Українці вже звикли до того, що зима настає раптово, а опалювальний сезон стає справжнім випробуванням як для сімейних бюджетів, так і для держави в цілому.

Останні роки ця проблема пом’якшувалася надзвичайно теплими зимами та відносно низькими цінами на газ на європейському ринку.

І ось настав 2021 рік. Мало того, що остання зима була досить морозною, так ще з 1 січня тарифи на опалення повинні були зрости в середньому на 30 відсотків.

Це стало справжнім шоком для більшості громадян, адже таке підвищення стало б для багатьох непідйомною ношею.

До президента та уряду, які і так істотно розгубили електоральну довіру, дійшло, що удар по сімейних бюджетах став би ударом і по самій владі. До речі, згадаємо, що питання встановлення справедливих комунальних тарифів було одним з пріоритетних для нової української влади на останніх президентських і парламентських виборах.

Не дивно, що в розпал зими після хвилі громадських протестів було ухвалено політичне рішення про «заморожування» тарифів на тепло на колишньому рівні. Для цього уряд навіть підписав відповідний меморандум з місцевою владою, пообіцявши їй якось компенсувати втрати. З горем навпіл Україна дотягнула до весни, забувши про те, що холоди повернуться через півроку.

Зараз, за півтора місяці до старту нового опалювального сезону, доводиться констатувати, що з подій минулої зими кардинальних висновків влада не зробила. Як і не внесла ясність: чи чекати громадянам нашої країни платіжок з космічними сумами за опалення восени?

Вже зараз тарифи майже вдвічі нижче економічно обґрунтованих. Тому їх підвищення життєво необхідно теплогенеруючим компаніям, які і так ледве зводять кінці з кінцями.

Додає масла у вогонь рекордне зростання ціни на газ в Європі цього літа – вартість тисячі кубометрів наблизилася до позначки в 600 доларів. Навіть страшно подумати, що буде зі стартом опалювального сезону, коли попит на блакитне паливо на європейському ринку зросте!

На сьогодні Україна накопичила лише 18 млрд кубометрів газу, а для комфортного проходження зими потрібно ще 1-2 мільярди. Примітно, що у минулий опалювальний сезон наша країна увійшла з рекордними запасами у 28,5 млрд кубометрів. Також до початку опалювального сезону Україна повинна мати під рукою 3,5 мільйона тонн енергетичного вугілля, тоді як до кінця серпня на складах теплових електростанцій знаходиться менше ніж 750 тисяч тонн вугілля, що у 2,2 рази нижче плану уряду.

Українська влада знову стоїть перед складною дилемою: як обдурити універсальні закони економіки або принаймні відкласти перехід до життя в умовах ринку. Звичайно, залишається ймовірність того, що і в цьому році чиновники спробують провернути той же трюк і не допустити зростання цін. Але тоді потрібно чітко розповісти: хто платитиме за це свято щедрості для народу.

Поки ця тема не набула суспільної гостроти, але за підписаним у лютому меморандумом ніякої компенсації місцеві ради з держбюджету так і не отримали.

Мабуть, в Офісі президента і Кабміні розраховують, що на муніципальну владу покриють збитки своїх теплогенеруючих підприємств за рахунок місцевих бюджетів. Але сподіватися на це не варто – міста зазнали суттєвих втрат від коронакризи і навряд чи мають достатні вільні кошти.

Зараз ситуація виглядає трагікомічно. Держава роками стримувала ціни на комунальні послуги, після чого передала на місця право встановлювати тарифи на тепло. Як тільки багато українських міст вирішили їх збільшити, то центр відразу ж дав задню.

Оскільки Кабінет міністрів поки не пропрацював ніякого механізму компенсації місцевим органам влади, українцям варто приготуватися до значного зростання тарифів.

На це накладається ще одна серйозна проблема. У держбюджеті на цей рік на виплату соціальних субсидій було передбачено 35 млрд грн. А вже на початок серпня на субсидії було витрачено 31,4 мільярда. Тобто, вже до початку нового опалювального сезону уряду доведеться шукати додаткові кошти, щоб закрити цей напрямок. І це зі старими тарифами.

Можливе підвищення цін на тепло торкнеться не тільки простих громадян. Місцеві бюджети версталися наприкінці минулого року, тому й не враховували рекордне зростання цін на енергоносії. В результаті, в розпал зими міста можуть зіткнутися з тим, що у них не буде вільних коштів, щоб компенсувати різницю в тарифах для об’єктів соціальної сфери – шкіл, дитсадків, лікарень.

Загалом, майбутня зима обіцяє бути дуже «веселою». І вищому керівництву країни краще зараз шукати додаткові гроші та ефективні рішення, щоб опалювальний сезон не обернувся катастрофою для житлово-комунального господарства. І не ввергнув українців у ще більші злидні.

Текст опубліковано з Інформаційного агентства УНІАН.