Після обрання Дональда Трампа президентом США курс Bitcoin б’є всі рекорди. Перед виборами він обіцяв криптоіндустрії не запроваджувати регулювання майнінгу та обігу цифрових валют. Як пише The Washington Post, лідери індустрії вже почали підштовхувати новообраного президента до створення національного резерву Bitcoin.

Тим часом Україна все ще чекає на легалізацію криптоактивів. 11 грудня 2024 року голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев на форумі Економічної правди «Перспективи для інвестицій всередині країни» заявив, що з високою ймовірністю криптовалюта буде легалізована в Україні вже у першому кварталі 2025 року. Він також підкреслив, що на пільгові умови оподаткування індустрія може не розраховувати.

Тож ми поговорили з експертами, представниками індустрії та самим Гетманцевим для того, щоб розібратися, як саме відбуватиметься легалізація, якими будуть податкові ставки та хто регулюватиме ринок.

Що пропонує влада?

Спочатку слід нагадати, що парламент у вересні 2021 року майже легалізував ринок криптоактивів: було прийнято базовий закон «Про віртуальні активи». Але він так і не набув чинності, адже ще потрібно було визначитися з оподаткуванням криптовалютних операцій.

У 2023 році у Верховній Раді з’явилося на розгляді два законопроєкти щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні: № 10225 та № 10225-1. Автором першого документу стала Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), а другого – Мінцифра. На думку депутатів, крім запровадження податків, новий закон повинен створити умови для виходу учасників ринку з тіні. На сайті парламенту сказано, що ці законопроєкти опрацьовуються в комітеті ВР з питань фінансів, податкової та митної політики, який очолює Данило Гетманцев.

Раніше керівник комітету заявляв, що законопроєкт допрацьовується НБУ разом з МВФ. Головний юрист Проєктного офісу Мінцифри «Віртуальні активи 2030» Дмитро Ніколаєвський вважає, що скоріш за все за основу буде взято законопроєкт, який робила НКЦПФР (№ 10225), оскільки технічно він ближче до MiCA (перший концепт регулювання сфери криптовалют, затверджений на рівні всього ЄС).

Що таке MiCA? Markets in Crypto-Assets – це перший всеосяжний правовий акт ЄС, що регулює криптоактиви на загальноєвропейському рівні. Його основна мета – забезпечити правову визначеність для учасників ринку та запобігти ризикам для фінансової стабільності. MiCA визначає, що криптоактиви підпадають під його регулювання, та встановлює правила щодо їх випуску, торгівлі та зберігання. Рада ЄС затвердила правила MiCA в червні 2023 року. Нормативний акт спрямований насамперед на боротьбу з відмиванням коштів за допомогою криптовалют і на захист інвесторів. До основних положень MiCA відносять: регулювання стейблкоїнів, надання послуг із криптоактивами, захист інвесторів, правила для криптобірж.

«Одним із завдань цієї робочої групи є спрощення наших кроків по гармонізації законодавства в майбутньому, саме тому був обраний шлях доопрацювання у кращий бік законопроєкту від НКЦПФР. При цьому ми системно підтримуємо необхідність впровадження пільгового оподаткування. Очікуємо, що при цій моделі й ринок активніше запрацює, і надходжень до бюджету може бути навіть більше. Так, законопроєкт від Мінцифри № 10225-1 передбачає три ставки, які вводяться в дію поступово: спочатку 5% на три роки, потім ще на п’ять років ставка 9% і лише потім 18%. Додатково це дасть державі можливість подивитися і проаналізувати, яка з цих ставок є найбільш «ефективною» – тобто найкращим чином впливає на сукупну суму податкових надходжень до держави», – розповів нам головний юрист Проєктного офісу Мінцифри.


За його словами, наразі невідомо, чи будуть у Комітеті ВР з питань фінансів, податкової та митної політики прислухатися до цього підходу, запропонованого у законопроєкті від Мінцифри. «Ми постійно пояснюємо власну логіку та сподіваємось, що все завершиться не так сумно. Детінізація галузі – це одна з найболючіших проблем, яку ми намагаємося вирішити, пропонуючи пільгові умови оподаткування. Ідеальна картина – це максимально детінізований ринок, з умовно невеликими ставками податків, де громадяни України спокійно співпрацюють з бізнесом – постачальниками послуг, зареєстрованим теж у нас в Україні. Також ми дуже очікуємо, що прийняття законопроєкту вирішить ще одну чітко ідентифіковану проблему – проблему настороженого ставлення до криптобізнесу з боку банків», – пояснив Дмитро Ніколаєвський.

Варто зазначити, що саме представники криптоіндустрії, за словами різних аналітиків, наполягають на тому, що спочатку податкова ставка повинна бути 5%, потім поступово, протягом кількох років, зростати спочатку до 9%, а потім – до 18%. На наше питання стосовно податків та регулятора ринку Данило Гетманцев коротко відповів наступне: «За основу взята модель оподаткування прибутку від інвестиційних активів, яка сьогодні передбачена в Податковому кодексі України. Відповідно до цієї моделі оподатковуються різниця між інвестованими та вилученими грошима при виведенні крипти в фіат. Робоча група схиляється до того, що регулятором має бути НБУ. Експерти МВФ також з цим погоджуються».

