6 квітня луцька громада, а точніше активна молодь обласного центру, порушила вже давно наболілу тему – аварійний міст біля зоопарку в Парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки.

Відбулась акція «Добіжи до своєї половинки», а також круглий стіл на тему «Стан мостів у місті Луцьку: аварійний міст у парку культури та відпочинку ім. Лесі Українки».

Щодо останнього, то дійсно було приємно, що влада відреагувала на колективні звернення громадян (а точніше – було зібрано близько 100 підписів під Звернення до Луцького міського голови Миколи Романюка, в якому громада Луцька вимагала негайного ремонту цього небезпечного мосту).

Так, на круглому столі Луцьку мерію представив тоді заступник начальника департаменту ЖКГ Луцької міської ради Віктор Раєнко.

За його словами вже за кілька днів до проведення акції департамент провів огляд мосту, склав дефектний акт і 7 квітня Раєнко заявив, що, приблизно, за місяць буде складена проектно-кошторисна документація з якою прямий шлях до внесення змін у бюджет, а швидше за все – просто перерозподіл коштів.

Втім, як часто буває він зазначив, що грошей на ремонт мосту немає. Адже всього на ремонт усіх мостів Луцька було виділено у бюджеті-2011 100 тис. гривень. А цих грошей вистачає лише на поточний ремонт мосту на вул. Рівненькій (хто пам’ятає, не так давно там латали дірки).

За день до того Луцький міський голова Микола Романюк на загальній нараді з благоустрою міста пообіцяв, що міст відремонтують до Великодня (24 квітня) або ж максимум до Дня незалежності (24 серпня).

Втім, тоді ж одразу виникає запитання: а за які гроші, коли їх немає у бюджеті? І ще - за словами Раєнка, переглядати бюджет за Законом можна лише раз у півроку, так ще й при певному відсотку його перевиконання.

Тут, враховуючи недавні події (скорочення робочого дня працівників садочків, щоб зекономити гроші тощо) можна забути про таке поняття, як перевиконання бюджету.

І ось, близько півтора тижня назад міст почали ремонтувати, втім – за кошти проектного підприємства «Мостобуд».

Як пишуть волинські інтернет-видання – це своєрідний подарунок місту. Дивина. І відразу інше питання виникає: а де була і попередня влада і нинішня раніше?

Не так давно, до речі, святкували 925-річчя Луцька. Чомусь про це тоді ніхто не подумав. Адже міст стоїть у такому стані вже не рік-два, а набагато більше.

І найгірше те, що люди поза тим, що ніби шлях перегороджений – ходять ним, наче він не несе небезпеки.

За моїми спостереженнями за 10 хвилин по ньому проходило до десяти людей. Уявіть, скільки людей проходить за день!

Цікава тенденція – це все молодь. А хто ж іще проводить час у парку? Поза тим, навіть під час ремонту того ж мосту люди не бояться проходити ним.

Інше питання – наскільки якісний буде ремонт мосту зараз? Адже, як бачимо (прямуйте за посиланням вище), його просто перекривають новим матеріалом, а сам каркас залишається іржавим, та ще й 50-річної давності. Чи не демонстрація це? Подарунки – це добре, проте якісне виконання роботи на першому місті.

Варто було б зачекати коштів із бюджету, додати їх у роботу підприємства і зробити абсолютно новий міст. А на його створення піде тиждень, максимум два.

Бо згадувані нами молоді активісти не тільки бажали, щоб міст відремонтували, а й щоб його оздобили як «Міст закоханих». Аже його можна стилізувати і зробити однією із популярних точок для туристів і інших відвідувачів парку.

Проте, тоді доведеться ще встановити додаткове освітлення, смітники (а це ж додаткові витрати), адже людей то там буде багато.

Натомість, порушиться стереотип серед закоханих пар – фотографуватися біля фонтанів, що біля головного входу у Парк та біля Замку Любарта.

Треба розширювати потенційно привабливі місцини Луцька та приводити у лад Парк культури та відпочинку ім. Лесі Українки.