Хто винен у тому, що школярки наковтались пігулок і для однієї з них це стало фатальним?

Стереотипне мислення, це коли обов’язково треба когось посадити за грати, якщо є факт смерті дитини.

У яких випадках школа несе відповідальність за школярів?

До мене вже звертаються ЗМІ за коментарями з питанням, так а кого ж треба покарати? І вже, я так розумію, відсторонили від обов’язків директора ліцею на час проведення службового розслідування.

Так, дійсно, школа несе відповідальність за життя і здоров’я дитини під час уроків. Але давайте розберемось – коли і в яких випадках.

– Якщо під час уроку одна дитина проломила іншій голову – відповідає школа і вчитель, зокрема.

– Якщо вчитель цькує дитину, або не вживає заходів, коли це роблять діти – так, безперечно, вчитель мусить відповісти.

– Якщо дитина пішла в туалет, а там на неї завалилась стеля – так, відповідатиме школа.

Якщо дитина попросилась на уроці в туалет і там вжила якусь речовину – це вже дуже дискусійне питання щодо прямої вини школи.

Якщо ви хочете, щоб у такому випадку була пряма вина школи, тоді треба зобов’язати школи робити огляд та обшук кожної дитини на вході і замикати школу та шкільний двір, щоб у дитини не було фізичної можливості вийти.

Якщо такого жорсткого режиму немає, то дитина може принести в школу будь-що, навіть вибухівку.

Я свого часу викладала правознавство в школі і у моїй практиці був випадок, коли учень 11-го класу приніс пістолет і погрожував вчителю. Мені прийшлось відволікати увагу цього хлопчика, поки вивели вчителя. В цей час діти були в школі і могло бути що завгодно.

Два важливих уроки з ситуації

Треба бути реалістами і розуміти, що покладатись на гарне виховання дітей та їх батьків або шкільну дисципліну – це наївно. Тому, або узаконений жорсткий контроль або погодитись, що школа не завжди фізично може забезпечити безпеку.

Тож, давайте повернемось до історії зі школярками, які вийшли на перерві, купили в аптеці пігулки у кількості 80 штук і випили їх у шкільному туалеті.

Я вважаю, що провізор в аптеці повинен був запитати – навіщо дівчатам стільки пігулок. Це теоретично могло б врятувати ситуацію. Але поки що закон провізора не зобов'язує це робити.

Тому, перший урок цієї історії – не продавати дітям медичні препарати. Проти цієї норми повстане фармацевтична промисловість, бо вони виробляють шалений обсяг препаратів, які діти вживають як наркотичні речовини і кожна друга аптека ними торгує. Я сама це не раз бачила.

Другий урок цієї історії – батьки і школи повинні разом подумати, як забезпечити максимальну безпеку від того, що діти в школу можуть занести що завгодно, а не лише пігулки.

Анна Маляр - юрист-кримінолог, голова Центру правових та кримінологічних досліджень

Текст опубліковано з 24 Каналу.