Руйнівна війна кривавої росії проти України значно погіршила економічну спроможність держави в цілому та громадян зокрема. Прогнозоване падіння економіки нашої держави понад на 30 відсотків цього року – не абстракті статистичні дані. Це результат того, що в умовах війни звузилось коло працюючих підприємств, зросло безробіття, зменшилась кількість вакансій та, відповідно, можливостей громадянам заробляти собі на життя.

Через усі перелічені обставини в українців значно впали доходи, тому переважна більшість громадян змушена шукати можливості зекономити, але це потрібно робити правильно і в межах розумного.

Варто почати з того, на чому економити точно не можна. Це освіта, здоров‘я і правильне харчування. Якщо дотримуємося цього правила, то витрати в довгостроковій перспективі будуть меншими, оскільки профілактика завжди є менш витратною за лікування. А освіта – це можливість заробляти більше.

Якщо говорити про повсякденне життя, то є багато можливостей економії. Зокрема, на невеликі відстані ходити пішки, економлячи кошти на транспорті, уникати спонтанних непотрібних покупок, завчасно записавши потреби на листку перед походом за продуктами. При цьому варто обирати товари вітчизняних виробників, оскільки, як правило, завдяки простішій логістиці та меншій залежності від курсових коливань національний виробник виставляє більш демократичні ціни.

Але все перелічене – це лише базові короткострокові поради, оскільки якщо не перебудувати психологію від думки «як зекономити» у «як заробити більше», то далі буде тільки складніше, бо інфляція, на жаль, продовжує зростати і, за прогнозами Нацбанку, може досягти 30 відсотків за результатами року.

Вже зараз ціни на продукти та послуги з початку року в середньому подорожчали майже на 25 відсотків. У тому числі, на чверть зросли ціни на популярні продукти – хліб, молоко, олія, масло, крупи, макарони тощо. Транспортні перевезення стали дорожчими з початку року більш ніж на третину.

І, на жаль, вартість товарів і послуг в найближчому майбутньому продовжить зростати, оскільки фундаментальні причини прискорення інфляції нікуди не зникли, а це порушення логістичних шляхів через військові дії, послаблення національної валюти, зростання цін на паливо, а також поступове повернення оподаткування до того рівня, яке було до 24 лютого – початку руйнівної війни.

До речі, зараз влада обговорює запровадження ще двох ініціатив – повернення акцизів на пальне, а також встановлення додаткового десятивідсоткового збору на усі валютообмінні імпортні операції. У випадку запровадження цих речей вартість, наприклад, пального виросте ще мінімум на 4-5 гривень. Крім того, прискорять подорожчання усі інші товари, які є імпортними чи містять паливну складову.

Іншими словами, щоб зберегти свій поточний рівень життя, треба збільшити власні надходження на третину. І це лише дасть змогу залишитися на теперішньому рівні самозабезпечення.

Наступного року інфляція, враховуючи усі виклики, на жаль, буде також двозначною. Тобто без дієвих кроків економії з поточним рівнем доходів зводити кінці з кінцями буде все складніше, оскільки купівельна спроможність наявних ресурсів буде ще меншою.

Що стосується громадян, які залежать від виплат держави, то уряд має більш активно розробляти стратегію того, як попри усі виклики підтримати незахищені верстви населення.

Можливо, уряду варто деяким найбільш незахищеним категоріям збільшити обсяг індексації поточних виплат, щоб їх доходи наблизилися до реалій сьогоднішніх цін. Безумовно, на це потрібно знайти кошти.

І вони мають бути реальними, а не емісійними, щоб не спричинити подальше погіршення макроекономічної ситуації. Оскільки інструмент емісії зараз урядом і без того достатньо активно використовується.

Так, з лютого Нацбанк «надрукував» 280 млрд гривень, а до кінця року планують ще 120 млрд гривень, тобто всього 400 млрд гривень. Але не факт, що обмежаться цією сумою.

Друк коштів – це не манна небесна, це ризикований засіб, який тимчасово дозволяє закрити «дірки» в бюджеті, але в результаті ми усі стаємо лише біднішими. Це проявляється у вигляді зростання цін в магазинах і девальвації національної валюти. Тому наявні бюджетні ресурси треба витрачати обережно і з максимальною користю.

Нам усім варто більш активно пристосовуватися до нових важких умов. На жаль, легко найближчим часом не буде. Треба намагатися оптимізувати видатки, але водночас покращувати власні компетенції, щоб бути більш конкурентоздатним на ринку праці і мати змогу заробляти більше.

Текст опубліковано з УНІАН.