скарги на роботу працівників органів слідства і дізнання в тому числі досудового слідства,  яке проводилося прокуратурою міста. Більшість громадян незадоволені наслідками розгляду цих скарг і тому серед лучан існує думка, що через скаргу практично не можливо захистити свої права, а вирішити справу можливо тільки через дачу хабара посадовим особам правоохоронних структур.  Це стало можливим тому, що минулий склад міської ради практично був усунутий від контролю за роботою міських правоохоронних структур, виконком ради не приймав участі в вирішенні питань щодо створення належних умов для служби та відпочинку особовому складу МВ УМВС (п.п.3 п.2 ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»  . Міський голова знаходився під тиском порушених проти нього кримінальних справ.  Міська  прокуратура, яка веде нагляд за роботою МВ УМВС,  керівництво МВ УМВС   глибоко і досконало не  вивчали скарги громадян, не аналізували причини, які їх породжували, не робили  відповідних висновків, не приймали відповідно до законів України  мір.
Так в 1998 році був позбавлений шахраями  житла ветеран війни, жертва голодомору, втративший в збройних силах свого сина, Шкітеров В.О.. Його заяви з 1999 року в МВ УМВС  розглядалася формально і до 2002 року міри для їх розслідування не приймалися. Порушена справа по цьому факту  була тільки після того, як апеляційний суд скасував незаконні постанови МВ УМВС про відмову в порушенні кримінальної  справи.  За матеріалами справи відбувся суд над шахрайкою. Але причини  не прийняття мір по цій заяві в МВ УМВС не з’ясовувалися. Прокуратура не надала відповідної допомоги ветерану війни, бо на засіданні апеляційного суду прокурор міської прокуратури Сироватка С.Л., який повинен був відстоювати закони і порушені права ветерана, заявив, що його апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову про відмову в порушенні кримінальної справи без змін. Прокуратура не надала допомоги ветерану в поданні касаційної скарги до Верховного суду України . «Феміда слугує шахраям» «Сільські вісті» від 4 травня 2007 р
 
