Упродовж багатьох років шеф-кухар воює у Британії за здоровіше дитяче харчування, як зараз Євген Клопотенко в Україні.

Наразі в Україні активно обговорюють тему дитячого харчування, оскільки від 1 січня 2022 року закінчився перехідний період щодо оновлення системи закупівель та освоєння нових технологічних карт. Відповідно, у всіх школах почали готувати за новими правилами та рецептами, згідно з харчовою реформою, яку лобіювала перша леді України Олена Зеленська.

Меню для дітей розробила команда шеф-кухаря Євгена Клопотенко та CultFood за допомогою дієтологів, технологів та спеціалістів МОЗ. Оновлене меню для шкільних їдалень включає 160 страв. У ньому обмежена кількість солі та цукру, жирів рослинного та тваринного походження, а також субпродуктів. Водночас збільшено кількість молока та кисломолочних продуктів, м’яса, риби, свіжих овочів та фруктів. Така різноманітність має зробити шкільний раціон збалансованішим та корисним.

Однак через пів місяця після впровадження нових правил по всій країні, думки батьків почали розходитися, адже одні реформу харчування хвалять і дякують Клопотенку за виконану роботу, але є й батьки з іншими поглядами, які реформу розкритикували, адже їхні діти відмовляються їсти несолону і несолодку їжу. Є й ще одна частина батьків, які критикують кухарів за не професіоналізм, а меню – за високі ціни.

У цій непростій битві за дитяче здоров’я ми пропонуємо згадати досвід британського шеф-кухаря Джеймі Олівера. 17 років тому він теж вирішив змінити свою країну та кардинально змінити харчування у школах.

Що не влаштовувало Джеймі Олівера

У Великій Британії Олівер відомий своїми телешоу та ресторанами, а також активною позицією за здорове харчування. 2005 року шеф-кухар, який сам є багатодітним батьком, почав вивчати питання харчування школярів та жахнувся: дітям пропонували фастфуд, солодощі, газовані напої та соки з високим вмістом цукру. Зокрема в меню можна було зустріти: бургери, роли з сосисок, рибні палички, нагетси, чипси, ванільний пудинг, картоплю фрі, Turkey Twizzler – ковбасу з індички (індички в ній практично не було), а також іншу жирну їжу.
Витрати шкіл на харчування були мінімальними – лише 37 британських пенсів на дитину. Чи їли діти подібну їжу? Так, тому що в ній було багато ароматизаторів та харчових добавок, через які така їжа, звичайно ж, здається смачнішою, ніж звичайні овочі або фрукти.

У чому була проблема такого харчування

Через те, що діти харчувалися неякісною їжею, у них значно збільшувалася вага. Згідно з The Independent, на період 2019 року у всьому світі налічувалося понад 91 мільйон школярів, які страждають від ожиріння, а Велика Британія входила до 20 країн з найвищим рівнем ожиріння. Стрибки у вазі траплялися, коли дитина йшла до початкових класів, а потім переходила до середньої школи. Також діти не отримували потрібної кількості вітамінів та мінералів необхідних для повноцінного розвитку їхнього організму, імунітету та ментального здоров’я. Погане харчування також викликало занепокоєння, оскільки з’являлися ризики серцевих захворювань, діабету 2 типу та раку.

Також проблема була і в тому, що підлітки з нещасливих або менш забезпечених сімей, зовсім не отримують потрібних мікроелементів з їжею, на відміну їхніх забезпечених однолітків. Такі діти частіше страждають від проблем із ментальним здоров’ям та затримками у зростанні.

Що почав робити Джеймі

Джеймі Олівер вважав, що натуральні, корисні та не жирні продукти до шкіл повинні постачати місцеві фермери. Також дітям потрібно регулярно їсти овочі, фрукти, м’ясо та рибу, пити свіжі соки та знежирене молоко. Ба більше, він наполягав, щоби їжа була різноманітною.

