Росія розосередила бойові літаки після останніх вибухів на аеродромі Енгельс, передислокувавши їх вглиб своєї території. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, це на певний час зменшило активність ворожої авіації. Проте 29 грудня росіяни знову атакували Україну за допомогою бомбардувальників. І хоча тиждень тому українці раділи «бавовні» на російських аеродромах, знову постає питання: наскільки удари по території РФ впливають на тактику ракетних атак?

Тому відведення цих літаків на кілька сотень кілометрів, або навіть на тисячу кілометрів від бази попередньої дислокації в Енгельсі, суттєвої ролі не грає. Їм доведеться хіба що довше перебувати в повітрі для того, щоб вийти на рубіж пуску. Враховуючи характеристики цих літаків, це не критично.

Інша справа, що в Росії не так вже й багато аеродромів, здатних обслуговувати ці літаки. Передислоковувати їх усі на аеродроми Білорусі Росія не буде – в цьому жодного практичного сенсу немає. Адже, по-перше, у такому разі їм доведеться тягнути на білоруські аеродроми й усі засоби наземного обслуговування (бомбардувальники зокрема потребують навіть спеціальних драбин для того, щоб дістатись до двигуна). По-друге, відстань не є критичною. Скоріше, вони будуть діяти з баз в глибині території РФ.

Проте якщо вдасться змусити РФ довше лишати літаки поза основними базами (аеродром «Енгельс» та «Українка» на далекому сході), то рівень боєздатності цих літаків буде знижуватися. Вони будуть ламатися й потребуватимуть більше часу на ремонт та технічне обслуговування. Тож, безперечно, основне значення ударів по російських аеродромах полягає у послабленні потенційних ударів ворога. Навіть виведення одного літака Ту-95 з ладу означає мінус 8 ракет в одному залпі, що вже значно спрощує роботу наших сил ППО.

У росіян дуже небагато таких літаків. Нещодавно була заява командувача стратегічної авіації РФ про те, що вони сформували полк цих носіїв «Кинджалів». Таким чином, якщо підрахувати, що РФ має близько 40 одиниць Ту-95, один полк (це 20 одиниць) Ту-160 та один полк Міг31К, то виведення навіть одного такого носія ракети «Кинджал» з ладу є для нас суттєвим плюсом.

Що могло б сьогодні кардинально вплинути на тактику масованих російських атак? Ключове питання – виведення цих бомбардувальників з ладу до такого рівня, щоб противник взагалі не міг їх відремонтувати. Саме таку ситуацію ми спостерігали на аеродромі «Дягілєво» під час попереднього удару невідомих безпілотників. В результаті тієї «бавовни» добряче вигоріла пускова частина літака Ту-22, який росіяни тепер навряд чи відремонтують. Також попередній удар безпілотників по аеродрому «Енгельс» підтвердив, що там було пошкоджено один чи два літаки Ту-95 (але як надовго ці носії були виведені з бойового складу – важко сказати).

Проте існує думка, що ці удари по аеродромах РФ були тільки першими. Тобто якісь невідомі безпілотники лише пристрілювались. В такому випадку ми ще побачимо нормальний удар по російському аеродрому за допомогою вже десятків безпілотників, або навіть крилатих ракет. І це вже надійно виведе ці бомбардувальники з ладу.

Проте це – теж не останній інструмент, щоб завадити російським ракетним атакам. Попри те, що в Росії можуть закінчитись ракети недоторканого запасу, вони продовжують їх виробляти. До того ж росіянам вочевидь вдалося подолати санкції, накладені на постачання електронних компонентів. Вже оприлюднені дані про те, що РФ відновила рівень імпорту напівпровідників. Найчастіше мова про так званий паралельний імпорт, який граничить з контрабандою, тож визначити країни, які обходять санкції, дуже складно. Проте робити це необхідно. Тільки так вдасться зупинити виробництво російських ракет.

Андрій Харук, експерт з питань авіації, військовий історик, професор Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного.