Олексій Кущ: Комісія за «повітря»: чому відмова в обміні «зношених» іноземних банкнот – маніпуляція
Після хвилі скандалів, коли в деяких банках та обмінниках українцям почали відмовляти у обміні іноземних «зношені», або старих банкнот, розбиратися у проблемі почали Верховна Рада і Нацбанк.
Профільний комітет парламенту заслухав НБУ щодо заробітку обмінників на «зношених» купюрах. Сам Нацбанк запланував провести зустріч з учасниками ринку обміну валют, щоб розібратися зі скаргами українців на проблеми з обміном іноземних «зношених» купюр та банкнот давніх років випуску, а також надати «відповідні роз’яснення». Мовляв, НБУ не ухвалював ніяких нормативно-правових актів, які би передбачали заборону «здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою, зокрема, доларів США серії 1996 року та тими, які були випущені в обіг раніше».
Чому вимагання комісії за так звані зношені купюри в українських обмінних пунктах – суцільна маніпуляція та прояв мережевої корупції в масштабах всієї країни?
Річ у тім, що вилучення зношених банкнот за комісію, за правилами, має відбуватися у рамках такої операції, як банківське інкасо валюти. Простими словами: ви здаєте у банк зношену валюту, банк чи фінкомпанія передає вам гривневий еквівалент, але саму купюру вилучає з обігу і відправляє на обмін за кордон.
Звичайно, класичне інкасо – це вилучення купюри, обмін її на нову, передача нової купюри клієнту, а потім, за бажанням, обмін її на гривню. Але зазвичай, все відбувається простіше: клієнт здав зношену купюру і отримав гривню, сплативши комісію.
Ключова ознака валютного інкасо – вилучення зношеної купюри з обігу та її обмін на нову. Саме за це і справляється комісія.
Тобто має виникнути законна підстава для сплати комісії, інакше комісія нараховується за «повітря». Адже якщо валюта не вилучається з обігу, то нарахування комісії є незаконним.
Але обмінні пункти, які почали масово вимагати комісії за «зношені» банкноти, переважно долари, нікуди їх не відправляють і на нові купюри не обмінюють. А повертають знову в обіг, переважно, у тіньовий. При цьому, забираючи собі з обігу 10-30% рентного заробітку.
Звичайно, що це змова.
І Національний банк України має не лише писати листи-роз’яснення «дрібним почерком», але просто взяти і відкликати пару ліцензій у фінансових компаній на операції з готівковою валютою. Не хочуть брати долари – нехай видають кредити.
Ну, а поки є проміжні результати. Після багатьох публікацій та ефірів, відновився прийом доларів у терміналах Приватбанку (для поповнення рахунку), які, до речі, відімкнули одночасно із масовою змовою щодо банкнотних комісій.
Наразі Нацбанк заявив, що буде карати за відмову в обміні «зношеної» валюти. Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний. До того ж, як наголосив керівник НБУ, ідеться про штучно створений ажіотаж, якому, на жаль, свідомо чи несвідомо «підіграли» деякі небанківські фінансові установи та банки.
Пишний зазначив, що Нацбанк не встановлював жодних обмежень щодо обміну валют на основі року випуску банкнот. Нормативно-правовими актами НБУ прямо заборонено встановлювати будь-які подібні обмеження.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна».
Профільний комітет парламенту заслухав НБУ щодо заробітку обмінників на «зношених» купюрах. Сам Нацбанк запланував провести зустріч з учасниками ринку обміну валют, щоб розібратися зі скаргами українців на проблеми з обміном іноземних «зношених» купюр та банкнот давніх років випуску, а також надати «відповідні роз’яснення». Мовляв, НБУ не ухвалював ніяких нормативно-правових актів, які би передбачали заборону «здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою, зокрема, доларів США серії 1996 року та тими, які були випущені в обіг раніше».
