У вас теж є відчуття, що світ поділився на період до карантину і після?

Це не спроста. Адже ми щодня отримуємо інформацію про інфекцію, яку раніше ніколи не чули – по телебаченню, в стрічці Facebook чи від бабусь в тролейбусі.

Пандемія стала частинкою нашої реальності й змінила звичний порядок речей. І це виклик для всіх: лікарів, журналістів, політиків, підприємців.

Якщо ви з медициною не на короткій нозі, то кількість інформації, обговорень, відео-контенту може налякати. Хоча COVID-19 – це не перша в історії пандемія, вона перша, яка так масово і так блискавично висвітлюється. Завдяки, зрозуміло, технічним привілеям нашого століття.

Перевірте самі.

Напишіть в пошуковику Google слово COVID-19. Він видасть близько 500 000 000 посилань! Порівняйте це із запитом Ebola, яка спалахнула в 2014 році, – 48 300 000. Наберіть Tuberculosis, епідемія якого триває до сих пір – 54 800 000. А запит щодо грипу H1N1, який підганяв скуповувати маски й озельтамівір в 2009 році – 20 800 000 результатів.

Тобто, за відносно короткий проміжок часу, наш інтернет-простір наповнився в 24 рази більшою кількістю інформації про COVID-19, порівняно з епідемією у 2009.

І це лише запити в Google. Є ще соціальні мережі, де тема коронавірусу обсмоктується з усіх боків, до неї прикуто дуже багато уваги. Не дивно, що у нас з’являється відчуття тиску, незахищеності та тривожність.

Масивна інфодемія

Відбувається те, що Всесвітня організація охорони здоров’я в лютому 2020 назвала «масивною інфодемією». Інформація про засоби профілактики, ліки та дослідження поширюється моментально, і багато неперевірених фактів можуть зашкодити здоров’ю.

Як це можна контролювати та хто за це має відповідати?

Відповіді на ці питання ми побачимо в перспективі. Зокрема, буде цікаво поспостерігати сесії World Health Summit в жовтні 2020 року, на якій зустрінуться світові лідери в сфері охорони здоров’я. Питання digital health & AI буде на головній панелі.

Цього тижня розпочала свої засідання 73-тя World Health Assembly ВООЗ, в якій бере участь 194-країни, включно з Україною. Основне питання – коронавірус та вакцина від нього.

Як зазначила прем’єр-міністр Нової Зеландії Хелен Кларк, «без вакцини ми ніколи не зможемо повернутись до нормального життя»!

До речі, це вперше в історії Асамблея проходить дистанційно. Результат Асамблеї, резолюція та інші рішення, будуть опубліковані згодом. Та навіть зараз світ не сидить склавши руки. ВООЗ 24/7 виявляє та спростовує міфи на своїх офіційних сторінках.

Багато платформ оновили політики щодо дезінформації. Зокрема Facebook, який надсилає попередження або видаляє інформацію про пандемію, що може принести неминучу фізичну шкоду. Навіть Pinterest, який обмежив публікації пінів COVID-19, посилаючись на Правила про заборону публікації неправдивої медичної інформації.

Інтернет не був створений для пандемії

Під час пандемії ми вчились правильно мити руки, розбиратись в антисептиках, дізнались про існування пульсоксиметрів. Так само важливо продовжувати розвивати освіту в галузі громадського здоров’я, медіаграмотність, відповідальність та вміння критично аналізувати дані.

Інтернет створений, щоб отримувати своєчасну релевантну інформацію. Що він і робить. Наше з вами завдання давати раду з пандемією, не піддаючись на провокації інфодемії.

Читати перевірену інформацію з офіційних джерел – Всесвітньої організації охорони здоров’я, Міністерства охорони здоров’я, центри громадського здоров’я тощо; звертатись за порадою до лікарів, а не кричати «людоньки порадьте».

Як впізнати дезінформацію?

Надто провокаційний «кричущий» заголовок. Наприклад, «Європу почала косити нова болячка», «Стало відомо..», «Шок!..», «Пиття цього засобу лікує від коронавірусу». Все це маніпуляція вашими емоціями, щоб змусити зайти на сайт, збільшити охоплення.

Немає посилання на джерела, або якщо посилання є, то джерела сумнівної якості.

Невказані автори цитат, або їх узагальнено, або автори – вигадані люди чи взагалі не є експертами в цій області.

Гнилі аргументи, які апелюють загальновідомими фактами. Наприклад, «Усім відомо, що за останні роки рівень недовіри до лікарів зріс в десятки раз». Кому відомо? Де ця статистична одиниця населення, помножена на десятки?

Спробуйте практикувати інформаційну гігієну – періоди тиші від новин та соцмереж. Розвивати свій доказовий інфопростір – налаштувати стрічку в Facebook, підписки в Instagram та Telegram, зміст розсилок.

Виділяйте собі час, щоб осмислити інформацію, піддати її критиці внутрішнього раціоналіста!

Ольга Фокаф, педіатр, засновниця медичного центру «Пліч-О-Пліч», опубліковано з УП.Життя