Я впевнений у тому, що більшість тих, хто регулярно бере участь у змаганнях (або тренери, для яких важливою частиною їх практики є «виховання чемпіона») вважають, що спосіб підготовки переможця нині працює за принципом «методика-результат».

Ну й сам процес тренування нагадує технологію отримання максимального коефіцієнта корисної дії на основі таких змінних, як:

1. Фізична
2. Технічна
3. Тактична

Якщо говорити іншими словами, то існує велика впевненість у тому, що чим більше людина тренується – то більшого результату вона досягає. Чим більше спорстмен навантажує себе фізично, тим більше він пропрацьовує технічні дії.

І в залежності від того, наскільки ретельно він віпрацьовує технічні варіанти розвитку подій поєдинку, тим кращого результату він досягне. Простіше кажучи: успішний результат прямо пропорційно залежить від праці на тренуваннях. Все це, ніби, й логічно, закономірно і зрозуміло.

Але є одне але.

Варто розрізняти, як на мене, те, що персональні досягнення на тренуваннях і успішні виступи на змаганнях залежать від різних факторів. Хоч, і варто визнати, що це достатньо взаємозалежні між собою поняття. Але до чого ж я веду?

Наприклад, часто на змаганнях можна побачити ситуацію, коли досвідчений та відомий боєць виграє дуже важко, а часто просто програє нікому відомому до цього супернику. Або, на превеликий жаль та подив тренера, спортсмен з незрозумілих причини не може відтворити те, що так наполегливо відпрацьовував останні місяці перед боєм.

І ця на даний момент «неможлива до виконання техніка» легким помахом руки відпрацьовувалася на тренуваннях природно та успішно. Або буває й так, що спортсмен із самого початку виступу забуває все, що планував зробити під час поєдинку...

То в чому ж проблема таких ситуацій?

Суть у тому, що спортивні досягнення, це – в першу чергу мова не про методику і результат. Це мова про людину. Про її внутрішній стан, цілеспрямованість, мотивацію та увідомлення важливості поставленого завдання.

Неможливо зробити чемпіона із спортсмена, підготовленого по всіх трьох змінних, перелічених вище, якщо він не готовий боротися за чемпіонський титул. Адже будь-яка людина ірраціональна по своїй суті з емоційної точки зору.

І саме в особиливо важливий момент, до прикладу, на змаганнях, спорсмен піддається сильній дії емоцій, страхів, скаженому рівню відповідальності, ставить під сумнів віру в свої сили та мотивацію.

Дуже часто під час тренувального процесу психологічній підготовці приділяють дуже мало уваги, або взагалі не зважають на це. Але це саме та четверта непомітна змінна, яка у відповідальний момент «Х» стає вирішальною та найяскравіше проявляється.

Тим паче, як показує практика, фізичні, технічні та тактичні показники людини напряму залежать від її психоемоційного стану. Як правило, люди з високим рівнем мотивації, самоусвідомлення та цілеспрямованості й зі стабільною психікою здатні досягати більш успішних результатів, ніж ті, які мають слабку психологіну підготовку і володіють тим же фізичним та технічним рівнем підготовки.

Отож, підсумуємо. Ідеальна формула чемпіона складається із таких компонентів: добре підготовлений фізично, технічно й тактично спортсмен + його психологічна підготовка.

Михайло Савчук - головний тренер спортивного клубу «GARDA», чемпіон України, срібний призер Чемпіонату Європи із бразильського джиу-джитсу.