У разі, якщо дійсно агресор піде на застосування біологічної зброї, Україна не буде одна в цій біді

Військове відомство країни-агресора опублікувало матеріали, що нібито доводять наявність в Україні лабораторій з виробництва біологічної зброї (БЗ). На засіданні Ради безпеки ООН, що відбулось після цієї заяви, Верховний представник організації з питань роззброєння Ідзумі Накаміцу заявила, що ООН «не відомо» про будь-яку програму біологічної зброї в Україні. В ООН додали, що цьому немає жодних доказів, тому звинувачення росії вважатимуться безпідставними.

В ООН, правда, не здогадались копати глибше, а хто ж під прикриттям «димової завіси» зі звинувачень України в розробці біологічних бойових реагентів хоче та може застосувати таку зброю насправді. А за відповіддю не треба далеко ходити – єдиним кандидатом є країна-агресор і міжнародний терорист – рашистьска федерація путіна...

Фахівці, що знайомі з темою розробки біологічної зброї, говорять про те, що наразі є достатньо ознак, які можуть свідчити про підготовку саме рф до застосування біологічної зброї. Таких ознак є досить багато, вони пов’язані між собою, бо все здійснюється в рамках єдиного плану, та в комплексі є непомітними для нефахівців.

Інформація як засіб приховування планів

Серед множини ознак підготовки до застосування будь-якої зброї масового ураження є інформаційна підготовка. Вона розпочинається, як правило, завчасно і триває від кількох місяців до кількох років. Її результатом не обов’язково є застосування зброї масового ураження (оскільки це комплекс підготовчих заходів). Часто інформаційна підготовка і не має на меті саме застосування цієї зброї. Такою метою до прикладу може бути намагання приховати певні роботи з підготовки до розробки або виробництва зброї масового ураження за допомогою відвернення уваги. Таким відверненням уваги стала хвиля роздмухування істерії стосовно «американських» біологічних лабораторій в колишніх республіках СРСР, що, до речі, розпочалась не зараз, а збіглася з прийняттям у рф нової «Стратегії національної безпеки рф» (від 31.12.2015).

Активну інформаційну підготовку, що пов’язана з біологічною зброєю, росія розпочала ще з моменту бойових дій у Грузії. Ця підготовка мала і періоди «істерії» і періоди відносного «затишшя», проте ніколи не зупинялася. Тут особливо виділяються дві «кампанії». Перша відносно нова, в якій США звинувачувалися в «американському походженні» епідемії вірусу COVID-19 в Китаї. Інша триває вже не один рік і зводиться до звинувачень знову таки США у розробці біологічної зброї та дослідах над людьми на території колишніх республік СРСР (такий собі аналог зловісного японського загону 731).

При цьому особливо підкреслюється те, що керівництво цих країн в курсі того, що відбувається, і негласно погодило такі «дослідження». Разом з тим, ніде в РФ не висвітлювалося, що США, за рідкісним винятком, не будувало ці лабораторії з нуля, а вони були створені ще за часів СРСР. Фактично США тільки оновило їх обладнання для більш швидкого і точного виявлення збудників небезпечних захворювань.

Слід відмітити, що США фінансували переобладнання таких лабораторій у всіх колишніх республіках СРСР (звісно, переслідуючи свої цілі, як то унеможливити їх повернення до програм розробок біологічної зброї, контроль за їх фахівцями з метою недопущення їх вербування різними терористичними організаціями, отримання швидкого доступу до нових біологічних матеріалів з метою раннього виявлення нових збудників особливо небезпечних захворювань, тощо). Винятком була рф, яка не готова була допустити як американських експертів, так і інспекторів ООН на деякі свої об’єкти, що були задіяні в рамках робіт НПО «Біопрепарат».

Разом з тим, легко відстежити, що потік звинувачень від росії стосовно «співробітництва зі США» у розробці біологічної зброї не рівномірний. Найбільше таких звинувачень – в бік Грузії та України, найменше – в бік своїх союзників.

Навіщо запущено «дим» про розробку Україною біозброї

Спеціальні служби, що займаються проблематикою створення біологічної зброї в рф як країні-спадкємиці найбільшого у світі розробника бойової БЗ – СРСР, знають, що у 2012 році в Кремлі у Путіна відбулась нарада щодо планів створення нової генетичної зброї, яку рф класифікує як зброю, здатну пошкодити генетичний апарат людини або її спадкову здатність на рівні хромосом. Збудником таких змін мають бути відповідні віруси, створені шляхом біогенетичних змін в їх РНК або ДНК, а також хімічні синтетичні агенти. Такі роботи розпочалися ще за часів СРСР, проте вони стримувалися через нестачу сучасного обладнання.

