Поминаймо в скорботі, але не в гніві. Українсько-польський конфлікт на Волині 1943–1944 років

Маленький епізод великої трагедії двох народів, яка накрила чорним крилом моє рідне село Новосілки (тепер Набережне) Демидівського району Рівенської області.

Люди мало й неохоче згадували цей зловісний літній день сорок третього. Я лише згодом буквально вихоплював окремі слова-спогади очевидців у сподіванні витворити цілісну картину цієї жахливої події, яка є ще однією сторінкою в книзі великого трагедійного звучання під назвою “українсько-польський конфлікт”. Яка його ціна? І чи можливо обрахувати в людях цю трагедію?

Польська сторона намагається. Називає: 140.000–165.000 чоловік польського населення загублено на Волині. Є статичні дані, які свідчать, що станом на 1 січня 1941 року в Рівненській та Волинській областях проживало відповідно 195,6 тисячі та 168,0 тисячі поляків. 1 серпня 1944 року радянська влада здійснила перепис населення цих двох областей і виявила, що у Рівненській залишилося 95,2 тисячі, а у Волинській — 80,8 тисячі поляків. Отже, недорахувалися 177,6 тисячі поляків. Усіх національностей осіб Рівненська і Волинська області втратила за час другої світової війни 248 155.

Складні й болісні ці підрахунки. Якщо згадати й тих, кого більшовицький режим вивіз у 1941 році ще до нападу Гітлера на Радянський Союз, а їх офіційна статистика нараховує 41 645 чоловік, і пам’ятати, що серед насильно депортованих, ясна річ, були й поляки, то вже ускладнюється можливість точного визначення загальних втрат польського населення на Волині.

Слід пам’ятати при цьому, що якась частина населення Волині, серед них могли бути й поляки, відступила разом із Червоною Армією вглиб СРСР. Були поляки і серед розстріляних енкаведистами в тюрмах Луцька, Ковеля, Дубно, водночас багато поляків рятувалися в 1943–1944 роках тим, що терміново виїздили на територію Генеральної губернії. Якась частина відступила разом із німцями, побоюючись приходу радянських військ, інша підпала під мобілізацію для роботи в шахтах і на заводах Сходу СРСР вже після звільнення Волині…

Повну версію праці Миколи Жулинського «Поминаймо в скорботі, але не в гніві. Українсько-польський конфлікт на Волині 1943–1944 рр.» можете завантажити тут.