Білбордами починають і… програють?

Якщо на вулицях міст з’являються білборди з відомими і невідомими обличчями, розумними і пророчими думками політиків, значить виборча кампанія входить в свою активну фазу. Останні 6-7 років білборди стали невід’ємним елементом виборчих кампаній, та статтею витрат виборчих штабів в Україні. Хтось підходить творчо і витончено до реклами «себе коханого» чи своєї політичної сили, а хтось як вміє так і робить.
За законами рекламного бізнесу, будь-яка реклама це намагання викликати емоції. Політична білбордова реклама це, свого роду, «ярмарок облич та гарних слів», якими викликати емоції у українського виборця стає щораз тяжче. І як не прикро це констатувати, але ті політики, які першими за інших «вилазять» на білборди, в результаті зазнають електоральної поразки, тому що (за однією з версій) втомлюють собою виборців ще до виборів.
Яскравим підтвердженням цьому є минулорічні кампанії Арсенія Яценюка («Арсеній-Ананій») та Юлії Тимошенко («Вона – працює. Вони – заважають»). Ще до старту офіційної виборчої кампанії, команди цих політиків перенаситили своїми лідерами автошляхи та міста і в результаті отримали негативний результат.
Але сьогодні у нас інші реалії, і інші «герої». До старту виборчої кампанії з місцевих виборів лишилось декілька тижнів, а в Луцьку, як і в інших українських містах, вже з’явились великі різнокольорові образи майбутніх кандидатів. Про білборди Олександра Чижика і «Партію лучан» зараз писати не будемо, оскільки цей проект стартував місяці два тому, і вже зараз виглядає як малоперспективний. Спробуємо детальніше зупинитись на кампанії «Сильної України», яка має назву «Народний праймеріз», хоча ми б її назвали «Люди Х» та білбордовій кампанії голови Волинської обласної ради Анатолія Грицюка, якій і назву придумати важко. Здається, що командам цих політиків не терпиться повторити долю Арсенія і Юлі.

Люди Х «Сильної України»

Загалом білбордова кампанія «Сильної України» на підтримку свого проекту «Народний праймеріз» виглядає стильною і продуманою. Виконана вона зі збереженням стилістики президентської кампанії Сергія Тігіпка та партії, що створює враження цілісності і присутності командного духу. Зображення на якому двоє чоловіків з боків, а посередині жінка може підтверджувати те, що партія матиме третину кандидатів жінок, які будуть на «передовій», а чоловіки підставлять плече «слабкій» половині. З точки зору пересічного виборця цим білбордам мабуть нічого не бракує. Але якщо зробити трохи глибший аналіз, то відразу з’являється ряд питань на які відповіді можуть дати лише у штабі «Сильної України».

Білбордів «Сильної України» з обличчями осіб зображених на фото вище у Луцьку найбільше. Хто ці люди? Сергій Гнатина, Мая Варченко та Андрій Разумовський невідомі широкому загалу, молоді симпатичні люди. Чи це можливі кандидати до якогось рівня рад від «Сильної України» - невідомо. На офіційному сайті партії http://silnaukraina.com/deputat?region=3&district=819 та в бюлетенях для вуличного голосування у Луцьку та Володимирі-Волинському з зазначеної трійки вдалось знайти лише Андрія Разумовського, який претендує на те щоб стати одним з кандидатів до Луцької міської ради. Що тут роблять двоє інших осіб невідомо.
Білборди 1.2 і 1.3, які нам вдалось помітити на проспекті Соборності здається переплутали міста для свого розміщення.



На цій рекламній площині Максим Клим’юк, Ірина Зінкевич та відомий бізнесмен, депутат обласної ради з фракції «Наша Україна» Олег Борбелюк. Всі ці особи з Володимира-Волинського і є кандидатами у списках праймеріз до Володимир-Волинської міської ради. Олег Борбелюк, одночасно є ще й кандидатом до Волинської обласної ради.


На ще одному білборді на Соборності ми знайшли трохи старших людей, ніж на двох попередніх. Тут зображені Володимир Велимчаниця, Наталія Фалько та Віктор Козак. Двох перших осіб нам не вдалось знайти у списках праймеріз «Сильної України», хоча припускаємо, що вони з Ковельської організації партії, як і Віктор Козак. Останній, підприємець з Ковеля є у списку кандидатів до Волинської обласної ради, а також може бути висунутим на посаду Ковельського міського голови.
Загалом можна зробити декілька висновків та припущень з цієї білбордової кампанії.
По-перше, доволі стильна кампанія викликає більше запитань, ніж дає відповідей.
По-друге, на рекламних площинах є ряд осіб, яких неможливо знайти виборцям у списках кандидатів запропонованих до праймеріз. Це підштовхує на думку, що постери готувались і друкувались раніше, ніж були узгодженні кандидатури для внесення у списки праймеріз. Через це на білбордах, у значній мірі, «красуються» практично випадкові люди.
По-третє, залишається незрозумілим чому представників Ковеля і Володимира рекламують в обласному центрі? Можливо у штабах чи рекламних фірмах просто поплутали постери. Таке інколи буває. Але всі ці ляпи залишають не найкраще враження від рекламної кампанії.
Ми зв’язались з представниками штабу «Сильної України» у Луцьку і поцікавились чим спричинені такі невідповідності білбордової кампанії. Дати відповіді на наші питання погодився голова Бюро Луцької міської організації Андрій Розумовський. Стосовно двох невідомих осіб на білборді 1.1. він сказав, що «це активні члени партії – команда Сергія Тігіпка у місті Луцьку». Присутність білбордів з представниками інших волинських міст у Луцьку (білборди 1.2 і 1.3) пан Андрій пояснив наступним чином: «Такі білборди розміщені по всій області. А в місті присутні не лучани, щоб виборцям не набридали наші обличчя. Всього є чотири групи осіб на постерах, вони всі представляють команду Сергія Тігіпка у Волинській області».