Шахраї циганської національності в 2002 -2004 роках незаконно позбавляли лучан власного житла. Крім того, що такі сумнівні оборудки вичинялися через певних нотаріусів нашого міста, про що не могла не знати прокуратура із заяв громадян, які до неї зверталися, то при розслідуванні справи в суді з’ясувалося (з показів потерпілого Попова), що працівники Луцького МВ УМВС офіцери Березюк і Яремчук  особисто забрали його з  МВ УМВС куди він звернувся за захистом і відвезли до злочинців в м. Ківерці. Про це писала газета «Волинь»        в статті О.Нагорного «Полювання за квартирами». 23,26 березня 2006 р.
Відповідної оцінки цьому факту  ні прокуратура міста, ні міський суд,   ні керівництво МВ УМВС не дали.  І коли я на цей факт звернув увагу прокурора міста, то отримав відповідь, що я, як депутат не маю права втручатися в діяльність прокуратури, а по цьому факту ніхто справу не порушував, тому прокуратура  на нього не реагувала. Хто ж тоді в нашому місті веде нагляд за дотриманням законності і хто захищає права лучан від злочинних дій ?
Є всі підстави рахувати, що ці офіцери були лише виконавцями волі посадових осіб, які дали їм наказ на такі дії і могли забезпечити їх безвідповідальність за вчинене. Не виключно, що ці посадові особи могли бути серед працівників прокуратури, бо по справі незаконного позбавлення житла циганами був засуджений бувший працівник міської  прокуратури Цехош. Його роль описана газетою «Волинь»        в статті О.Нагорного «Полювання за квартирами».
В зв’язку з тим, що відповідні заходи по установленню обставин таких дій працівників МВ УМВС не були проведені , винні не були установлені, не були притягнуті до відповідальності, то аналогічна практика в роботі МВ УМВС продовжувалася. Про це не раз повідомлялося в засобах масової інформації. Відповідно з заяв  лучанки А. Воробей до громадських організацій та її батька до прокурора області вбачається, що мотивом незаконного порушення проти неї справи в 2006 р. і  її  засудження,  було бажання  «міліціонера Юри», який через порушення кримінальної справи проти їх сусіда уже заволодів його квартирою, заволодіти таким же чином і їхньою квартирою. Про це писала газета «Віче» в 2007 р. в статтях  «Слідчий, який вів справу, сам ходив під криміналом», «Скільки треба заплатити, щоб за гратами не сидіти».
До цих пір прокуратура відповіді на поставлені питання в газетних публікаціях не дала.
Оприлюдненій інформації є підстави вірити. Слідчі МВ УМВС, які вели справи  Воробей,Зеленяка, Репецбкого  м-р Петришина та  ст.. л-т Корюкін  були по невідомим причинам відсторонені  від справи після того, як виказали сумнів в причетності цих людей до справи, яка їй інкримінується. Після цього справа     була передана  начальнику слідчого відділення  Луцького МВ УМВС п. Шипу, який на той час уже сам був під кримінальним переслідуванням за підробку документів (фіктивні протоколи, фальшиві постанови та довідки), тимчасово затримувався і за постановою  слідчого обласної прокуратури, який вів проти нього справу, та приказом начальника УМВС МВС області  повинен був бути   відсторонений від виконання посадових обов’язків. Проти офіцера дізнання МВ УМВС Бекеши, який також вів  ці справ  в жовтні минулого року  порушена кримінальна справа. Чи могли працівники УМВС Шип і Бекеша, які скоювали кримінальні злочини будучи посадовими особами УМВС, скоїти злочин проти молодих лучан ? Так . Могли, бо  фактично Воробей зразу ж була ув’язнена, позбавлена будь якої юридичної допомоги, поради. Батько з яким вона росла, полу паралізований, безграмотний. Сама Воробей має неповну середню освіту, юридично безграмотна, має проблеми з психічним здоров’ям. Те, що вона добровільно  відмовилися від захисника, сама Воробей спростовує  в своїх заявах тим, що на неї чинили тиск, її били і примусили це зробити. Довіра до цієї інформації укріпилася після того, як на суді  по справі оговорених Воробей  Зеленяка та Репецького, з’ясувалося ряд фактів, що  свідчать про їх невинність.
