Впродовж років українці витрачають понад половину доходів на харчі. Міністр соціальної політики каже, що це від особливої "культури харчування".

Проте у світовій практиці такий високий показник розглядають радше як показник рівня життя. І "більше" у цьому випадку часто означає "менше", – адже найменшу частку своїх доходів на їжу витрачають громадяни найзаможнішої країни світу, пише Анастасія Зануда для ВВС Україна.

Витрачати і їсти - не те саме

У дослідженнях світової економіки витрати більшої частки доходів домогосподарства на харчі є одним із показників бідності.

За даними Міністерства сільського господарства США, підрахунками якого послуговуються міжнародні фінансові організації, найменшу частку доходів на харчі витрачають саме американці – у 2016 році вона становила лише 6,4%.

За інформацією американського уряду, у світі існує лише 8 країн, громадяни яких витрачають на харчі менше 10% своїх доходів. Чотири із них – у Європі:

Велика Британія - 8,2%

Швейцарія - 8,7%

Ірландія - 9,6%

Австрія - 9,9%.

Серед інших лідерів – Сінгапур, Канада, Австралія.

На іншому кінці списку – африканські та азійські країни, мешканці яких витрачають на харчі понад 40% своїх доходів. Серед анти-лідерів:

Нігерія – 56,4%

Кенія – 46,7%

Камерун – 45,6%

Казахстан – 43%

Алжир – 42,5%

Філіппіни – 41,9%

Пакистан – 40,9%

Гватемала – 40,6%

Азербайджан – 40,1%.

При цьому більший відсоток витрат на харчі не означає, що самі витрати є більшими. Наприклад, "середній" американець за рік проїдає 2 292 долари. А нігерієць – удвічі менше: 1 132 долари на рік, хоч це і перевищує половину його доходів.

Культура чи економіка?

Згідно з даними уряду США, українці витрачають на харчі близько 37% своїх доходів. Відтак, до "чорного списку" Україна трохи не дотягує.

Українські офіційні підрахунки – песимістичніші: на їжу йде 50%, і так - уже багато років.

За даними Державної служби статистики, у 2000 році на їжу українці витрачали 64% родинного бюджету, у 2010 – 51,6% родинного бюджету. У 2016 році ця частка становила 49,8%.

Витрати українців на їжу
(у відсотках до сукупного доходу)

Дані Державної служби статистики


Міністр соціальної політики Андрій Рева вважає, що тут справа в історії, культурі і пріоритетах.

"Коли ми говоримо про те, що німці витрачають (на харчування, – ред.) 14%, а ми – 50%, то тут система пріоритетів", – заявив урядовець раніше телеканалу "112".

Він вважає, що трагічні сторінки історії – "голодомори, війни змушували українців ставитися до проблеми харчування не так, як в інших країнах".

За словами пана Реви, німці мають "інший раціон".

"З огляду на те, що ціни на продукти приблизно однакові в Україні та Німеччині, вони їдять менше не тому, що у них немає можливості, а тому, що така культура харчування. І тому вони витрачають менше в порівнянні з нашими людьми", – пояснив міністр соціальної політики.

Проте експерти кажуть, що Україна навряд чи випадає зі світових тенденцій, і витрати на харчі більше свідчать про статки українців, а не про їх раціон.

Переїли чи недоїли?

Як пояснює науковий консультант з соціальних та гуманітарних питань Центру Разумкова Людмила Шангіна, за світовими стандартами, якщо середня родина витрачає понад половину свого сукупного доходу на харчування, то суспільство вважають бідним.

"Йдеться про бідність українського суспільства, бо більшість родин мають такі витрати на харчі", – каже Людмила Шангіна.

Більше того, каже експерт, навіть витрачаючи таку значну частку доходів на їжу, більшість українців все одно харчуються недостатньо добре:

"Ми недоїдаємо. Особливо такі необхідні продукти, як якісна риба, м'ясо, молочні продукти, фрукти та овочі".

І відбувається це не через історичні прихильності, а через брак грошей у пересічній українській родині і якісних продуктів на українському ринку, – каже експерт.

Ціна свободи

На витрати українців впродовж останнього часу вплинув і ще один фактор – відмова уряду від державного регулювання цін на так звані "соціальні" харчі. В результаті за місяць від лібералізації цін понад половина із товарних позицій у "соціальному" списку подорожчали.

За даними НБУ, у липні інфляція загалом не виходила із прогнозованих меж, за винятком того, що ціни на молоко та м'ясо зросли на 27,3% порівняно із минулим роком, а сезонне зниження цін на фрукти та овочі не є таким значним, як очікували.

Структура витрат української родини у 2016 році
(у відсотках до сукупних витрат)
Дані Державної служби статистики


У Нацбанку вищі ціни на городину пояснюють весняними заморозками, а от молоко та м'ясо, на думку експертів НБУ, дорожчають "на тлі значних обсягів експорту та зменшення поголів'я".

Водночас, як каже Людмила Шангіна, зростання українського аграрного експорту і те, як харчуються самі українці, фактично, не корелюється.

Із готових продуктів на експорт іде хіба що соняшникова олія, тоді як основу експорту складають сировинні продукти, передусім, зерно.

Експерт також вказує і на ще одну зміну у структурі витрат українців - значне зростання витрат на комунальні послуги, що, у свою чергу, зменшує частку витрат на освіту, відпочинок, одяг чи побут.

"Якщо до витрат на харчі додати ще витрати на комуналку та інші так звані "монопольні платежі", від яких ви не можете відмовитися і щодо яких ви не маєте вибору, то стає зрозуміло, що ні на що інше у переважної більшості українців не залишається грошей", – твердить експерт, – "ані на освіту, ані на культуру, ані на те, що класики називали мірилом багатства суспільства – вільний час".