Наразі є достатньо непрямих ознак для того, щоб стверджувати, що з 2012 року в рф розпочалася неофіційно санкціонована російським урядом розробка третього покоління біологічної зброї. У країни-агресора та порушника усіх можливих міжнародних угод, окрім нахабства та злодійських планів, є для цього все необхідне: фахівці, обладнання, бібліотеки патогенів, результати їх випробувань, досвід їх створення, тестування і виробництва на їх основі зброї. І головне, вона може проводити генетичні дослідження вже на готових бойових біологічних агентах, створених раніше, що значно пришвидшило графік проведення таких робіт.

На даний час немає жодних сигналів, що рф збирається закрити або перепрофілювати свої дослідні центри, створені під час холодної війни, пустити на них експертів згідно Конвенції про заборону біологічної зброї, або ж знищити штами бойових біологічних агентів. І це може бути свідченням того, що розробка нового типу біологічної зброї в РФ може бути завершена. Саме можливість застосування її рф проти Світу і можуть прикривати висунуті «дзеркальні» звинувачення проти України, яка, до речі, ніколи, навіть в часи СРСР, не мала біолабораторій 4 класу захисту, що необхідні для створення біологічної зброї.

В Європі лише в рф є всі складові для застосування біологічної зброї

РФ як країна-спадкоємиця СРСР у своєму розпорядженні має різноманітні засоби доставки біологічної зброї та обладнання для створення боєголовок з біологічним «наповненням». Однак це не є основним елементом. В країні, яка планує застосовувати біологічну зброю, повинні бути не лише науково-дослідні установи з її розробки та потужності з її виробництва і зберігання, необхідні можливості зі спорядження та застосування засобів доставки. Одним з ключових елементів тут є наявність потужного аналітичного центру з підтримки прийняття рішень на застосування такої зброї.

Є всі підстави вважати, що у 2016 році у росії такий центр був створений. Зокрема, у збройних силах в 2016 році було створено науково-дослідний центр (експертний, хімічних та біологічних загроз). Центр розташовано у Москві, проте він обліковується як філія Науково-дослідного інституту мікробіології міністерства оборони рф. Офіційно метою створення Центру було: «своєчасне парирування біологічних та хімічних загроз військам, населенню, біосфері і об’єктам техносфери, а також організація взаємодії з федеральними органами виконавчої влади і органами влади суб’єктів рф».

Також було заявлено, що центр продовжить традиції 42 науково-дослідного центру біологічної безпеки МО РФ, розформованого у 2009 році (у його складі був відділ, що займався вивченням перспективних напрямків у створенні засобів біологічного захисту і прогнозуванням біологічних загроз).

Якими є потенційні стратегії застосування країною-агресором біологічної зброї

Найбільш відомими слід вважати чотири стратегії застосування біологічної зброї: масовану, приховану, локальну, гібридну. У свою чергу кожна стратегія містить безліч тактик, якими вона може бути реалізована. Кожна з таких тактик є фактичним уточненням того або іншого варіанту сценарію застосування зброї масового ураження, включаючи біологічну.

Стратегія масованого застосування біологічної зброї – це крайній крок, на який може піти держава в разі наявності загрози, що ставить під питання сам факт її існування. У разі такого застосування у противника не буде достатньо ресурсів та засобів для своєчасного захисту. Вимоги до бойових біологічних агентів – висока вірулентність, смертність, малий інкубаційний період, стійкість до відомих вакцин та антибіотиків. Способи застосування – від ракет і артилерії до авіації, включаючи масоване застосування дронів-камікадзе.

Приховане застосування біологічної зброї має на меті не стільки знищити супротивника, стільки нанести йому максимальний фінансовий збиток з метою подальшого нав’язування йому своїх певних умов. В такому разі застосування біологічної зброї буде маскуватися під звичайну епідемію, що виникне в одному або кількох осередках всередині країни-супротивника.

Головне завдання цієї стратегії – посіяти паніку, зупинити нормальну життєдіяльність країни. Необхідна умова застосування такої стратегії – наявність у країни, що планує застосувати біологічну зброю необхідних запасів вакцин, або проведені щеплення проти захворювання, збудником якого є даний біологічний агент. Спосіб застосування – за допомогою спеціальних служб.