Чи має волю керівництво МВ УМВС, луцької прокуратури установити істину ? На моє переконання - ні, бо хтось  повинен  нести відповідальності за незаконне засудження Воробей і власну бездіяльність в попередженні незаконних, кримінальних дій підлеглих в Луцькому МВ МВС . Коли я запитав прокурора міста : чому справа Воробей  була передана від майора Петришиної кримінальному злочинцю Шипу, то прокурор відповів, що Шип більш досвідчений. Я запитою: в чому ? і вам  відповідаю – в фальсифікаціях, підробках документів, обмані. Чи має влада, яка підняла прапор справедливості,  миритися з цим і мовчати. Ні , бо ця система знищує людей, самих виконавців, підриває основу держави.
Мене насторожує те, що керівництво МВС не дає відповідної оцінки неправомірним діям своїх підлеглих. Так офіцер  Шип, який своїми кримінальними діями наніс збитки державі на 4 млн. гривень був нашим судом осуджений умовно, а керівництво УМВС звільнило його за власним бажанням. Я розцінюю це як подяка певних посадових осіб Шипу, за фальсифікацію ним ще одної справи перебуваючи на державній посаді – це справи проти молодих лучан.
При такому стані справ,  профілактичної роботи прокуратури, керівництва МВ УМВС по попередженню фактів порушення прав людини в правоохоронних органах, цілком закономірне катастрофічне  падіння авторитету Президентської, законодавчої, виконавчої влади в державі, місцевого самоврядування, падіння довіри до суду, що є прямою загрозою безпеки держави. Я як громадянин, як депутат сьогодні бачу своє місце поряд  з громадським активом нашого міста, який вимагає зміни керівництва прокуратури міста і області. А якщо це не допоможе і виявиться що метастази хвороби поразили весь організм української прокуратури, то є тільки один засіб – прокуратуру як структуру - ліквідувати.
Пропозиції :
1.      Виконкому Луцької міської ради відповідно до п.4 ст.38 Закону України     «Про місцеве самоврядування в Україні» утворити  Комісію з питань боротьби з злочинністю, визначити напрями її роботи.
2.      Міському голові відповідно до п.18 ст.42 Закону України     «Про місцеве самоврядування в Україні» проаналізувати додержання законодавства що до розгляду звернень громадян в міській прокуратурі,  та міському відділі МВС, зробити висновки, проінформувати депутатів.
3.       Звернутися до  служби безпеки України з пропозицією ґрунтовно вивчити факти наведені в ЗМІ      області та  зробити відповідні висновки до законів України. Заслухати на засіданні ради інформацію  про результат виконання програми «Безпека міста – безпека держави»
4.      Взяти на контроль розслідування справи про кримінальні дії офіцера дізнання Луцького МВ УМВС Бекеши.
5.       Запропонувати прокуратурі міста  дати відповідь на питання, яке                                                          випливає з статті О.Нагорного «Полювання за квартирами» газета «Волинь»  23,26 березня 2006 р.
Хто давав розпорядження офіцерам  Березюку і Яремчуку? Чому прокуратура по цім фактам не проводила розслідування ?
6.      Прийняти участь з МВС  в забезпечені працівників МВ УМВС житлом.
7.      Замовити в ВДУ социологічне дослідження на предмет рейтингу довіри до правохоронних оганів міста, причин , заходів по зміцненню їх авторитету.
8.      Запропонувати  начальнику МВ УМВС, прокурору міста на наступній сессії міської ради  надати депутатам і виборцям нашого міста інформацію з їх оцінкою роботи правоохоронних органів по захисту законів України і прав наших виборців.?
9.       Додатково для начальника УСБУ у Волинській області повідомляю, що мені від моїх виборців стало відомо, що на митний пост \"Ягодин\" в ніч з 31 березня на 1 квітня цього року заїхали кілька вантажівок з товарами побутового призначення, ціни на які в десятки разів занижені, а значить у бюджет знову не надійдуть значні суми платежів. Як мені відомо, одержувач вантажу – київська фірма \"Міраш\". Зважуючи на викладене, прошу Вас, вивчити цю інформацію та дати їй належну правову оцінку.
     
