У ніч на 22 березня Росія завдала найбільш масштабної атаки по енергетиці за весь час – ворог запустив по Україні понад 60 «шахедів» і майже 90 ракет різних типів.

Вибухи лунали у Харкові, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпрі, Кропивницькому, на Хмельниччині, Вінниччині, Сумщині, Івано-Франківщині та Львівщині.

Запорізька АЕС вчергове опинилась на межі блекауту, атакована Дніпровська ГЕС, теплові електростанції та магістральні підстанції. У ряді областей запроваджені екстрені відключення світла.

На скільки відчутною була ця атака росіян для української енергосистеми та чи може це вилитись у масштабні відключення електрики в майбутньому?

Як відбувалась найбільша атака на енергетику

Дві доби поспіль росіяни наносять ракетні та дронові удари по далеко не прифронтових об’єктах. В ніч на 21 березня їхньою основною ціллю було Головне управління розвідки Міноборони. Тоді всі 31 ракету вдалося збити, хоча їхніми уламками було завдано серйозної шкоди цивільній інфраструктурі Києва.

Те, що сталось в ніч на 22 березня міністр енергетики Герман Галущенко описав, як «наймасштабніша атака на українську енергетику за останній час». Судячи з озвучених пізніше масштабів обстрілу, росіяни намагались спричинити масштабний блекаут в енергосистемі.

«Ранкова атака росіян по енергосистемі була найбільшою за весь час, вона характеризується тим, що були застосовані комбіновані засоби ураження», – повідомив голова «Укренерго» Володимир Кудрицький.

За цю ніч по Україні загалом випустили 63 шахеди та 88 ракет різних типів, з яких Силам ППО вдалось знищити 55 дронів-камікадзе та 37 ракет. Тобто щонайменше 50 ракет та 8 БПЛА могли уразити цілі. Куди били росіяни?
«Атака була здійснена по різних регіонах України, по теплових та гідроелектростанціях, а також по магістральних підстанціях, якими управляє «Укренерго», – зазначив Кудрицький.

Наслідки для енергосистеми

За даними Міністерства енергетики в результаті атаки були пошкоджені об’єкти енергетичної інфраструктури у Вінницькій, Івано-Франківській, Львівській, Хмельницькій, Запорізькій, Одеській, Дніпропетровській та Харківській областях. Як результат, у всіх згаданих восьми областях сталися аварійні відключення електроенергії.
За словами Кудрицького, відключення енергопостачання під час обстрілів – це вимушений захід для того, щоб не втратити цілісність енергосистеми. «Під час прильоту навіть не пошкоджене обладнання відключається автоматикою для збереження цілісності системи», – пояснив він.

Пізніше голова Державного агентства відновлення України Мустафа Найєм також відзначив, що деякі з енергетичних об’єків, які були ціллю РФ, уникли пошкоджень завдяки будівництву захисних споруд та укриттів для них, яке здійснювало його відомство протягом 2023-2024 років.

«Під час ракетних та дронових атак вночі на 22 березня ворог завдав ударів об’єктам на 9 підстанціях, де будівельні роботи зі спорудження захисту організовувало Агентство...

Фортифікаційні споруди на всіх об’єктах витримали прямі та непрямі удари, забезпечивши повний захист автотрансформаторів та електричного обладнання. На окремих підстанціях є пошкодження захисних конструкцій в результаті прямих ударів, проте обладнання підстанцій залишилося цілісним», – наголосив він.

Наразі вже тривають роботи з відновлення електропостачання в постраждалих областях, яке зазвичай відбувається в три етапи: заживлення критичної інфраструктури, потім населення і в останню чергу – промисловість.

Для стабілізації ситуації Україна навіть залучила аварійну допомогу з енергосистем Румунії, Словаччини та Польщі. Також йде комерційний імпорт електроенергії..

Які об’єкти постраждали найбільше і що з Дніпровською ГЕС

Більшість об’єктів, по яких завдали удару росіяни, потрапляли під обстріли і раніше. Проте, цього разу під їхнім особливим прицілом знаходилась найбільша гідроелектростанція України, яка розташована на півночі міста Запоріжжя.

Після знищення окупантами «Каховської ГЕС» у червні 2023 року, 22 березня 2024 року вони атакували Дніпровську ГЕС, яка складається з двох станцій – ГЕС-1 та ГЕС-2. «Пряме влучання по ГЕС-2. Одна ракета прилетіла по підкранових балках і попала в опору − тобто ГЕС-2 у критичному стані. ГЕС-1 теж зараз не працює», – повідомив зранку після обстрілу директор «Укргідроенерго» Ігор Сирота.