Чому вимагання комісії за так звані зношені купюри в українських обмінних пунктах – суцільна маніпуляція та прояв мережевої корупції в масштабах всієї країни?
Річ у тім, що вилучення зношених банкнот за комісію, за правилами, має відбуватися у рамках такої операції, як банківське інкасо валюти. Простими словами: ви здаєте у банк зношену валюту, банк чи фінкомпанія передає вам гривневий еквівалент, але саму купюру вилучає з обігу і відправляє на обмін за кордон.
Звичайно, класичне інкасо – це вилучення купюри, обмін її на нову, передача нової купюри клієнту, а потім, за бажанням, обмін її на гривню. Але зазвичай, все відбувається простіше: клієнт здав зношену купюру і отримав гривню, сплативши комісію.
Ключова ознака валютного інкасо – вилучення зношеної купюри з обігу та її обмін на нову. Саме за це і справляється комісія.
Тобто має виникнути законна підстава для сплати комісії, інакше комісія нараховується за «повітря». Адже якщо валюта не вилучається з обігу, то нарахування комісії є незаконним.
Але обмінні пункти, які почали масово вимагати комісії за «зношені» банкноти, переважно долари, нікуди їх не відправляють і на нові купюри не обмінюють. А повертають знову в обіг, переважно, у тіньовий. При цьому, забираючи собі з обігу 10-30% рентного заробітку.
Звичайно, що це змова.
І Національний банк України має не лише писати листи-роз’яснення «дрібним почерком», але просто взяти і відкликати пару ліцензій у фінансових компаній на операції з готівковою валютою. Не хочуть брати долари – нехай видають кредити.
Ну, а поки є проміжні результати. Після багатьох публікацій та ефірів, відновився прийом доларів у терміналах Приватбанку (для поповнення рахунку), які, до речі, відімкнули одночасно із масовою змовою щодо банкнотних комісій.
Наразі Нацбанк заявив, що буде карати за відмову в обміні «зношеної» валюти. Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний. До того ж, як наголосив керівник НБУ, ідеться про штучно створений ажіотаж, якому, на жаль, свідомо чи несвідомо «підіграли» деякі небанківські фінансові установи та банки.
Пишний зазначив, що Нацбанк не встановлював жодних обмежень щодо обміну валют на основі року випуску банкнот. Нормативно-правовими актами НБУ прямо заборонено встановлювати будь-які подібні обмеження.
Олексій Кущ, економіст, фінансовий аналітик, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна».
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Президент Росії Володимир Путін підписав закони про блокування та штрафи за фейкові новини в ЗМІ та про штрафи й арешти…
Директор луцького підприємства, на якого патрульні склали протокол за водіння в нетверезому стані, через суд домігся виправдання. Докази, надані патрульними,…
Коментарів: 0
Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єра Ізраїлю Нетаньягу й ексміністра оборони Галланта
Сьогодні 14:31
Сьогодні 14:31
У США хочуть списати понад $4 мільярди боргу для України
Сьогодні 14:14
Сьогодні 14:14
Як вибрати насосну станцію для свердловини чи колодязя: ключові критерії та рекомендації
Сьогодні 13:58
Сьогодні 13:58
Артем Чех у Луцьку презентує «Пісню відкритого шляху»
Сьогодні 13:41
Сьогодні 13:41
В Ісландії відновилося виверження вулкана на півдні острова
Сьогодні 13:08
Сьогодні 13:08
Росія підготувала план розподілу України на три частини і намагатиметься передати його США, – ЗМІ
Сьогодні 12:52
Сьогодні 12:52
Райрада на Волині підтримала План перемоги Зеленського
Сьогодні 12:35
Сьогодні 12:35
Pro чи звичайні: які навушники AirPods вибрати
Сьогодні 12:19
Сьогодні 12:19
У Луцьку вшанували пам'ять Героїв Небесної Сотні
Сьогодні 11:45
Сьогодні 11:45
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.