 Березень 2008 р.
                                                                                Нікітюк
 
 
                Прокурору міста Луцьк Решетнику О.Л.
 
  Шановний Олексію Леонідовичу !.
 
Звернутися до Вас з відкритим листом спонукала Ваша відповідь.
По перше:  Закон України «Про прокуратуру» зобов’язує людей, які в ній працюють на користь  суспільства і держави,  виконувати не тільки цей закон, але  інші закони держави і в тому рахунку  закони, які забезпечують функціонування влади і суспільства.
Конституція України не визначає що прокуратура наділена владними повноваженнями  органу державної влади.
Разом з тим ст..143 Конституції України передбачає, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Такі повноваження надаються виконкомам міських рад. Ст.. 38 п.б п.п.1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні » передбачає, що виконкоми забезпечують вимоги законодавства щодо розгляду звернень громадян і здійснюють контроль за станом цієї роботи на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності.  Така установа, як прокуратура не є винятком, бо закон це не передбачає. Подобається Вам це чи ні, але є закон і його потрібно виконувати. 
Відповідно до п.1 ст..12 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат вивчає причини, які породжують скарги громадян і виносить свої пропозиції, щодо їх усунення до … і в т.р. до установ.
Ст..15 цього закону передбачає, що депутат має право звертатися з вимогою до керівників правоохоронних і контролюючих органів з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. Керівників закон зобов’язує негайно вжити заходів по усуненню порушень. У разі невжиття відповідних заходів керівники в тому рахунку і правоохоронних органів несуть кримінальну відповідальність встановлену законом. 
Вибачте за  «лік без», але Ваші відповіді дають підстави в сумніві, що Ваші помічники, які їх готують,  читають іноді ці закони.
Так,  сьогодні у мене, як і в суспільства є ряд питань до прокуратури.
Чому прокуратура не виконуєте свої обов’язки перед соціально незахищеними верствами населення ?. Справи Шкітерова, Попова, Павлова та десятки, або сотні інших лучан ?. Я не знаю хто такий Сироватка, який  захищав Шкітерова, але міська прокуратура зробила все, що б цей ветеран, інвалід, жертва голодомору втратив свою квартиру. Ви чотири роки спостерігали, як в МВ УМВС закривалася ця справа і тільки тому, що один із родичів шахраїв  був шофером у посадової особи МВ УМВС. Візьміть і  уважно особисто прочитайте стор.2 вироку суду від 19 квітня 2004 р. по цій  справі №1 126/2004р.  Судом записано, що Мартинюк дав попередню згоду шахрайці Войчун позичити їй гроші і знав, що буде заставлена квартира Шкітерова.  Чому Мартинюк, який це знав,  не сказав це нотаріусу, в якого була і Войчун?.  Суд це не з’ясовує, йому не вигідно, бо потрібно Мартинюка визнавати шахрайом,  а це вже    підведе інтереси судді, який першим (можливо не безкорисно) приймав рішення по справі на користь Мартинюка. Ви робите вигляд, що не розумієте висновку суду, який фактично став насмішкою над потенцією нашої прокуратури в захисті прав лучан. В апеляційній скарзі прокуратура це питання не підіймала. А на  розгляді попередньої апеляційної скарги   Ваш представник Сироватка заявив, що її не потрібно брати до уваги. Касаційну скаргу в інтересах Шкітерова Ви не подали. В Верховному суді ця справа не розглядалася, бо Шкітерова лишили права на касаційний розгляд скарги. Подібним чином прокуратура захищала  і права  інших лучан.
 
