Вже два роки поспіль у Луцьку Відділ сім’ї та молоді міської ради не проводить серед громадських організацій конкурс проектів з молодіжних проблем. Як повідомили у міській раді причиною припинення проведення конкурсу стала звична (може банальна!!!) відсутність коштів у бюджеті.

Проте молодь не залишилась без підтримки. У відповідь на запит Асоціації Молодих Реформаторів міська рада повідомила, що хоч конкурсу проектів і не було, та кошти на реалізацію молодіжної політики у місті Луцьку витрачались. Зокрема, це відбувалось у рамках Програми реалізації молодіжної політики у Луцьку 2007-2010 рр., яка за рішенням сесії міськради була продовжена й на 2011 рік.

Цікава тенденція - виділення коштів на підтримку молоді відбувалось доволі нерівномірно:

2008 рік – 243 773, 82 грн.
2009 рік – 83 143, 47 грн.
2010 рік – 4 737, 48 грн.

І за 10 місяців цього року було витрачено уже 55 421, 96 грн.

Як бачимо, у 2010 році витрати на молодіжну політику різко скоротилися – саме в цей рік вперше не відбувся міський конкурс проектів. Але уже цього 2011 року витрати різко зросли. Втім виникає запитання, чому цьогорічне збільшення фінансування не супроводжувалось відновленням конкурсу проектів?

Виходить, що місцеві чиновники самостійно розпоряджались коштами виділеними на підтримку молоді?

Не так давно три партнерські організації зі Львова, Івано-Франківська та Луцька (а саме «Центр громадської адвокатури», «Демократичний Альянс» та АМоРе) проводили громадську експертизу обласних управлінь молоді, зокрема в частині проведення ними конкурсів проектів серед громадських організацій.

Одна із виявлених проблем - доволі часто місцеві органи влади реалізовують молодіжну політику самостійно, без залучення до цього громадських організацій. Хоча, на думку громадських активістів, саме громадські організації повинні реалізовувати проекти з молодіжної проблематики, адже вони більш наближені до молоді і її проблем, аніж чиновники.

Доволі цікава думка. Не заперечую, що і підрозділи органів влади, які опікуються молоддю, сім’ями та дітьми працюють компетентно. Навпаки, можливо у них є більше доступу до тих, ким вони опікуються, аніж у громадських активістів.

Проблема в іншому: доволі часто працівникам органів влади самим важко охопити різні категорії молоді. Крім того, самі чиновники не зможуть об’єктивно оцінити якість і ефективність проведених ними заходів. Натомість в громадських організацій є більше мотивації до ефективної роботи.

На мою думку, витрачання коштів на реалізацію молодіжної політики у місті повинно здійснюватися пропорційно. Тобто половину коштів слід виділяти для проведення конкурсу проектів, а іншу суму коштів – залишити за підрозділом органу влади, який повинен буде щомісяця інформувати про виконану роботу. В такий спосіб здійснюватиметься публічний контроль за розподілом та витрачанням бюджетних коштів і відбуватиметься чесна конкуренція між учасниками конкурсу.

Луцька міська рада, в особі першого заступника Святослава Кравчука, у листі на ім’я АМоРе документально підтвердила, що конкурс проектів наступного 2012 року точно буде. Кошти на його проведення мають бути закладені в наступний бюджет Луцька.

Тож тепер громадським організаціям Луцька залишається слідкувати за дотриманням зазначених тверджень та водночас стимулювати чиновників і депутатів міської ради до розв’язання поставленої проблеми.