Грудень та січень традиційно є найскладнішими місяцями для гривні. В цей час на курс одночасно тиснуть передноворічне пожвавлення державних видатків, зменшення обсягів агроекспорту та зростання імпорту.

Як наслідок, навіть у мирні часи на межі років українська валюта традиційно здавала позиції, які надолужувала весною та влітку.

Під час широкомасштабної війни до вже перелічених факторів, які тиснули на курс, додалися нові. Їхній вплив вже зараз можна побачити на рекордних обсягах валюти, яку Нацбанку доводиться продавати із золотовалютних резервів для задоволення надлишкового попиту.

І хоча більшість макроекономічних чинників грають проти гривні, на готівковому ринку вона не лише зберігає свої позиції, але й потроху зміцнюється.

Ефект кінця року

Через особливості бюджетного процесу в Україні найбільші обсяги помісячних видатків як правило припадають саме на кінець року. Листопад, а більшою мірою грудень – це останній шанс для державних структур використати передбачене у бюджеті фінансування. З 1 січня нового року ці суми фактично «згорають».

Попри війну, 2022-ий рік не став виключенням. У листопаді та грудні бюджетні установи поспішати отримати передбачені для них гроші. А Міністерство фінансів, попри навантаження на бюджет, проводило ці видатки через Державну казначейську службу.

Як правило, найбільше ефект «кінця року» проявляється на капітальних видатках: ремонти, будівництво, закупівля техніки чи обладнання тощо. Навіть об’єктивно, для здійснення таких видатків потрібен час, адже перед тим, як використати гроші, потрібно скласти проєктну документацію, оголосити тендери тощо.

У грудні 2022 року Мінфін профінансував майже 36 млрд грн капітальних видатків. А це 40% від всіх капітальних видатків минулого року. У довоєнному 2021-ому була схожа ситуація: тоді за грудень держава здійснила 36% всіх капітальних видатків, щоправда, зі зрозумілих причин, їхній обсяг був більшим – 49,25 млрд грн.

Після того, як держава проводить капітальні видатки, ці кошти потрапляють до приватного сектору, а потім частково і на валютний ринок. Це і створює тиск на резерви Нацбанку.

Ефекти війни

Традиційно наприкінці одного року та на початку іншого на валютні резерви тиснуло ще й уповільнення обсягів агроекспорту. Згодом, у лютому-березні, аграрії навпаки сприяли зміцненню гривні, продаючи валютну виручку, отриману від продажу попереднього врожаю.

Однак під час широкомасштабної війни традиційні фактори впливають на роботу валютного ринку набагато менше.

«Скоріше за все, підвищений дефіцит іноземної валюти в січні був викликаний декількома факторами: сповільненням експорту сільськогосподарських товарів, в тому числі через повільні інспекції суден, все ще підвищеним імпортом енергетичного обладнання та палива для нього, а також сезонними факторами», – вважає головна економістка Dragon Capital Олена Білан.

Через обстріли енергетичної інфраструктури в Україні значно виріс попит на генератори, павербанки та іншу техніку, яка допомагає пристосуватися до відключень електроенергії. За даними депутата податкового комітету парламенту Ярослава Железняка, у грудні українці ввезли 310 тис генераторів – це у 52 рази більше, ніж на початку минулого року.

Підвищений попит на енергетичне обладнання зберігається і на початку цього року, що й зумовлює посилений тиск на міжнародні резерви.

Ще один фактор війни, який чинить суттєвий вплив на валютний ринок – це падіння експорту залізної руди та металів. До війни це була друга найбільша стаття українського експорту. Після початку блокади морських портів металургійні підприємства фактично втратили можливості продавати свій товар світу.

Ба більше, найбільші підприємства цієї галузі – Маріупольський комбінат ім. Ілліча та «Азовсталь» – фактично знищено росіянами. До того ж вони знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Решта великих металургійних підприємств суттєво скоротили своє виробництво, зокрема й через перебої електропостачання.

На сам кінець, додатковий тиск на стабільність валютного ринку чинять витрати українських біженців за кордоном. За даними НБУ, їхній обсяг у 2022 році становив близько 2 млрд дол на місяць. Приблизно такі ж обсяги витрат українських біженців збережуться й у 2023 році.

За все заплатили партнери

Усі ці негативні для гривні чинники у мирні часи призвели б до девальвації гривні. Але під час війни офіційний курс валют заморозили. Міжбанківський валютний ринок фактично припинив своє існування, а чи не єдиним продавцем валюти залишився Національний банк.

Аби забезпечити весь попит на валюту за фіксованим офіційним курсом, НБУ продає її з резервів.

Наприкінці 2022 року продаж валюти Нацбанком сягнув рекордного значення: в останній тиждень року НБУ «спалив» майже 1,1 млрд дол. Більше минулого року продали лише наприкінці травня, до проведення одноразового коригування офіційного курсу.

У січні 2023 року обсяги продажу валюти з резервів все ще були великими – 3,1 млрд дол.

Та попри такі значні продажі валюти, резерви Нацбанку продовжують зростати. Якщо у листопаді минулого року вони становили 25,2 млрд дол, то на початку лютого 2023-го сягнули майже 30 млрд дол.

Такій ситуації з міжнародними резервами Україна завдячує щедрій підтримці міжнародних партнерів, передусім, США та ЄС.