Я впевнений, що з 375 скарг лучан, що поступили до прокуратури  на роботу нашої міліції за минулий рік,   більше половини подані на певних посадових осіб.
Я особисто не вірю, що Ви не знаєте, хто організовував і відповідав за роботу к-на Березюка, ст.. л-та Яремчука по вивезенню людей, які втекли в МВ УМВС з Ківерців від бандитів,  до тих же бандитів?. Шипа який фальсифікував справи.  Бекеші, якому висунуте обвинувачення в кримінальних злочинах. Та інше, що діялося в МВ УМВС.  Ви не хотіли знати, або закривали на це очі. Ось чому появлялися такі справи, як справа лучан Воробей, Зеленяка, Репецького. Чому Ви не знали? Бо Ви і сьогодні впевненні, що прокуратура це  «священна корова»,  є державою в державі і не може бути проконтрольована ні владою, ні суспільством.
Але Ви помиляєтеся бо це сьогодні ще влада в державі слабка, але завтра прийдуть нові люди і вони будуть виконувати свої обіцянки перед виборцями. Це сьогодні поки тільки громадський актив пред’являє Вам вимоги, а завтра такі вимоги пред’явить Вам все суспільство.
Прокуратура привикла до слабості минулої влади, яка погрузла в хабарництві, крадіжках громадського майна.  Нинішня влада набагато сильніша минулої і ця влада не має права не контролювати діяльність  прокуратури, міліції, бо і вона втратить довіру у своїх виборців і буде викинута на смітник історії.
Я,  як громадянин, як депутат сьогодні бачу своє місце поряд  з громадським активом нашого міста, який вимагає зміни керівництва прокуратури міста і області. А якщо це не допоможе і виявиться що метастази хвороби поразили весь організм української прокуратури, то є тільки один засіб – прокуратуру,  як структуру - ліквідувати.
З повагою.
 
                                                                                Микола Нікітюк
 
 
19 квітня 2007 р.
тел. 8 (067) 7228455   
                                    43025 м. Луцьк, Луцька міська рада
 