Він заснував фонд School Food Trust (пізніше назву змінили на Children’s Food Trust), провів дослідження і почав свій експеримент з дитячим харчуванням у школі Кідбрук. Але Олівер не просто розповідав, як треба, а особисто готував у навчальному закладі протягом кількох місяців, розповідав дітям про користь та шкоду продуктів, намагався прищепити їм любов до кулінарії та правильного харчування. Весь процес паралельно знімався для документального серіалу шеф-кухаря Jamie’s School Dinners, потім транслювався на Channel 4.
Незабаром після виходу програми в ефір, уряд Великої Британії та тодішній прем’єр-міністр Тоні Блер пообіцяли вжити заходів щодо поліпшення шкільного харчування. На реформу було виділено 280 млн фунтів стерлінгів, кошти розподілили на три роки.

Зміни торкнулися не лише якості продуктів, а також самих кухонь, їдалень, кухарі пройшли додаткове навчання. За період від 2005 до 2011 року на реформацію пішло близько 500 мільйонів фунтів стерлінгів.

Що пішло не так

Джеймі багато критикували і казали, що він вирішив заробити на школах. Також батьки обурювалися, що продукти, які він постачає, надто дорогі (на кожен обід у початковій школі було витрачено не менше 50 пенсів, а в середній школі – 60 пенсів), ще претензія була у маленьких порціях, якими діти нібито не наїдалися. У протест батьки почали демонстративно купувати фастфуд та давати його дітям із собою до школи.

Не дуже добрими були й цифри. Згідно з Daily Mail, кількість дітей, які харчувалися в школах, скоротилася до 400 тисяч. Через таку ситуацію Олівера почала критикувати і влада в обличчі міністра охорони здоров’я Ендрю Ланслі та політика Девіда Лоуза.

Лоус сказав, що уряд поспішив із запровадженням нових стандартів на продукти харчування до того, як було визначено, чи будуть діти їсти нову їжу. А ось Ланслі зазначив, що харчові звички закладаються в сім’ї, тому школа просто не зможе перевиховати дітей, що не звикли до здорового харчування, та їхніх батьків.

«Я думаю, що те, що зробив Джеймі Олівер, було чудово. Все це дозволило поліпшити шкільне харчування і підштовхнуло уряд до вкладення в нього грошей», – став на захист Олівера професор Алан Меріон-Девіс, президент факультету охорони здоров’я Великої Британії.

Чим усе закінчилося

Фінансування припинилося і 2017 року School Food Trust закрили. Проте дослідження, проведені Університетом Ессекса, показало, що корисніша їжа сприяла поліпшенню успішності школярів. Зараз деякі школи все ж намагаються постачати хорошу їжу та смачно готувати дітям, інші ж продовжують давати несмачні обіди.

І це попри те, що 2015 року уряд запровадив стандарти шкільного харчування, за яких забороняються кондитерські вироби, обмежується випічка та вживання цукру. Також школи повинні пропонувати одну або кілька порцій овочів або салату як гарнір щодня.

А що ж в Україні

Ситуація в Україні зараз дуже схожа на ту, що була у Британії, але тільки замість фастфуду у нас була несмачна їжа за стандартами та звичками з СРСР: сосиски сумнівної якості, несмачні котлети, пюре, яке розтікалося тарілкою та макарони. Навряд чи серед нас знайдеться багато тих, хто сам їв подібні обіди з величезним задоволенням, або їв взагалі.

Євгена Клопотенка наразі ж критикують за впровадження нових стандартів, але, можливо, річ не в його меню, а в нас самих. Можливо, треба взяти до уваги слова, які сказав Джеймі Оліверу Ендрю Ланслі – «харчові звички закладаються в сім’ї», та насправді варто вчити і себе, і дітей трохи по-іншому дивитись на деякі продукти і не бояться куштувати нове.

Текст опубліковано з ТСН.