Справжнім лихом стали кредити для простих позичальників. Для тисяч українців виплата кредиту перетворилася на важку, а для багатьох - непосильну ношу. Позичальники з жахом чекають нового курсу долара на міжбанківських торгах, чергової виплати кредиту за квартиру або автомобіль.
Прикро, що в такий доволі складний період, держава не здатна забезпечити баланс інтересів банківських установ та простих позичальників. Звичайно, що у відносинах “банк – клієнт” фінансова установа має ряд переваг, адже, перш за все, саме її грошима користується позичальник, та й кредитні договори містять доволі багато хитрощів на випадок подібних криз. Відтак, в умовах теперішньої фінансово-економічної кризи, саме позичальники опинилися в досить скрутному становищі.
Непоодинокими стають випадки неправомірних дій з боку банків по відношенню до позичальників. Серед найпоширеніших зловживань - необґрунтоване підвищення відсоткових ставок за користування кредитами; безпідставні вимоги дострокового погашення кредитів; порушення при задоволенні зобов’язань перед банком за рахунок заставленого майна позичальника.
Як бути пересічному позичальнику у випадку, якщо банк поставив одну із вищевказаних умов? Звичайно, найпростіший і найбільш прийнятний спосіб домовитись про відтермінування сплати тіла кредиту (кредитні канікули) або ж домовитись про збільшення терміну кредитування. Хоча не факт, що банк погодиться на вашу пропозицію. В іншому випадку варто знати свої права для того, аби вміти запобігти свавіллю з боку фінансової установи.
Банк направив лист із пропозицією підвищити розмір відсоткової ставки за користування кредитом. Як правило, таке право банку безумовно міститься в кредитних договорах, які підписуються позичальниками. Тому заперечити проти цього ви не можете, але маєте право вимагати дотримуватись при цьому вимог закону.
По-перше, зміна відсоткової ставки за договором неможлива без зазначення обґрунтованих підстав для цього. Пункт 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу щодо умов кредитування та сукупної вартості кредиту (затверджені Постановою правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року встановлює, що “Банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку. Банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін (зміни кредитної політики банку)”.
По-друге, частина п’ята пункту 3.4 згаданих Правил закріплює: “Банки зобов\'язані в кредитному договорі зазначити: правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках”. В переважній більшості кредитних угод таке правило не наведене ані у вигляді математичної формули, ані навіть у вигляді текстового опису впливу можливих факторів. Відтак, ви можете вимагати в банку розкрити математичну залежність (кореляцію) між наведеними аргументами та запропонованим банком значенням номінальної ставки. Ненадання такої інформації є прямим порушенням вимог зазначених Правил із відповідними правовими наслідками.
Постанова правління НБУ № 319 “Про додаткові заходи щодо діяльності банків” від 11 жовтня 2008 року (зі змінами, внесеними Постановою правління НБУ № 328 від 16 жовтня 2008 року), та лист НБУ № 18-311/3496-14715 від 28.10.2008, зокрема, пункт 2.2 Постанови вказує, що банки: “Повинні враховувати, що рефінансування простроченої заборгованості шляхом видачі нових кредитів, необґрунтована пролонгація кредитів, ненадання позичальникам інформації про сукупну вартість кредиту, внесення до кредитного договору змін щодо вартості кредиту, що не відповідає змінам облікової ставки Національного банку України, кваліфікуватиметься як порушення вимог статті 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність” із неухильним застосуванням адекватних заходів впливу”. Відповідно, ви, як споживач, чиї права були порушені діями банку, матимете всі необхідні підстави звернутися до Національного банку України із проханням надати оцінку діям банку та, у разі потреби, застосувати відповідні заходи впливу.
Якщо банк вимагає дострокового погашення кредиту. В цьому випадку раджу вам уважно перечитати умови підписаного із банком кредитного договору – там обов’язково мають бути передбачені випадки, за яких одна із сторін має право вимагати дострокового розірвання договору. В іншому випадку ви маєте право не погодитись на пропозицію банку достроково погашати кредит.
Задоволення вимог кредитора (банку) за рахунок заставленого майна позичальника. За таких умов вам необхідно знати наступне. Банк набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання (сплати платежу за кредитом), забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно Закону України “Про заставу” звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави. Тобто, задоволення вимог банку за рахунок заставленого вами майна без наявності рішення суду, третейського суду або виконавчого напису нотаріуса буде незаконним, що надає вам в такому разі можливість вживати передбачених законом заходів для захисту власного майна.
В будь-якому випадку потрібно уважно перечитати зміст підписаної вами кредитної угоди, і лише після того робити висновок про законність чи не законність вимог або дій банку. У випадку, якщо ви сумніваєтесь у правомірності дій банку доречно буде проконсультуватись із юристом, після чого приступати до захисту гарантованих вам прав.