Лише 23 країни світу на сьогодні приймають українських туристів. Одна з них – Велика Британія, де серед вимог для приїзду лише чинна віза та заповнена форма про самоізоляцію.

У Великій Британії – що, як і Україна, розташована в червоній зоні за кількістю випадків коронавірусу – усе працює чітко. Приїжджай, обіцяй, що самоізолюєшся – і ти вільна (навіть температуру не виміряють). Веселіше стає, коли повертаєшся додому.

Бо попри те, що кількість нових щоденних випадків на одиницю населення зараз у Великій Британії менша, ніж на нашій батьківщині, приїхати звідти в Україну не так просто. З метою полегшити ваше життя ділюсь досвідом того, як повернутись до України з червоної зони й уникнути 14-денної самоізоляції.

Я зупинилась у Великій Британії в будинку свого хлопця. Пробула там три ночі. У формі, яку вимагає британська влада після приїзду (і яку краще заповнити на комп’ютері ще в Україні – не раніше ніж за 48 годин до прильоту), можна вказати або власну адресу, або адресу членів родини чи друзів, або готель як адресу, за якою самоізолюєшся.

Потім вас відпускають, і дотримання умов самоізоляції – на вашій відповідальності та совісті. Але самоізоляція повинна тривати 14 днів, або ж той період, на який ви прилітаєте – якщо він коротший (у моєму випадку три дні).

Коли я вилітала з Манчестера, температуру теж не міряли. Натомість в українських аеропортах її стабільно вимірюють і при вході до летовища, і після приземлення. А прилетіла я в аеропорт «Бориспіль».

Не встигли ми дійти до паспортного контролю, як нас, пасажирів рейсу Ryanair Манчестер-Київ, зупинили приблизно десять працівників державної прикордонної служби. Для такого невеличкого рейсу це виглядало трохи театрально. Нам пояснили, що ми повинні погодитись на обсервацію або встановити додаток «Дій вдома» і показати його на телефоні.

Якщо бажаємо передчасно припинити самоізоляцію, можемо здати ПЛР-тест на коронавірус – негативний результат нам це дозволить. Для багатьох пасажирів правило контролю самоізоляції через додаток стало несподіванкою, тому виник гамір від зливи питань, на які часто не звучало точної відповіді. А в кількох пасажирів не виявилося українських SIM-карт (додаток працює лише з вітчизняними). І якщо раніше вам доводилося чути, що SIM-карти видають на кордоні – запевняю, що це неправда. Принаймні в Борисполі цього ніхто не робив.

У моєму випадку питання до працівників служби було таким: які авторизовані лабораторії уповноважені надсилати негативний результат тесту в Центр громадського здоров’я, згідно із заявленим алгоритмом? Адже станом на 6 липня ситуація була парадоксальною: авторизованими були тільки державні лабораторії, але в них не роблять тест тим, хто не має симптомів коронавірусу. А приватні лабораторії погоджувалися зробити тест, однак давали зрозуміти, що подальша його доля – це мої проблеми.

Згодом, уже 7 липня, Центр громадського здоров’я МОЗ України нарешті надав перелік лабораторій, які, в разі негативного тесту, самі займаються виключенням людини з додатка «Дій вдома». Скільки днів займає виключення – невідомо.

Але 6 липня, за 10 днів після опублікування 522-ої постанови КМУ, усе це працювало хаотично. Де я можу здати аналіз, мені не могли сказати ні прикордонна служба, ні (згодом) поліція. Тому я сама обрала клініку. На питання, що мені потім робити з результатом, прикордонники розвели руками та порекомендували запитати у відділенні Національної поліції біля виходу з аеропорту.

У відділі поліції, незважаючи на робочий час (12:30), висіла табличка зі словами «Якщо я не на місці, телефонуйте» – і вказаний номер. Згодом з’явився чоловік у формі поліціянта. Я запитала, що мушу робити, коли отримаю негативний тест.

– Це Вам потрібно було в Держприкордонної служби запитати.
– Я питала, мені сказали, що це до вас.

Після паузи та ще кількох уточнювальних питань поліціянт сказав: «Ви можете віднести свій тест до районного відділу поліції».

– А мені не скажуть телефонувати чи писати листа?
– Не повинні.

Задоволена хоч якоюсь конкретикою, я приїхала до клініки, де в мене взяли мазок із носа та горла. Уся процедура – приблизно 5 хвилин і, у моєму випадку, 1800 гривень.