Локальне застосування біологічної зброї найчастіше має на меті перевірку ефективності того або іншого варіанту біологічної зброї в реальних умовах. Необхідні умови застосування – контрольованість розповсюдження ареалу зараження, наявність вакцин або антибіотиків, проведене попередньо щеплення особовому складу, що бере участь в операції. Зброя не обов’язково може бути смертельною. Може стояти задача виведення з ладу супротивника на певний час. Спосіб застосування – за допомогою диверсійно-розвідувальних груп. Прикладом такої стратегії було застосування СРСР біологічної зброї (токсинів, зокрема рицину) в Афганістані.

Гібридна стратегія застосування біологічної зброї має на меті «попередити» противника, знизити його активність, досягти певних тактичних успіхів в ході ведення бойових дій. Необхідні умови застосування – обмеженість у просторі і часі, можливість контролювати хід розповсюдження зараження. Факт застосування біологічної зброї не оголошується, а навпаки повсякчас заперечується.

Передбачається, що зброя буде застосована руками третьої сторони («повстанців», терористів, «партизан», тощо), яка, можливо, не буде про характер цієї зброї поінформована. Відповідно її особовий склад не отримає необхідний рівень захисту за виключенням вузького кола керівних осіб. Дуже важливий характер цієї стратегії – не дати прямих доказів світовій спільності на країну, що фактично застосувала біологічну зброю, і відповідним чином уникнути покарання.

Яку стратегію застосування біологічної зброї може обрати рф

Можливість застосування рф біологічної зброї проти України завжди була, але її ймовірність значно зросла з прийняттям керівництвом росії рішення про відкриту агресію проти нашої країни. Зокрема, російський вчений Ю.А.Бобилов (експерт російської ради з міжнародних справх) ще раніше зазначав, що прийнята у 2015 році нова Стратегія національної безпеки рф свідчить про готовність використати вже наявну в запасниках або нову біологічну зброю проти секретних лабораторій США в колишніх республіках СРСР, країнах Балтії та інших «близьких» до кордонів росії державах. Це, за словами Ю.Бобилова, може обґрунтовуватися ризиком розповсюдження з цих лабораторій епідемій або появою невідомих раніше вірусів (п.23 Стратегії).

З огляду на результати проведеного аналізу поточної ситуації зі станом реалізації рф військової кампанії в Україні, у разі остаточного прийняття рішення керівництвом росії про використання біологічної зброї на території України сценарії прихованого, локального, гібридного або імітаційного (фейкового) застосування біологічної зброї виглядають цілком ймовірними.

Зокрема можливими видаються приховані сценарії використання біологічної зброї шляхом маскування під природні інфекції, що характерні для даного регіону. Також не можна виключити сценаріїв локального застосування біологічної зброї з випробувальними цілями. На підтвердження цього може свідчити і інформація про бажання окупантів взяти під контроль наявні в Україні сучасні сертифіковані мікробіологічні лабораторі, що мали своїм завданням саме запобігати можливості прихованого розповсюдження біоінфекції.

Одним з найбільш ймовірних сценарієв застосування країною-агресором біолгічної зброї може бути гібридна стратегія. Вона може передбачати сценарій імітації застосування біологічної зброї, який буде видано за факт застосування такої зброї з боку українських військ. Метою реалізації такого сценарію може бути не стільки ураження особового складу української армії, скільки роздмухування паніки серед населення та розповсюдження недовіри до українських військовослужбовців. Цей сценарій також матиме на меті підготувати думку громадян України та світової спільноти до запуску в майбутньому будь-якого (крім масованого) сценаріїв застосування росією біологічної зброї проти нашої держави.

Кого рф може використати в реалізації стратегії застосування біологічної зброї?

На поставлене в підзаголовку питання є одна і впевнена відповідь – це, з великою ймовірністю, можуть бути одурманені росією представники населення тимчасово-окупованих з 2014 року Донецької та Луганської областей, що взяли в руки зброю та направили її проти України. Звісно ж, що вони діятимуть під пильним контролем спеців з РФ, що єдині володітимуть інформацією про те, що відбувається.

Про створення підрозділів РХБ захисту у військах так званих «народних республік» офіційно сповістили в 2019 році. Аналіз наявної інформації говорить про те, що наразі структура системи РХБ захисту на тимчасово окупованій території України на Донбасі побудована за подобою російської. В наявності роти РХБ захисту в тактичних групах, начальники служб РХБ захисту, розрахунково-аналітичні станції в оперативно-тактичних командуваннях. Наразі різниця спостерігається лише в озброєнні.

