Початок весни в Україні відзначився черговою спробою «легалізувати» безперешкодний виїзд призовної частини населення за кордон. Мова йде про два законопроекти від 3 березня 2023 року:

№ 9074 «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо забезпечення українським спортсменам можливості виїжджати в умовах воєнного стану за кордон для участі у міжнародних змаганнях та інших спортивних заходах»

№ 9075 «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» щодо особливостей виїзду за кордон в особливий період студентів та інших громадян, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації».

Якщо відверто, ці законопроекти можна віднести до певною мірою популістичних. А щоб не було сумнівів в таких оціночних судженнях, розберімось, що ж ними пропонується.

По-перше, мова йде про те, що в умовах воєнного стану, військовозобов’язані громадяни України можуть тимчасово виїжджати за межі України, але для цього мають надати відповідний письмовий дозвіл центру комплектування та соціальної підтримки (військової частини – військовослужбовцям, СБУ, Службі зовнішньої розвідки – щодо власних резервістів) або нотаріально засвідчений обов’язок повернутися в Україну не пізніше ніж через 30 днів після виїзду за кордон.

По-друге, спортсменам, тренерам, лікарям, представникам команд та іншим офіційним особам, які є військовозобов’язаними, для участі у міжнародних спортивних змаганнях за кордоном для виїзду з України теж потрібно зібрати деякі документи. Зокрема надати лист-підтвердження від Міністерства молоді та спорту, щодо виїзду на міжнародний спортивний захід (або навчально-тренувальний збір), або лист-підтвердження від національної федерації з виду спорту щодо виїзду на міжнародний спортивний захід (за наявності підтвердження, що захід проводиться під егідою відповідної міжнародної федерації, або національної федерації країни призначення, або під егідою органу влади країни призначення).

По-третє, встановлюється, що громадяни, які виїхали з території України згідно з першими двома правилами, але без поважних причин порушили термін повернення в Україну, несуть відповідальність за це відповідно до чинного законодавства. Поважними причинами при цьому є:

заборона на виїзд з країни перебування;
стихійні лиха, катастрофи, аварії;
перебування на стаціонарному лікуванні;
виконання завдань в інтересах України;
інші обставини, які перешкоджають виїзду з країни перебування.

Втім, вони можуть бути й звільнені від передбаченого законодавством покарання за умови, до добровільно перерахують кошти на підтримку ЗСУ на спеціальний рахунок. Мова йде про суму, яка «дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних громадян (офіційно встановленого в Україні на день в’їзду в Україну), за кожен додатковий (після завершення терміну, протягом якого громадянин мав повернутися в Україну) повний тиждень перебування за межами України під час дії воєнного стану».

Простими словами, у перших двох пунктах мова йде про те, що будь-який військовозобов’язаний зможе без будь-якого, навіть формального контролю чи дозволу зі сторони держави виїхати за межі України. Адже нотаріально засвідчений обов’язок чи лист приватної спортивної федерації фактично не може контролюватися або перевірятися державними органами через відсутність такого механізму. Тобто, чинне законодавство, наприклад, не передбачає покладення на органи Державної прикордонної служби обов’язку по перевірці нотаріальних документів чи листів приватних спортивних федерацій.

Це з великою ймовірністю може призвести до виникнення численних підставних «федерацій», які будуть надавати послуги з оформлення документів для виїзду за кордон.

Фактично, це ще й призведе до того, що у Центрах комплектування та соціальної підтримки буде відсутня будь-яка достовірна інформація щодо кількості військовозобов’язаних, які перебувають в Україні (між Державною прикордонною службою та Центрами комплектування та соціальної підтримки відсутні електронні системи, які дозволяють вільний обмін інформацією, а законопроекти не передбачають врегулювання цієї прогалини).

Але це лише перші два пункти. Проте неабияку цікавість викликає й третій. Як вже було вказано вище, він передбачає відповідальність осіб за порушення порядку повернення на територію України. Навіть не вдаючись в деталі стосовно того, що відповідальність наступає виключно у разі відсутності поважних причин (а їх перелік надано), законопроект передбачає, що особи, які порушили термін повернення в Україну, несуть відповідальність за це «відповідно до чинного законодавства».

Поясню для тих, хто не має відношення до юриспруденції або не стикався з цим: чинне законодавство не передбачає жодної відповідальності за неповернення до України осіб, які виїхали під час дії воєнного стану. А, зважаючи, що нові законодавчі акти не передбачають внесення змін до Кримінального кодексу України або Кодексу України про адміністративні правопорушення, можна цілком справедливо констатувати, що відповідальності просто не буде.

Втім, автори законопроекту залишили тут юридичну шпаринку на випадок, якщо колись в майбутньому Верховна Рада передбачить відповідальність за неповернення в Україну і дозволили не нести відповідальність, якщо перерахувати кошти «на ЗСУ».

Суми, про які йдеться, доволі смішні. Стаття 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачає, що з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних громадян становить 2 684 грн. Якщо припустити, що військовозобов’язаний мав би повернутись 30 квітня, але не повернувся, то до кінця року, за 35 тижнів, «набіжить» 93 940 гривень. Не так і дорого за індульгенцію від притягнення до відповідальності. «Річний абонемент» теж не вражає – 142 252 гривень...

І ще одна прогалина: законопроект не вбачає орган, до повноважень якого буде входити контроль за дотримання строків повернення в Україну.

Тож, виходячи зі змістів законодавчих актів, ймовірність їх прийняття Верховною Радою мінімальна. Навряд хтось з депутатів візьме на себе ризик підтримати такі умови виїзду військовозобов’язаних за кордон.

Артем Устюгов, адвокат.