                                            Президенту України Ющенко В.А.
      Голові Верховної ради України Яценюку А.П.
      Прем’єр – міністру України Тимошенко Ю.В.
      Генеральному прокурору України Медведько О.І.
       Міністру МВД                       Луценку Ю.В.
       Депутатам Верховної ради України
       Голові обласної ради  Грицюку А.П.
 Голові Волинської обласної державної адміністрації        п.Романюку М.Я.
Члену ради суддів України, голові апеляційного суду                 Волинської області  Філюку П.Т.
Прокурору Волинської області Гілю В.І.
       Голові Луцького міськрайонного суду Остапуку В.І.
               Про факт дискредитації влади в Україні.
До мене звернулися виборці нашого міста з тим, що кримінальна справа по обвинуваченню лучан Зеленяка І.В. та Репецького В.В. є незаконною.
Вивчивши обставини, які привели до порушення кримінальної справи,  та законності  ведення слідства по цій справі  я  переконався,  що посадовими особами Луцького МВ УМВС при веденні слідства було грубо порушено ряд вимог чинного законодавства держави, моральні засади діяльності  правоохоронних структур правової держави.
Справа по обвинуваченню Зеленяка І.В. та Репецького В.В. не містить прямих доказів їх вини, а  побудована на показах потерпілої Гаврилюк та   Воробей Г.В. , яка вже була засуджена за цей злочин на 5 років і яка на суді заявила, що її примусили оговорити себе і цих молодих лучан.. Воробей Г.В.  була затримана 07.06.2006р. і  зразу ж була ув’язнена, позбавлена будь якої юридичної допомоги, поради. Батько з яким вона росла, полу паралізований, безграмотний, алкоголік. Мати сімю залишила. Сама Воробей Г.В.,  має неповну середню освіту, юридично безграмотна, має проблеми з психічним здоров’ям. Те, що вона добровільно  відмовилися від захисника, сама Воробей Г.В.  спростовує  в своїх заявах до громадських організацій  тим, що на неї чинили тиск, її били і примусили це зробити. Довіра до цієї інформації закріпилась після того, як на суді  по справі оговорених Воробей Г.В.  Зеленяка І.В. та Репецького В.В., з’ясувалося ряд фактів, що  свідчать про їх невинність. Після затримання на Воробей Г.В. чинився тиск,  її примусили відмовитися від адвоката, оговорити себе і Зеленяка І.В. та Репецького В.В..  8.06. 2006 р. на другий день після затримання,  Воробей Г.В. заявила слідчому І. Петришиній, що її б’ють, про що був складений протокол. Але по даній заяві відповідної реакції  не було. І коли Воробей Г.В.  переконалася, що захисту вона не знайде, то це її зломило і вона погодилася давати неправдиві покази на себе та Зеленяка І.В. та Репецького В.В..   . Воробей Г.В.  за вимогою слідчих давала покази і на Бондаревську, яка на суді пред’явила незаперечне алібі. Це свідчить про те, що покази на Бондаревську та інших вона давала під тиском.  Про незаконні методи слідства свідчать покази свідка Мех Ю.М., якому перед пізнанням Воробей Г.В. показали її фото, альбом ,  телезапис. Таким же чином Воробей Г.В. впізнавала Зеленяка І.В.  та Репецького В.В..
Керівництво Луцького МВ УМВС  відсторонило від ведення слідства проти лучан Воробей Г.В., Зеленяка І.В.  та Репецького В.В.  слідчих Петришину І. та Корюкіна О., які  мали сумнів в причетності цих громадян до злочину, який їм інкримінувався і передало справу слідчому Шипу В.Я., який на той час перебував під кримінальним переслідуванням, підпискою про невиїзд  і по постанові старшого слідчого прокуратури області Касарди І.І. і наказу начальника УМВС повинен був бути усуненим від виконанням посадових обов’язків.     Офіцер дізнання Бекеша, який вів ці справи, сьогодні знаходиться під  слідством за скоєні кримінальні злочини .
Посадовий злочин Шипа В.Я., за який він був осуджений,  пов\'язаний з обманом, підробкою документів, фальсифікацією.  Ним були сфальсифіковані і протоколи про відмову Зеленяка та Репецького В.В.  від допомоги адвоката. Ні сам Шип В.Я., ні керівництво, яке призначило його вести справу,  не мало морального права це робити, бо це було порушенням присяги даної народу України і не виконанням ст..147 КПК України . Українці мають право, що б державну владу при вирішенні їх долі представляли не злочинці, а порядні і чесні громадяни України. Такі факти ведуть до  цілком закономірного катастрофічного  падіння авторитету Президентської, законодавчої, виконавчої влади в державі, місцевого самоврядування, падіння довіри до правоохоронних структур держави її суду, що є прямою загрозою безпеки держави.
Шип після суду над ним і визнання його винним в скоєні кримінальних злочинів,  був звільнений за власним бажанням з МВС ???.
Громадкість оцінює це як подяку йому  за фальсифікацію ним  справи Воробей Г.В., Зеленяка І.В.  та Репецького???.
 Шановний пане Міністр. Чи не зобов’язує Вас честь мундира негайно провести компетентне розслідування факту ведення кримінальних справ в Луцькому МВ УМВС кримінальним злочинцем Шипом, підозрюваним в кримінальних злочинах Бекешою і прийняти єдине правильне рішення про відзив через прокуратуру України справи проти Зеленяка І.В. та Репецького В.В. з суду на повторне розслідування чесними працівниками Української міліції ?. Тільки таким чином ми зможемо скрипіти авторитет правоохоронних структур і суду нашої держави . Я, як депутат міської ради, пропоную Вам особисто  це зробити.
Шановні Високопосадовці державної влади в Україні ! Не потрібно ганьбити Україну і владу в ній тим, що кримінальні злочинці в державі від її імені мають право вести кримінальні справи, висувати обвинувачення, впливати на долі наших виборців.
Шановний Миколо Ярославовичу ! Відповідно до ст..119 Конституції України Ви зобов’язані забезпечити дотримання прав і свобод цих незаконно обвинувачених засуджених громадян на справедливість при проведені слідства і суду.
                                                                             Микола Нікітюк
Додається:
відповідь прокуратури Волинської області № 17-19 від 21.03.2008 р.
відповідь прокуратури Волинської області № 06\\2-1366-07 від 17.03.2008
Відповідь УМВС №12\\65 від 4.04.2008 р.
відповідь прокуратури м. Луцька   38-08  від 28.03.08 р.
копія протоколу допиту Воробей від 08.06.08 р.
пояснення Меха Ю.М
 