Якщо депутати затвердять цю норму і приймуть даний закон, то при виведенні криптовалюти в фіат прибуток оподатковуватиметься так: 18% – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО); 5% – військовий збір. На різних форумах та й на нашому сайті триває досить жваве обговорення питань навколо легалізації криптовалютного ринку в Україні. Тема податків традиційно викликає найбільше емоцій.

Скоріш за все у документі до першого читання будуть прописані саме вищевказані податкові норми, а Нацбанк запишуть у регулятори ринку. Разом з тим є висока ймовірність того, що документ зазнає певних змін перед другим читанням. У криптогалузі наразі обертаються десятки мільярдів доларів, тому в дебатах зійдеться багато зацікавлених сторін.

Нардеп та перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк нещодавно в ефірі каналу Incrypted більш детально розповів про роботу в комітеті над «криптовалютним» законопроєктом. Так, за його словами, документ безсумнівно значно зміниться між першим і другим читанням.

«Зараз як регулятор прописана НКЦПФР. Якщо депутати приймуть рішення, що регулятором буде «укрбіткоїнпостач», Мінцифра чи НБУ, то буде інший регулятор. Йде важка битва між вимогами європейського законодавства і розумінням, що, наприклад, екологічні норми для регуляції крипти – трошки зайва історія. Тому ми щось викидаємо, змінюємо. Є маленький інсайд: МВФ рекомендує зараз не визначати регулятора. Вони просять цю частину поки перенести. Ми багато чого забороняємо, тому маємо хоч щось легалізувати: от криптовалюта і порно – це те, що в нашому переліку на легалізацію», – заявляв депутат.

Щодо того, хто ж стане регулятором на ринку, то це питання, на думку Дмитра Ніколаєвського, ще остаточно не вирішене. «Можливо буде створений окремий орган в орбіті діяльності Мінцифри: наприклад, комісія, яка буде займатися виключно регулюванням ринку криптовалют, можливо будуть і інші рішення. Ми маємо певний песимізм, коли бачимо, які кроки робить НКЦПФР як потенційний регулятор галузі протягом останніх років, а отже й очікування, що вони зможуть запустити ринок криптовалют – об’єктивно низькі. Попри всі виклики, ми завжди маємо оптимізм, і є дуже багато підстав вважати, що 2025 рік буде все ж таки роком остаточного прийняття законопроєкту», – підсумував фахівець.

Що кажуть експерти та бізнес?

Нещодавно в одному з інтерв’ю співзасновник українського необанку monobank Олег Гороховський розповів про наявність власного криптопортфеля. Підприємець вважає, що криптоактиви – це те, на що наразі варто звертати увагу. Також Гороховський повідав про розробку проєкту, який мав на меті популяризувати криптовалюти: «Сьогодні залишається поріг входу до цього (криптовалют), тобто деяким людям важко зрозуміти, що треба зробити, щоб отримати Bitcoin. Якщо це демократизувати, зробити зрозуміло, доступно, то можна залучити більше людей і зробити гарний бізнес та зручний сервіс». Але необанку «не вдалося домовитися з регулятором», через що проєкт відклали.

В жовтні 2024 року аналітична компанія Global Ledger опублікувала цікаве дослідження щодо криптовалютного ринку України. Згідно із ним, Україна могла б отримати майже 15 млрд грн податків від зареєстрованих криптобірж та з доходів громадян, якби крипторинок був легалізований. За даними компанії, українці формують близько 2,5 % світового трафіку віртуальних активів, а протягом 2021-2024 років світові біржі отримали 46 млрд грн прибутку від української аудиторії. В дослідженні також сказано, що обсяг надходжень може прямо залежати від концептів регулювання й оподаткування, які будуть закладені в закон про легалізацію.

На думку Петра Білика, керівника практики Технологій та Інвестицій компанії Юскутум, ініціативи, які зараз обговорюються в Україні щодо «легалізації крипторинку», є важливими та потрібними для створення прозорих правил гри. «Важливими також є останні ініціативи, такі як внесення змін до Цивільного кодексу, які визначають поняття «цифрових речей» і відносять до них віртуальні активи. Це дало громадянам більше можливостей для захисту своїх прав на цифрові активи, проте практична імплементація цих норм залишається обмеженою. Можна сказати, що віртуальні активи є законними в Україні», – зазначив фахівець.

За його словами, позитивним знаком є плани щодо впровадження «пісочниць» (sandbox), які дозволять тестувати інноваційні рішення в умовах контрольованого середовища. Такий підхід може стимулювати розвиток стартапів і сприяти швидкій адаптації до ринкових реалій.

