Anonim: Лист коханому, вбитому снайпером
Лист вбитому 23-річному волинянину Сергію Байдовському у столиці під час революційних подій, від його 20-річної дівчини.
Панахида. ФОТОРЕПОРТАЖ
А колись я вела щоденник… Щоденник, в якому я записувала митті свого життя. Однією із них став ВІН… Миттю, про вічність якої я мріяла!
Наша зустріч була загадковою: він стояв на пероні Львівського вокзалу, а я приїхала пасажиркою дизель-поїзда “Ковель — Львів”. Так почалося моє студентське життя.
Кожну річницю наших відносин ВІН приводив мене на те місце і дякував. Дякував за те, що ми разом, і за те, що я його терплю...
Після нашої зустрічі час життя пролітав дуже швидко. Його не вистачало на різні дрібниці — і на такі, як щоденник, теж. Його вистачало лише на щастя, яке безкінечно дарив мені ВІН!
Одного разу КОХАНИЙ мені сказав, що коли у нас буде свій дім за містом. Прийшовши з роботи, ВІН буде гратися з нашими дітьми, а я буду пекти йому сирники, піццу та варити червоний борщ...)
ВІН ревнував мене до всіх. До подруг теж. Бажання не ділити мене з будь-ким із мого оточення виростало з кожним днем...
ВІН образився, коли я залишилась з мамою Марією, а ЙОГО самого відправила стригтися. І гордився, тим, що мама Іра не поклавши жодну котлету мені, накидала повну горку ЙОМУ.)
Завжди говорив, що я сильна. І заради НЬОГО я старатимусь такою бути...
Хотів щоб я захистила кандидатську дисертацію. Хотів купити машину, житло. Стільки раз репетирував освідчення в коханні, що я було сказала, що коли ВІН дійсно зробить мені пропозицію — я не віритиму...
Хотів розписатися… Хотів, щоб я була лише ЙОГО!
Планів і мрій було вдосталь. Але в якусь одну мить все пропало безслідно...
Ніколи не думала, що людина може так покохати. Про таке кохання можна лише мріяти — і просити про це Бога!
ВІН був для мене всім… КОХАНИМ, другом, братом і сестрою… інколи замінював мені незамінимих батьків...
ВІН дав мені все, бо говорив, що для сім'ї йому нічого не жаль… ВІН став моїм життям… Але, прагнучи зробити його кращим, ВІН мене його лишив. Лишив віри, надії і любові… Лишив самого життя, оскільки був ним САМ!
Я маю все — і водночас уже нічого — я не маю КОХАНОГО ЙОГО — СЕНСУ І ОПОРИ МОГО ЖИТТЯ...
Життя продовжується, але наразі в ньому я лише існую!
Неможливо забути людину, яка стала сенсом твого життя. І час рани не лікує — він відтягує процес загоєння, який може ніколи не закінчитися!
P. S. ТВОЯ
Він був би дуже гарним батьком. Не встиг. А дітлахи його обожнювали...
Панахида. ФОТОРЕПОРТАЖ
А колись я вела щоденник… Щоденник, в якому я записувала митті свого життя. Однією із них став ВІН… Миттю, про вічність якої я мріяла!
Наша зустріч була загадковою: він стояв на пероні Львівського вокзалу, а я приїхала пасажиркою дизель-поїзда “Ковель — Львів”. Так почалося моє студентське життя.
Кожну річницю наших відносин ВІН приводив мене на те місце і дякував. Дякував за те, що ми разом, і за те, що я його терплю...
Після нашої зустрічі час життя пролітав дуже швидко. Його не вистачало на різні дрібниці — і на такі, як щоденник, теж. Його вистачало лише на щастя, яке безкінечно дарив мені ВІН!
Одного разу КОХАНИЙ мені сказав, що коли у нас буде свій дім за містом. Прийшовши з роботи, ВІН буде гратися з нашими дітьми, а я буду пекти йому сирники, піццу та варити червоний борщ...)
ВІН ревнував мене до всіх. До подруг теж. Бажання не ділити мене з будь-ким із мого оточення виростало з кожним днем...
ВІН образився, коли я залишилась з мамою Марією, а ЙОГО самого відправила стригтися. І гордився, тим, що мама Іра не поклавши жодну котлету мені, накидала повну горку ЙОМУ.)
Завжди говорив, що я сильна. І заради НЬОГО я старатимусь такою бути...
Хотів щоб я захистила кандидатську дисертацію. Хотів купити машину, житло. Стільки раз репетирував освідчення в коханні, що я було сказала, що коли ВІН дійсно зробить мені пропозицію — я не віритиму...
Хотів розписатися… Хотів, щоб я була лише ЙОГО!
Планів і мрій було вдосталь. Але в якусь одну мить все пропало безслідно...
Ніколи не думала, що людина може так покохати. Про таке кохання можна лише мріяти — і просити про це Бога!
ВІН був для мене всім… КОХАНИМ, другом, братом і сестрою… інколи замінював мені незамінимих батьків...
ВІН дав мені все, бо говорив, що для сім'ї йому нічого не жаль… ВІН став моїм життям… Але, прагнучи зробити його кращим, ВІН мене його лишив. Лишив віри, надії і любові… Лишив самого життя, оскільки був ним САМ!
Я маю все — і водночас уже нічого — я не маю КОХАНОГО ЙОГО — СЕНСУ І ОПОРИ МОГО ЖИТТЯ...
Життя продовжується, але наразі в ньому я лише існую!
Неможливо забути людину, яка стала сенсом твого життя. І час рани не лікує — він відтягує процес загоєння, який може ніколи не закінчитися!
P. S. ТВОЯ
Він був би дуже гарним батьком. Не встиг. А дітлахи його обожнювали...
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
За останні чотири місяці ми звикли до найхимерніших вимог російського МЗС, однак його керівник Сергій Лавров зумів перевершити себе самого
Мама відправила сина,
Просила
Бути обачним...
Повільними темпами цей шлях демократизації влади дійшов до нас, чи зупиниться він, чи зможе подолати всі сходинки, ми зможемо побачити…
Коментарів: 1
ЕдельБліц
Показати IP
27 Лютого 2014 20:10
Боляче і страшно
І жодні слова цього не виразять сповна...
Коли намагаєшся знайти відповідь, впадаєш у розпач,
потерпаючи від цього клятого "чому?!"
Але на це запитання вдіповід не існує.
Що б хто тобі не радив, будь сильною, як він того й хотів.
Минатиме час і ти оговтаєшся, звикнеш до того, що вже нічого не повернеш.
Але не став хрест на собі! Не поспішай...
Ти повинан бути гідною жінкою та матір*ю. І твої діти повинні знати про подвиг,
що його зверший твій перший коханий.
Не можна йти за ним в могилу. і
як би це боляче і ненависно не звучало...мабуть. так мало статись.
Україна отримає $4,8 мільярда від Світового банку
Сьогодні 17:00
Сьогодні 17:00
На фронті загинув Герой з Жидичина Олександр Гавриш
Сьогодні 16:43
Сьогодні 16:43
$13 тис. за виїзд до Румунії: на Волині затримали двох чоловіків, які переправляли ухилянтів через кордон
Сьогодні 15:36
Сьогодні 15:36
Завтра у Луцьку прощатимуться з Героєм Юрієм Шаблевським
Сьогодні 14:47
Сьогодні 14:47
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.