Всюди «в доску свій» - Грицюк Анатолій

Білбордова кампанія голови Волинської обласної ради Анатолія Грицюка стала «шедевром» реклами в обласному центрі. Вже давно у середовищі спеціалістів так не «смакували» жодними іншими витворами зовнішньої політичної реклами. Штаб Анатолія Петровича здається робить все навпаки, ніж написано в класичних підручниках з реклами. Також можливо, що зважаючи на авторитет пана Грицюка, його штабісти просто не мають права сказати щось всупереч своєму шефу.
Найбільш помітні загальні недоліки його рекламної продукції такі:
1) надто велика кількість сюжетів (спеціалісти радять використовувати не більше трьох одночасно), що відразу відроджує у пам’яті польське прислів’я «цо забардзо, то ньє здраво»;
2) не зовсім зрозуміло чому Анатолій Петрович, якого оголосили кандидатом на посаду Луцького міського голови від ВО «Батьківщина», на жодному постері не підкреслив свою партійну приналежність;
3) вітання (в даному випадку з 925 річчям Луцька) зазвичай роблять особисто, а не попарно, при тому з рядом зовсім різних людей.
Подивимось окремо на різні сюжети білбордів Анатолія Грицюка.




Анатолій Грицюк разом з народним депутатом першого скликання Андрієм Бондарчуком у вишиванках виглядають доволі органічно на фоні старого міста. Мабуть цей сюжет непогано дивився б десь у Старому місті, але не в центрі над квітковим магазином, серед іншої реклами. Складається візуальне враження, що два поважні чоловіки торгують комп’ютерами та ноутбуками в кредит.

Сюжет на якому Анатолій Петрович вітає місто з ювілеєм разом з Архієпископом Луцьким і Волинським УПЦ Київського патріархату Михаїлом ставить питання конфесійної приналежності голови обласної ради. Раніше пана Грицюка не часто можна було помітити у храмах загалом, і в соборах чи церквах Київського патріархату зокрема.
Не менше питань може виникнути у вірян і стосовно участі Архієпископа у політичних справах. Раніше Владика Михаїл також проявляв симпатію до проукраїнських політичних сил, але ніколи не ставав на сторону якоїсь партії чи лідера конкретно. Ходять чутки, що штаб Анатолія Петровича використав зображення священника без його на те згоди. Ми зв’язались з прес-службою Волинської Єпархії УПЦ КП, щоб отримати офіційний коментар з цього приводу. Прес-секретар єпархії отець Віталій Собко повідомив нам, що поява Владики Михаїла на білбордах разом з Анатолієм Грицюком не означає, що церква підтримує якогось конкретного кандидата чи політичну силу. „Це швидше спільне вітання зі святом представника церкви і керівника найвищого представницького органу Волині”, додав отець Віталій. Позиція самого Владики Михаїла з цього приводу невідома. Якби там не було, але використання церкви у політичній боротьбі свідчить про невпевненість політиків усвоїх силах.


Сюжет присвячений освіті і науці розміщений у спальному районі, а не десь біля навчальних закладів, в яких навчається і працює багато лучан. Також доволі нелогічним є те, що разом з паном Грицюком на цьому постері розміщене зображення Романа Карп’юка, ректора Луцького інституту розвитку людини університету «Україна», а як фон домінує зображення головного корпусу Волинського національного університету імені Лесі Українки.



Анатолій Петрович разом з заслуженим тренером України Миколою Авраменком на фоні стадіону «Авангард» біль органічно виглядав би у спортивному костюмі. Більше того, Грицюка мало хто коли-небудь бачив на стадіоні. Очікуємо, що свою авторитетну точку зору з цього приводу ще скаже тренер луцької «Волині» Віталій Кварцяний. Сміємо припустити, що його коментарі будуть більш колоритними, ніж наші.



Останній білборд, який нам вдалось зафіксувати, але не останній з цієї серії, ми знайшли на Привокзальному майдані, в районі де проживають сім’ї військових. Тут Анатолій Грицюк вітає з ювілеєм лучан разом з чоловіком у військовій формі. Хто цей військовий нам, як і багатьом виборцям, прочитати не вдалось через специфічне розміщення рекламної площини, припускаємо, що це директор Луцького ліцею з посиленою військовою підготовкою Павло Боснюк. Мабуть для військових він своя людина. В даному випадку також постає питання участі військових у політичних кампаніях.
З рекламної кампанії Грицюка можна зробити певні політичні висновки.
Перший, Анатолій Петрович Грицюк і його виборчий штаб вирішили дистанціюватись від бренду ВО «Батьківщина» у веденні виборчої кампанії. Але ми сміємо припустити, що партія Тимошенко, яка у складі БЮТ отримувала в Луцьку значну підтримку на декількох поспіль виборах є більш популярною за особу Анатолія Грицюка.
Другий, пан Грицюк розпочав формування списку кандидатів в депутати до Волинської обласної чи Луцької міської ради і його публічну презентацію через білбордову кампанію.

Експерти Центру політичного аналізу і виборчого консалтингу і в подальшому будуть відслідковувати появу у місті різних форм агітації, та доносити свої думки з цього приводу до волинських виборців.