 
6 травня 2008 р.
Депутат Луцької міської ради
Микола  Нікітюк
тел. 8 (067) 7228455   
                                    43024 м. Луцьк,  вул.. Б.Хмельницького, міська рада.
      46  24 травня 2008 р.
57      від 8 червня 2008р.
 
 
                                               Прокурору Волинської області  А.І. Гілю.
 
               Шановний Андрію Івановичу !
Я направив Вам особисто лист, але відповідь отримав від Вашого заступника  В.Веселухи. Я вимушений повторно Вам особисто запропонувати спростувати недостовірну інформацію, яку ви оприлюднили через газету «Волинь-нова» №56 за 22 травня 2008 р. де  опубліковано Ваше інтерв’ю журналісту О.Нагорному.
В Вашому інтерв’ю подана неправдива інформація щодо мене, яка негативно впливає на мій авторитет депутата міської ради  і ставить під сумнів Вашу неупереджену позицію по відношенню до Воробей, Зеленяка та Репецького, як державного посадовця:
1. Моя скарга на постанову прокуратури про закриття кримінальної справи по факту контрабанди,  до суду не прийнята не тому, що вона  не обґрунтована, а тому, що суд, який  не розглядав моєї заяви по суті, зробив висновок, що депутат міської ради не має права звертатися до суду за захистом інтересів суспільства, держави, бо Верховна рада не передбачила цього в кримінально – процесуальному кодексі. А право депутата  відповідно до ст..15 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» вимагати  припинення порушень законності від правоохоронних структур,  українського суду не стосуються. Тобто подана Вами інформація, що моя скарга відхилена, як необґрунтована - не відповідає дійсності.
2. Я не їздив до Одеси по справі Воробей. Їздив представник Міжнародного громадського комітету з прав людини М.Головатий.
3. Ваша особиста заява щодо того, що затримані ще два спільники розбійного нападу по справі Воробей – є прямим тиском на суд. Суд ще не визнав того, що вони є спільниками розбійного нападу. А також суд не дав оцінки алібі стороні захисту. До закінчення суду, Ваша заява, що алібі спростовано також є тиском на суд.
4. Прокуратура не захистила право цієї молодої людини на справедливий розгляд її справи. Вона залишила її в руках кримінального злочинця Шипа і підозрюємого в кримінальних злочинах Бекеші. Так, Ви вибули в камері Воробей, але з її слів, запитали, що вона тут робить ?
У неї сьогодні не має рідних, бо батько, який бив її дитиною і за що сидів в тюрмі,  сьогодні знаходиться в тяжкому стані. Крім влади і держави цій молодій людині ніхто не допоможе. Тому я зобов’язаний зробити все, що в моїх силах, щоб ця молода людина, яку злочинець Шип запроторив в тюрму,  не втратила віру в свою державу, віру в людину.   Воробей на послідніх судах по справі Зеленяка та Репецького впевнено говорить, що Вона оговорила себе і цих молодих людей. Оговорила тому, що її били і обманювали. Про те, що її бив Бекеша,  слідчий Петришина склала протокол, на другий день після її затримання. Але прокуратура мір не прийняла і залишила Воробей в руках кримінального злочинця Шипа і підзрюємого в кримінальних злочинах Бекеші. П. А. Ви знаєте, що справу проти Воробей, Зеленяка та Репецького  відмовилися вести порядні і чесні слідчі Луцького МВ УМВС. Ви знає, що справу проти цих лучан вів слідчий ШИП, який скоїв перед цим кримінальний злочин пов\'язаний з фальсифікацією кримінальної справи, який був відсторонений від посади заступника начальника слідчого відділу, що давала йому право вести слідство, а на посаду слідчого Луцького міського відділу призначений не був і який таким же чином сфальсифікував протоколи про відмову Зеленяка та Репецького від адвоката. Цей слідчий був затриманий, а потім випущений  під підписку про невиїзд. Він допускав недопустимі в правовій державі методи слідства, про що ми надавали Вам докази (впізнання свідком Мех Воробей). Він викинув з її справи покази Павловичів Ярослава і Олександра, які засвідчили, що Воробей 26 травня була з ними і з ними виїжджала в село Нивки Губенські Горохівського району до 30 травня і тому продати телефон 27 травня на Варшавському ринку не могла. Проданий телефон не відповідав моделі, якою користувалася потерпіла. В показах потерпілої вказано те, що Воробей, Зеленяк, Репецький 26 травня 2006 р. в 11.30 були у неї на квартирі, де з неї знущалися. Але в 11.27, 11.29, 11.30 Ворбей дзвонила з квартири Коновалюк І.А. в пошуках роботи. Це підтверджено показами Коновалюк І.А., роздруківкою телефонних розмов, абонентами бару «Максим».   Ви знаєте, що на другий день після затримання Воробей,  порядним слідчим Луцького МВ УМВС  п. Петришиною (перший слідчий по справі)  був складений протокол де зафіксовано заяву Воробей, що її б’ють. Б’ють «офіцери», один із яких сьогодні знаходиться під слідством за скоєні кримінальні злочини .  Після цього слідчого Петришину відстороняють від ведення справи, а Воробей залишають в руках цих «офіцерів». Прокурор міста пояснив, що слідчий, який скоїв кримінальний злочин, був більш досвідчений, ніж пані Петришина, яка вже закінчує службу в МВС.  Ви  мабуть знаєте, що потерпіла постійно міняє покази, має провали в пам’яті, бо забуває уже установлені факти. Ви  читали заяву Воробей до громадських організацій , де вона говорить, як від неї взяли покази і як вона відмовилася від захисника ?. Ви знаєте, що з Воробей «взяли покази» і ще на одного учасника тих подій Бондаревську – організатора злочину, який на суді пред’явив незаперечне алібі. Якщо тут Воробей сказала неправду на Бондаревську, то чому потрібно вірити тому, що вона сказала про Зеленяка та Репецького???. В справі не має свідчень тих, кого допитували  «по оговору Воробей » (попередньо затримували декілька пар), бо вони свідчили не так, як хотілося б слідству. Не має протоколів пізнання їх потерпілою ?. Чи вони не проводилися, чи були пізніше викинуті?. Чому ?? Бо потерпіла і їх пізнавала?.
В розмові з батьками Ви - поважний державний правозахисник пояснили, що ми своїх «офіцерів» не здамо. Державна машина повстала проти молодих українців,  які повинні крипіти її своєю працею. Про яку мораль і правову державу можна говорити, коли  Ви -  генерал – прокурор це знає і погоджується з тим, що кримінальні справи мають право вести кримінальні злочинці, бо «вів він справу  до суду, який його злочин  встановив». Шановний пане прокурор ! Кримінальним злочинцем людина стає не тоді, коли відбувся суд, а тоді коли був скоєний злочин, бо про це фіксується в вироку, коли людина відступилася від  клятви.
Справа молодих українців сьогодні на Вашій совісті.
Повірте є закони природи (божі):  за наші дії, або бездіяльність прийдеться нести відповідальність, якщо не нам , то нашим дітям, онукам.
 
Прошу неправдиву інформацію подану Вами в інтерв’ю газеті  «Волинь - нова» спростувати  на 3 сторінці газети, з Вашим фото.
.
 
                                                                                                            М.Нікітюк
 
 
 
 
59 від  12  червня 2008р.
 
 
 В Комітет Верховної ради з питань   законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності
                                               
 
Шановні панове !
 
Я направляв Вам заяву про факт дискредитації влади в Україні на підставі  незаконного обвинувачення  лучан Зеленяка І.В. та Репецького В.В. в кримінальному злочині
Направляю ВАМ :
Матеріали журналістського розслідування Олени Мороз газета «Віче»
Копію заяви батька Воробей Г. проку