Чому й досі занедбані парки міста? Це питання, переконаний, турбує кожного лучанина. Та міська влада й тут розводить руками, мовляв фінансування немає. Та кошти все таки виділяються, ще й немалі, але куди вони діваються й досі залишається загадкою.

Ось візьмемо наприклад Центральний парк – місце для відпочинку тисяч лучан.

Парк наразі в ненайкращому стані. Перше, що кидається в очі, – недостатнє трасування, у парку мало місця для прогулянок. Величезною проблемою є відсутність діючих вбиралень, пандусів, повсюди хворі дерева та занедбані меліоративні канали

У Центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки – старі та іржаві атракціони. Незважаючи на те, що окрім старих «гойдалок», які запрацювали ще у далекому 1968 році, 2012-го встановили 6 нових, ситуація на краще не змінилась, адже «нові» розваги, схоже, виявились добряче «побитими життям», списаними атракціонами з-за кордону.

Сьогодні ж ці «пам’ятки радянських часів» виглядають не просто незвично, а навіть загрозливо. Так, у 2012 році КП «Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки» закупило у розстрочку терміном на три роки шість нових атракціонів. Решту 13 атракціонів пам’ятають ще попередні покоління лучан. І, якщо улітку іржаві гойдалки та опори виглядають ще не так песимістично, то посеред осіннього парку, занедбані й побиті, вони навівають почуття справжнього декадансу.

Попри те, що вздовж центральної алеї встановлене й робоче освітлення, чорні стовпи «неіснуючих нині світил» так і не демонтували. Більше того, з напівзруйнованих електрощитових досі виглядають «нутрощі» з обрізаних проводів.

Окрім цього, територією парку розгулюють безпритульні собаки. Вони залюбки розкидають сміття та справляють природні потреби прямісінько на пам’ятники. А де ж робота сумнозвісного КП «Ласка», яким так опікувалась міська рада?

До слова, 10 серпня 2015 року прокуратура Луцька відкрила кримінальне провадження проти КП «Ласка» за фактом службового недбальства. Зокрема, йдеться про порушення вимог чинного містобудівного законодавства та законодавства про охорону навколишнього середовища при будівництві притулку. Нагадаємо, депутатська група «Новий Луцьк» ініціювала досудове розслідування щодо діяльності КП, а депутат міськради Богдан Шиба, який свого часу сам голосував за створення цього підприємства, реалізував ініціативу, готуючи різноманітні тематичні запити до міської ради та надіславши заяву у прокуратуру.

Варто додати, що і зі смітниками у парку імені Лесі Українки не склалося, як і з прибиранням. Так, «креативні» смітники із трьома стінками вирішили модернізувати із допомогою картону.

Як відомо, у Центральному парку культури імені Лесі Українки 7 березня 2015 року в одному із немаленьких технічних приміщень сталася пожежа. І, хоч надворі уже осінь, будівля продовжує й далі «світити» чорним дахом. До речі, за парканом приміщення – справжній клондайк для спецслужб, які повинні були б зайнятись прибиранням та впорядкуванням мотлоху.

Не менш трагічною є ситуації із вбиральнями на території відпочинкової зони. Щоправда, один безкоштовний діючий туалет таки є, але в жахливому стані. При виході із приміщення «нужника» за людиною ще довго тягнеться «амбре» із неприємних запахів.

До слова, аби дістатися до туалету – треба пройти через досить-таки специфічну кладочку через рів з кропивою… із дощечки. Цікаво, як пройти шлях з такими перепонами старшій людині чи лучанам з обмеженими можливостями?

Самої ж кропиви у парку стільки, що нею можна нагодувати не одне поголів’я худоби на волинських фермах. Але чи в місцях відпочинку людей їй місце

Попри обіцянки влади щодо ліквідації дерев, заражених омелою, зелений паразит продовжує й далі окуповувати парк. Можливо, для того, аби нині діючий міський голова звернув увагу на цю напасть, потрібно, аби омела проросла у його приватному саду?

Занедбані водойми, повалені скульптури, радше схожі на древні ідоли, аварійні місточки, зарості чагарників. Усе це – такий звичний для лучан та гостей міста пейзаж Центрального парку.

Окрім того, велике занепокоєння викликає стан спортивного комплексу «Спартак». Як кажуть, хто бачив, - той зрозуміє. Бо коментарі тут зайві.

Поруч - тренувальна зона для занять спортом у стилі «Street Workout», збудована за ініціативи Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк» 7 квітня 2015 року. Тоді голова правління Фонду Олександр Товстенюк оголосив конкурс на облаштування ще 26 таких майданчиків.

Нагадаємо, подібні майданчики відкрили на вулицях: Конякіна, Корольова, Зацепи, Гулака-Артемовського, Кравчука, Дорошенко, Франка, Гордіюк, Ш. Руставелі, Володимирській, Січовій, Писаревського, Липинського, Федорова, Рівненській, Карпенка-Карого, Загородній, С. Бандери, Чорновола, Дубнівській та на проспектах Волі, Відродження, Соборності і на бульварі Дружби народів.

Ще гірша ситуація з парками на «периферії». Ось візьмемо для прикладу парк в районі ГПЗ, якщо це взагалі можна назвати парком, а не «притоном для наркоманів» і інших осіб «з веселою вдачею». До речі це єдине місце в цьому мікрорайоні, дн могли б гуляти мами з дітьми, але вони бояться туди й підходити. До речі, останнім часом дерев в парку дедалі меншає. Що це «вправність» комунальних служб, чи доробки «місцевих лісорубів» ми поки не знаємо.

Новостворені патрульні, повільно проїжджаючи районом ГПЗ ще жодного разу не воліли звернути свою увагу на територію парку, особливо в темну пору доби. Як то кажуть береженого Бог береже.

Міська влада проблем у місцевих парках не бачить, або не воліє бачити, а лучани тим часом втрачають пречудові зелені зони рідного міста.