Я повернулася додому, де за правилами додатка «Дій вдома» мала активувати систему не пізніше ніж через 24 години після прильоту. Та не думайте, що ці 24 години ви зможете провести спокійно, навіть якщо ви перебуватимете в дорозі до місця самоізоляції. Додаток кожні пів години запитує: «Ви вже прибули до свого місця самоізоляції? Якщо ні – зробіть це якомога швидше».

Купивши продуктів, я прирекла себе на контролювання штучним інтелектом. У додатку все досить просто. Вводиш інформацію про себе й адресу помешкання, у якому самоізолюєшся. Далі натискаєш, що ти вже на місці, підтверджуєш своє місцеперебування на мапі. Камера вмикається автоматично.

Додаток тебе просить повернути голову праворуч, ліворуч, нахилити її, кліпнути. Це – задля того, щоб потім мати можливість автентифікувати себе під час майбутніх підтверджень. Усе виконуєш правильно – додаток тебе хвалить. А потім показує, скільки днів самоізоляції в тебе залишилось.

Запити для селфі можуть приходити в будь-який час з 9:00 до 21:00. Я активувала самоізоляцію о 12:30, але перший запит на підтвердження мені прийшов аж після 20:00. А за кілька хвилин до цього я отримала результат ПЛР-тесту. Він виявився негативним.

Наступного ранку я пішла до відділення поліції, як мені й порадили в аеропорту. Там довго не могли зрозуміти, чого я хочу, і спочатку навіть не хотіли приймати результат тесту.

– Це не до нас.
– Але мені казали, що до вас. Можете просто прийняти документ?

І кілька хвилин потому:

– Телефонуйте за номером 102 і там пояснюйте.
– Але як я їм доведу, що в мене негативний результат? Тим паче, що цей результат діє лише 72 години.

Пізніше мене пропустили до канцелярії.

Поки я розмовляла з поліцейськими у відділенні, мій телефон розривався від сповіщень додатка «Дій вдома»: «зробіть фото-підтвердження» – чотири рази, і нарешті великими літерами – «ВИ ПОРУШИЛИ КАРАНТИН». Оскільки моє фото в масці штучний інтелект усе одно не прийме, а знімати маску в приміщенні не можна, я ці сповіщення ігнорувала.

Я заповнила заяву, де просто пояснила, що повернулась із Великої Британії, стала на облік із допомогою додатка «Дій вдома», зробила ПЛР-тест і хочу завершити самоізоляцію, оскільки умови, висунуті Міністерством охорони здоров’я, виконала.

У мене запитали, що за умови й де вони їх можуть побачити.

– Це міністр охорони здоров’я Максим Степанов сказав на брифінгу.
– Хто це?
– Міністр охорони здоров’я України.
– А, це той, новий.

Оскільки на слово, що така інформація точно є, мені в поліції не вірили, я вирішила зателефонувати прессекретарю МОЗ. Він слухавку не брав. Я знайшла постанову в інтернеті й показала в канцелярії. Мою заяву та результат тесту нарешті прийняли, поставили печатку і віддали копію.

– Приблизно за місяць вам зателефонують щодо цієї заяви. Хоча вам, мабуть, це вже буде не потрібно.
– Мабуть, – відповіла я.

Жінка, що спілкувалася зі мною останньою, порадила:

– Ви головне не хвилюйтесь. Ви не перша вже приходите.
– От я якраз хочу пояснити людям, що їм робити. Бо я українка, можу до вас прийти й порозумітися. А що робити іноземцям? Таких питань в інтернеті безліч. Я журналістка, напишу про це статтю.
– Добре, будемо дуже вам вдячні.

Вийшла на вулицю. Мені передзвонив прессекретар МОЗ Артем Дехтяренко. Я розповіла йому про свої дії та про всяк випадок уточнила, чи все зробила правильно. Він підтвердив.

Уже вдома мені зателефонували з поліції (наскільки я зрозуміла, з центрального відділу).

– Чому ви не дотримуєтесь правил самоізоляції?
– Я зробила тест, зареєструвала його з поліцією, усі умови виконала.
– Надішліть мені результат тесту через Viber.

Після того, як я надіслала тест, повідомлень від поліції більше не було. Мій додаток «Дій вдома» ще й зараз просить мене зробити фото, а відлік до кінця самоізоляції досі показує «12 днів». Але у відділі поліції підтвердили, що сповіщення від додатка я тепер можу ігнорувати.

Самоізоляцію я пройшла за всіма правилами. До речі, самі правила за цей час стали трохи чіткішими, але скільки ще людей будуть нервувати через недосконалу систему? І чому немає англомовної версії додатка для іноземців?

Марія Романенко - блогер, журналістка, головна редакторка Hromadske International

Текст опубліковано з Thromadske.