За словами керівника Департаменту протидії злочинам в умовах збройного конфлікту Офісу генпрокурора Юрія Бєлоусова, загалом цієї ночі російські ракети влучили по Дніпровській ГЕС 8 разів.
Сирота повідомив, що наразі вживаються заходи для підняття затворів аби зливати воду, адже через саму станцію це зробити неможливо. Залізобетонна гребля ГЕС має висоту 60 метрів.

Остаточну оцінку наслідків ударів по ДніпроГЕС в «Укргідроенерго» нададуть за деякий час, але вже відомо, що загрози прориву греблі наразі немає.
Окремими цілями росіян були теплові електростанції (ТЕС) та об’єкти «Укренерго». За інформацією джерел ЕП в уряді, атака йшла на більшість ТЕС в країні. «Деякі відбили наші сили ППО, проте були й прямі влучання як шахедами, так і ракетами», – сказав співрозмовник ЕП.

«З енергосистеми випало більше 10 блоків ТЕС та ТЕЦ. Декілька електростанцій «сіли на нуль». Також були влучання по десятках магістральних об’єктів мережі і ушкодження там дуже серйозні. Через руйнацію генеруючих потужностей та інфраструктури «Укренерго» в енергосистемі виник дефіцит, що спричинило відключення», – додав він.

Крім цього, було знеструмлено низку шахт на Донеччині та Дніпропетровщині, через що під землею лишились понад 1000 людей. Через декілька годин гірників евакуювали.

Чому зараз

Чому росіяни не намагались спровокувати блекаут взимку, як це було під час опалювального сезону 2022-2023 років, а взялись за це лише зараз?

Офіційно Міністерство оборони РФ називає останню терористичну атаку «відповіддю на спроби прориву та захоплення російських прикордонних населених пунктів», маючи на увазі рейди бійців «Російського добровольчого корпусу» на територію Бєлгородської та Курської областей.

Інша версія – ці атаки можуть бути пов’язані з обстрілами дронами російських НПЗ. В обидві версії співрозмовники ЕП не вірять.

«На підготовку такої атаки треба набагато більше часу, тому я в це не вірю. Обстріли НПЗ, події на Білгородщині та Курщині, на мою думку, не пов’язані з останньою атакою по енергооб’єктах України.

Офіційні особи України неодноразово казали, що Росія від своїх планів не відмовилась і спроби знищити українську енергетику триватимуть. Можливо, пауза їм була потрібна для більш ретельної підготовки», – припускає співрозмовник ЕП в уряді.

Скільки часу треба на відновлення

По-перше, дуже важливим є той факт, що наслідком атаки не стала системна аварія в енергосистемі, що вочевидь і було ключовою ціллю росіян.

За словами прем’єра Дениса Шмигаля, загалом ситуація в енергетиці контрольована, потреби у відключеннях по всій країні немає. «Рятувальники й енергетики працюють, аби оперативно повернути світло», – додав голова уряду.

Ближче до обіду диспетчерський центр «Укренерго» дав команду на включення побутових споживачів в усіх областях, крім Харківської, Одеської, Хмельницької та Дніпропетровської.

Найгірша ситуація залишається в місті Харків. «Ворог буквально намагався знищити всі основні енергетичні об’єкти, які живлять місто. У області ситуація більш менш нормальна, у самому Харкові складна», – заявляє Кудрицький.

Скільки часу знадобиться, щоб повернути світло всім споживачам? «Поки що це попередня інформація, але основну частину існуючих обмежень можна буде зняти протягом найближчої доби. Що стосується окремих регіонів, таких, наприклад, як Харків, які постраждали найбільше, – то тут може знадобитись більше часу», – додав голова «Укренерго».

Співрозмовник ЕП в уряді оцінює наслідки останньої атаки як «дуже масштабні». «Головне, що енергосистема не втратила цілісність, але в багатьох регіонах пошкодження на об’єктах генерації та розподілу дуже серйозні», – каже він.

Представник однієї з державних енергетичних компаній розповів, що під час цієї атаки росіяни вивели з ладу близько 2000 МВт генерації, з яких 1500 МВт покривається за рахунок аварійної допомоги.

«Ці вихідні за рахунок меншого споживання спробують пройти без обмежень споживачів, а вже з понеділка вони цілком можливі, оскільки повернути всю пошкоджену генерацію до роботи в короткі терміни не вийде», – додав він.

«Блекауту вдалось уникнути, проте якщо такі атаки триватимуть і в майбутньому, системна аварія цілком ймовірна. Не секрет, що через затримку військової допомоги США у нас закінчуються ракети для систем ППО. Чи буде в Україні чергова системна аварія, напряму залежить від наших західних партнерів», – каже співрозмовник ЕП в Кабміні.

Микола Топалов, текст взято з ЕП.