Кошти, які Захід надсилає для покриття дефіциту українського бюджету, поповнюють резерви НБУ навіть швидше, ніж їх «висушують» імпортери енергетичного обладнання та пального чи витрати українських біженців у країнах Європи.

Протягом 2023 року міжнародна підтримка дозволила уряду профінансувати більшу частину невійськових видатків бюджету, адже витрачати її на підтримку сил оборони заборонено.

Також обсяги отриманої Україною підтримки значно перевищили видатки держави на обслуговування валютних боргів.

«Ми очікуємо, що в цьому році міжнародні партнери України збільшать фінансову підтримку до 38-42 мільярдів доларів, з 32 мільярдів у 2022 році. Тому ми не очікуємо повторення ситуації квітня-червня 2022 року, коли за три місяці резерви скоротились на 5 мільярдів доларів (до 21 млрд дол), що змусило НБУ девальвувати офіційний курс і зафіксувати його на нижчому рівні», – вважає Білан.

Цього року масштабна фінансова підтримка продовжуватиметься. Загалом в уряді розраховують отримати 38 млрд дол від партнерів для покриття дефіциту бюджету.

Тобто протягом 2023 року до золотовалютних резервів може надійти більше валюти, аніж там є зараз.

Швидше за все, переважну частину цих надходжень Нацбанку доведеться «спалити», щоб й надалі підтримувати курсову стабільність.

Що з готівковою валютою

Попри значне зростання попиту на долари на безготівковому валютному ринку протягом грудня та січня на готівковому ринку спостерігалося затишшя.

Значення курсу долара в обмінниках навіть дещо знизилися: якщо наприкінці грудня долар коштував 40,2-40,8 грн, то вже на початку його вартість знизилась до 38,8-40,3 грн.

З одного боку, стабілізація готівкового ринку стала результатом того, що українці вже адаптувалися до шоків війни та не біжать скуповувати валюту після кожного масштабного обстрілу або коли почують новини про підготовку Росії до чергового загострення на фронті.

З іншого боку, багатьох українців заспокоювала позитивна тенденція золотовалютних резервів та заяви Нацбанку про те, що перегляду офіційного курсу у таких умовах не очікується.

Проте це не єдині чинники, які наразі впливають на зміцнення готівкової гривні.

«Додатковий вплив на користь гривні мали погашення тримісячних депозитів у валюті, під які фізичні особи з 1 жовтня могли купувати валюту на суму, еквівалентну 100 тисяч гривень. У січні ці депозити почали виплачуватись у валюті на рахунки клієнтів та частково попадати на готівковий ринок», – пояснює керівник служби продажу казначейських продуктів «Банку Авангард» Юрій Крохмаль.

Завдяки різниці між курсом купівлі валюти під депозит та курсом, за яким її згодом можна продати в обміннику, такий інструмент для багатьох українців перетворився на спосіб заробітку.

Тому значна частка придбаної раніше безготівкової валюти зрештою опиняється на готівковому ринку. Така надлишкова пропозиція і відображається на курсі.

Валютні обмеження та послаблення НБУ були одним з ключових чинників, який впливав на готівковий ринок у минулому році. На 2023-й регулятор готує новий пакет валютних послаблень, про які повідомить згодом.

Ймовірно, вони також впливатимуть на готівковий курс долара та розмір різниці між готівковим та безготівковим курсами.

Що далі

Війна й надалі буде ключовим чинником, який впливатиме на ситуацію на валютному ринку. Зокрема, вже у березні спливає строк роботи «зернового коридору», який залишається найбільшим шляхом експорту агропродукції.

«Надалі критичним фактором для валютного ринку буде продовження зернового коридору. Його потенційна тривала зупинка може збільшити дефіцит валюти на міжбанку на суму до 1 мільярду доларів в місяць.

Але ми очікуємо продовження зернового коридору та прискорення інспекцій, що разом зі сповільненням імпорту енергетичного обладнання знизить дефіцит валюти на міжбанківському ринку до 2-2,5 мільярдів доларів в місяць», – прогнозує Олена Білан.

Вартість долара на готівковому ринку менше залежатиме від ситуації з експортом зернових, але у більшій мірі – від пропозиції фізичних банкнот. Восени 2023 року дефіцит готівкової валюти призводив до того, що курс в обмінниках дедалі більше віддалявся від офіційного. Тоді проблему вдалося розв’язати, зокрема завдяки зусиллям НБУ.

Ще один чинник, який визначатиме курс валют на готівковому ринку – альтернативні способи заощаджень.

Для переважної більшості тих, хто купує готівкову валюту, така інвестиція є способом збереження грошей від інфляції та несподіваної девальвації. Якщо ж на ринку з’явиться інструмент з високою дохідністю, то він складе конкуренцію купівлі валюти та знизить попит на валютному ринку.

«Цілком ймовірно, що за сприятливих обставин, курс готівкового долара може трохи знизитись в першому кварталі, в міру зниження девальваційних очікувань та підвищення депозитних ставок по гривні», – вважає Юрій Крохмаль.

Наразі Нацбанк та Мінфін активно працюють над тим, аби підвищити дохідність не лише депозитів у банках, але й урядових облігацій. Купуючи останні громадяни не лише отримують чистий дохід розміром до 19,6%, але й підтримують бюджет та Збройні Сили, а отже – наближають перемогу над агресором.

Текст опубліковано з Економічної Правди.