З Лондоном мене пов’язує багато речей. Колись я жила у Великій Британії, відтоді регулярно приїжджаю до Лондона, щоб зустрітися з друзями, що залишилися з часів школи та університету.

Коли ж 1 грудня у статті BBC я побачила фото та ім’я дівчини, з якою навчалась та жила в школі в Оксфордширі, я подумала: «Цікаво, чому це Саскія в новинах?»

Та потім зрозуміла, що в новинах 23-річна Саскія Джоунс з’явилася тому, що стала однією з двох жертв нападу на мосту в Лондоні.

Смертельні поранення ножем завдав 28-річний терорист Усман Хан біля Лондонського мосту в центрі Лондона. Другою жертвою Хана став 25-річний друг Саскії Джек Меррітт. Обоє навчались у Кембриджському університеті на факультеті кримінології.

Усман Хан вже був засуджений за тероризм у 2012 році. Тоді він, за даними Sky News, брав участь у терористичному угрупуванні, що планувало створити тренувальний табір для терористів у Пакистані, аби вчинити напад на Лондонську фондову біржу.

Його засудили на необмежений час, але звільнили після 6 років у тюрмі в обмін на стеження з боку правоохоронних служб. За інформацією адвоката, Хан навіть просив допомогу з дерадикалізації під час свого терміну у в’язниці. Та цю допомогу йому надати не змогли через ідеологічні переконання Хана.

Я довго дивилася на новини про Саскію в різних світових медіа та не могла повірити, що серед майже 9-мільйонного населення далекого Лондона саме моя давня знайома та її приятель стали жертвами жахливого терористичного злочину.

За даними ВВС, Саскія хотіла стати поліцейською. Вона хотіла рятувати світ та допомагати ув’язненим. Але, за іронією долі, саме колишній в’язень лишив її життя. Мені дуже болить, що так трагічно та швидко обірвалося життя Саскії і вона не встигла врятувати цей світ...

Під час школи ми з Саскією спілкувались небагато, оскільки вона на 4 роки за мене молодша, але жили в одному будинку, де проживало близько 70 дівчат, тому всі одна одну знали.

Вона надихала мене своїми успіхами в спорті і навіть пропонувала поради щодо занять у тренажерній залі. Вже за кілька місяців після того, як я повернулась до України, в травні 2015 року, Саскія мені писала та пропонувала разом працювати у бізнесі, який вона розпочинала.

Це не перша смерть знайомих мені людей. І не перший терористичний напад у Лондоні, який мені став досить близьким. 14 серпня 2018 року я була в Лондоні під час терористичного акту, де 29-річний Саліх Хатер в’їхав у будівлю парламенту – на щастя, тоді обійшлося лише травмами.

Пригадується розмова з моїм другом, який проживав у Лондоні. Я в нього запитала, чи не відчуває він, що там стає страшно жити.

«Насправді місто таке велике, що кожен такий інцидент не здається чимось, що впливає на все місто», – відповів він.

Та тепер я на собі відчула, що навіть у далекому місті однією з двох жертв терористичного акту може виявитись твоя знайома. Терористичний акт, що стався за тисячі кілометрів, може зачепити і тебе.

Марія Романенко - журналістка, головна редакторка Hromadske International.