Підрозділи РХБ захисту на тимчасово окупованих територіях Донбасу укомплектовані старим, радянським озброєнням та засобами РХБ захисту (в Криму ситуація діаметрально протилежна). Таким чином рф намагалася замаскувати свою підтримку «народним республікам», доводячи що у них все озброєння та засоби РХБ захисту – «трофейні». Разом з тим з 2020 року там почали лунати заяви про переозброєння цих підрозділів в перспективі «новими, ефективними засобами РХБ розвідки, захисту та спеціальної обробки». Звідки ці засоби могли взятись, якщо на території Донбасу відсутні підприємства з випуску відповідних засобів – тоді не повідомлялось.

Разом з тим, в районі бойових дій на території Донецької та Луганської областей сконцентрована значна кількість хімічних підприємств, джерел радіоактивних відходів, могильників тварин, уражених сибірською виразкою. Цей район також входить до природних осередків таких інфекцій як геморагічна лихоманка Крим-Конго, туляремія, холера, хвороба Лайма. З швидкою зміною клімату в цих регіонах з’явилися нові природні осередки інфекцій, які раніше тут не зустрічалися. Тож не слід відкидати використання цього фактору при реалізації РФ прихованого, локального, гібридного або імітаційного сценаріїв застосування БЗ.

Чи готова Україна до біологічної атаки?

Для пересічних громадян дуже страшним виглядає саме словосполучення «біологічна зброя». А ще більше лякає можливість її застосування в ході війни.

По своїй суті – біологічна зброя – це різноманітні штами вірусів та інші патогени, що викликають різноманітні хвороби людини, тварин та рослин. Тож, в разі застосування біологічної зброї, боротимуться з наслідками не військові, а медики (ветеринари, агрономи – відповідно). І тут є невеликий привід для оптимізму, наскільки він можливий в умовах війни взагалі. Досвід організації боротьби в нашій країні, як і в цілому в Світі, з наслідками пандемії Covid-19 показує, що медична система України справилась успішно з цією загрозою. По своїй сутності невідомий медицині до цього штам, що викликає коронавірусну хворобу Covid-19, як і його мутації, за своєю природою є тотожним до тих вірусів, що можуть використовуватись у якості біологічної зброї.

Тотожність полягає саме у невідомості хвороби, методів боротьби з нею та її наслідків – тож у випадку можливого застосування біологічної зброї медична система буде працювати за таким самим алгоритмом, як і у випадку боротьби з коронавірусною хворобою. Найголовніше, що медична система України вже адаптована до дій в таких жорстких умовах, в нашій країні є необхідні для своєчасного виявлення появи нових штамів вірусів міжнародно акредитовані лабораторії та відповідні фахівці.

В разі, якщо дійсно агресор піде на застосування біологічної зброї, Україна не буде одна в цій біді – природа біологічної зброї є такою, що вона не знає кордонів – дуже важко контролювати наслідки її застосування. Тому це буде не проблемою України – це буде проблемою всього Світу. А Світ наразі також готовий до боротьби з новими хворобами та швидко організовується, залучаючи провідних фахівців до вирішення подібного роду біологічних загроз, що ставлять питання самого виживання людства на планеті. Випадок з пандемією Covid-19 – це також чітко продемонстрував. І найголовніше – Світ наразі з Україною і вже починає розуміти природу рашистського агресора, який готує до реалізації вже не перше, і, можливо, не останнє глобальне зло для людства.

Епілог

Все описане вище могло б виглядати як фантастика, якщо б не підтверджувалось наявними фактами, що створюються діями самої країни-агресора. Путінський режим став на шлях терористичного залякування не лише України, але і цілого Світу. В безумстві дій керівництва росії, що йде на ядерний, хімічний, а тепер ще й на біологічний шантаж наразі проглядається лише одна стратегія – стратегія безумства, що веде до знищення людства. Цьому необхідно покласти край! Але виглядає так, що наразі це розуміють здебільшого лише в Україні, а Світ, співчуваючи Україні, допоки займає позицію відстороненого спостерігача... У випадку застосування біологічної зброї ні в кого не вийде й далі займати так зручну, але не дуже безпечну позицію...

Текст опубліковано з Укрінформу.