«Проте існує низка викликів, які стримують реалізацію цих ініціатив. Зокрема: відсутність чіткої позиції щодо оподаткування операцій з віртуальними активами; обмеження від НБУ на банківські операції, пов’язані з віртуальними активами; відсутність узгодженості між державними органами щодо регулювання цього ринку. Україна має потенціал стати регіональним криптохабом завдяки високому рівню прийняття віртуальних активів серед населення, технічній експертизі та євроінтеграційному курсу. Але для цього потрібна злагоджена робота всіх зацікавлених сторін: парламенту, уряду, бізнесу та громадянського суспільства. Прийняття регуляторних змін дозволить Україні зміцнити позиції на глобальній криптокарті», – пояснив Петро Білик.

Засновник та CEO мультивалютного сервісу Trustee Plus Вадим Груша вважає, що законопроєкт НЦКПФР передбачає досить жорсткий підхід з широкими повноваженнями регулятора, високими витратами на авторизацію, оподаткуванням усіх криптовалютних операцій, що приносять прибуток та охоплює ті аспекти ринку, які ще залишаються недостатньо зрозумілими для регулювання.

«Версія від Мінцифри включає чіткіші визначення віртуальних активів і сприятливу модель оподаткування, що відповідає європейським стандартам. Крім того, законопроєкт забезпечує прозоріший процес авторизації криптопровайдерів та безстрокові ліцензії. Хоч версія від Мінцифри й не є ідеальним рішенням, та все ж значно гнучкішим та кращим з погляду сприятливого регулювання. Але існує велика ймовірність, що ці законопроєкти не будуть прийняті в поточному вигляді, тож нам наразі залишається лише чекати нових текстів», – заявив підприємець.

Відносно податків Вадим Груша зауважив, що проблема полягає в тому, що немає ясності, як їх порахувати. «Більш ліберальні податки завжди сприяють розвитку підприємницької діяльності. Податки в Україні вищі, ніж у деяких країнах ЄС, де зосереджено чимало криптокомпаній, тому не варто очікувати бурхливої бізнес-активності, крім тієї частини, яка працюватиме на локальному ринку», – відмітив CEO Trustee Plus.

На наше питання про те, що регулятором може стати НБУ, бізнесмен відповів наступне: «Очевидно, що Нацбанк має найбільше досвіду та напрацювань у сфері фінансових технологій. Оскільки деякі віртуальні активи можна віднести до фінансових технологій, то це виглядає логічним. Але своєю чергою є й інші ризики, тому що віртуальні активи виходять далеко за межі просто фінансових технологій, з чим ця інституція не мала справи. Наразі висновків можна зробити небагато».

За словами, Петра Білика, навіть якщо податкова ставка залишиться на рівні 18%, ключовим аспектом має бути правильне визначення бази оподаткування: вона повинна враховувати інвестприбуток, тобто різницю між доходами від продажу чи іншого розпорядження віртуальними активами та витратами, понесеними на їх придбання чи утримання. Це дозволить уникнути подвійного оподаткування та стимулюватиме прозорість операцій. Ще одним важливим моментом, на думку юриста, є врахування збитків, отриманих за іншими операціями з віртуальними активами. Такий підхід дозволить зменшити суму податку, адже збитки можуть бути зараховані для компенсації прибутку.

«Це стандартна практика в багатьох розвинених юрисдикціях, і її впровадження в Україні зробить ринок більш привабливим для інвесторів і підприємців. Для бізнесу також відкриється можливість скористатися податковими перевагами спеціального правового режиму Дія.Сіті. Цей режим пропонує більш вигідні податкові умови, зокрема знижену ставку податку на доходи фізичних осіб (5%) і альтернативу податку на прибуток у вигляді податку на виведений капітал (9%). Це дозволить компаніям, які працюють із віртуальними активами, не лише оптимізувати податки, але й підвищити конкурентоспроможність на міжнародному ринку. Отже, навіть за високої ставки, правильне визначення бази оподаткування та використання податкових пільг може зробити криптовалютний ринок України привабливим і регульованим», – пояснив експерт.

Більшість фахівців вважають, що легалізація крипторинку в Україні – це необхідний крок для створення прозорого ринку, захисту інвесторів та збільшення податкових надходжень, але з цим процесом пов’язано і кілька суттєвих ризиків. Йдеться про: ризик ускладнень для громадян через вимогу до бірж виступати податковими агентами – якщо біржі будуть зобов’язані автоматично розраховувати та сплачувати податки за громадян, це може створити проблему; труднощі з підтвердженням попередніх транзакцій; забюрократизований процес авторизації компаній; відсутність перехідного періоду для адаптації бізнесу.

«Чи будуть враховані побажання криптоспільноти? Це залежить від готовності держави до діалогу. Якщо уряд і парламент прислухаються до експертів і підприємців, які вже працюють у цій сфері, то ймовірність запровадження поступової податкової системи значно зросте», – підсумував юрист компанії Юскутум Петро Білик.

Дмитро Казанцев має понад 5 років досвіду в журналістиці, пише SEO-тексти, а також статті про IT-бізнес, економіку, стартапи. Захоплюється наукпопом, джазом та кіно.

Спеціально для Межа.