Український гідрометцентр повідомляє про поступове зниження температури. Зима близько. І, безумовно, ця зима буде складною.

Я бачу кілька сценаріїв розвитку подій. Є важкий, песимістичний. За таким сценарієм в нас будуть і аварійні, і планові відключення на рівні минулого року, чи навіть гірше. Тут впливатимуть два головних чинники.

По-перше, за даними української розвідки, Росія вже накопичила близько 800 ракет і доволі значну кількість «шахедів». Наша енергетична система, як і будь-яка інша, не пристосована до масованих ударів «шахедами», балістичними та крилатими ракетами. Опції стовідсоткової захищеності просто не існує, енергетична система до цього не пристосована. І хоча основні об’єкти в нас захищені, безумовно, якщо масовані удари будуть, то ризики руйнації достатньо високі.

Коли говоримо про захист, варто розуміти, що всю Україну повністю, всі її енергетичні об’єкти, захистити неможливо. Але Україна разом з партнерами зробила достатньо багато зокрема для встановлення системи протиповітряної оборони, пасивного захисту. Йдеться, наприклад, про залізобетонні конструкції над ключовими об’єктами інфраструктури, антидронові сітки, мішки з піском, які мають захистити трансформатори та іншу інфраструктуру від уламків ракет...

В цьому питанні все залежить від того, які саме будуть удари, якою буде їх стратегія, наскільки вони будуть масовані. Наразі наша енергетична система захищена настільки, наскільки можна було захистити станом на сьогодні.

По-друге, ми входимо в зиму практично без резервів потужностей, і таке відбувається вперше в історії. Нагадаю, торік у нас був профіцит потужностей. До початку масованих російських атак він становив десь 30%. Сьогодні цього немає. Тому взимку, коли буде холодно і температура спускатиметься нижче 7 градусів морозу, у пікові години можна очікувати, що дефіцит може сягати від 2 до 3 ГВт.

Але є і добра новина: щоб ліквідувати такий дефіцит потрібно, в першу чергу, забезпечити умови імпорту електроенергії. Технологічні можливості такого імпорту в обсязі 1-2 ГВт електроенергії з країн Євросоюзу існують. Зараз Україна вибирає не більше ніж 15-20% тих можливостей, які дала синхронізація нашої енергетичної системи з європейською. Тому треба буде проводити перемовини, щоб збільшити можливості цього перетоку.

Дуже важливо скористатися цією опцією, щоб зменшити кількість планових чи аварійних відключень. І для цього нещодавно НКРЕКП збільшила прайс-кепи (граничні ціни, – УНІАН). Однак чи достатньо цього підвищення – теж питання. Річ у тім, що якщо говорити про сьогоднішні ціни в Європі, цих прайс-кепів достатньо. Але ми не знаємо, які ціни будуть в ЄС взимку. Тут впливатиме і те, що сонячна енергетика, яка становить велику частину енергобалансу ЄС, взимку працюватиме фактично на мінімумі. І те, що буде з ринком газу, нафти та нафтопродуктів через кризу на Близькому Сході. Може статися, що ціни в ЄС будуть вищими, ніж в Україні. В такому випадку поставляти електричну енергію нам буде просто комерційно невигідно. Такий ризик теж існує. Тому варто подумати про те, щоб прайс-кепи не обмежували торгівлю з ЄС на цьому ринку.

Інший сценарій проходження зими – оптимістичний. Згідно з ним, прийдешня зима може бути помітно кращою за минулу. Насамперед на це впливатиме той факт, що Росія вже не має таких можливостей для масованих обстрілів, як торік. Одна з проблем полягає у тому, що значна кількість накопичених ракет мала б запускатися по Україні з району Чорного моря. Однак там, як відомо, наші Збройні сили достатньо потужно «накривали» Крим. Відтак частина флоту РФ відійшла. Тому наразі у росіян немає можливості обстрілювати Україну так, як вони планували. Для нас це серйозний плюс.

Ще один момент – у РФ поступово розгортається і буде розгортатися далі боротьба за владу та гроші.

І третій момент – міжнародний фактор. Допускаю, що на зустрічі лідерів Китаю та США у Сан-Франциско можуть, наприклад, бути ухвалені певні рішення, які не сприятимуть Росії в бажанні обстрілювати нашу інфраструктуру.

Відтак, за цим сценарієм, масованих атак може бути набагато менше, ніж торік. Тоді ми набагато легше пройдемо цей осінньо-зимовий період.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова