Купи козу. Завжди згадую цей анекдот, коли спостерігаю за діяльністю Нацагентства з питань запобігання корупції. Спочатку ми створили собі проблему – корупцію. Потім ми створили орган, покликаний з нею боротися. Тепер боремося і з органом, і з корупцією. В результаті НАЗК розвалюють на очах.
«Ми сподівалися, що нам проведуть амністію капіталу, і ми почнемо заповнювати декларації з чистого аркуша. Але цього не сталося. Тому нам доведеться заживо поховати НАЗК», – ділиться в кулуарах Верховної Ради один із «тіньових керівників» «Блоку Петра Порошенка». Чиновники, судді та депутати сподівалися, що їх не змусять вивертати гаманці і перини, тому допустили створення Нацагенства. Але потім щось пішло не так, і обіцяної амністії капіталу не відбулося.

Зате НАЗК отримало геть поганий склад членів. Глава НАЗК – Наталія Корчак – злегка переграє свою роль. Такий сценарій цієї п'єси. Вона – істерична жінка з нестійкою психікою і весняними загостреннями. Вони – мачо, що мріють від неї позбутися. Вона не має у них авторитета. Вони – всі їй набридли. Перед святами Руслан Радецький і Руслан Рябошапка намагалися змусити Корчак поставити на голосування заяву про звільнення, але та показала дулю і пішла. Антракт. Завіса.
Члени НАЗК – як діти малі. Кожен грає свою гру. Корчак хоче видаватися незалежною, але насправді, за нашими даними, повністю підпорядкована Президенту. Радецький і Рябошапка грають між міністром юстиції Павлом Петренком і Банковою. Охочих знищити НАЗК набагато більше, ніж підтримати. Армія чиновників, яким не потрібні зайві очі при підрахунку грошей, – проти громадянського суспільства, яке хоче зазирнути і докопатися. Знищити відомство можна, тільки пересваривши всіх у ньому.

Мета досягнута. Залишилося лише посадити в крісло потрібну людину – і все. Про декларації можна забути. Декларувати будуть лише малозахищені верстви чиновників: представники місцевих рад, керівники відомчих дитячих садків, працівники санстанції та сімейні лікарі амбулаторій.
Уже зараз подано законопроект про зміни в роботі НАЗК. Якщо його ухвалять, всі члени агентства підуть у відставку, буде оголошений новий конкурс. Він може затягнутися на роки. Також планується впровадити міжнародний аудит. Це взагалі завдання з області фантастики. Подивіться, як впроваджують незалежного аудитора Національного антикорупційного бюро України. Там не на життя, а на смерть зійшлися американці з нашими Кононенком і Грановським. Американці хочуть Роберта Сторча, а наші – кого завгодно, тільки не американця. Так буде і в НАЗК. Хочеш все ускладнити? Почни конкурс з призначення аудитора. Хочеш все ускладнити у всесвітніх масштабах? Проведи конкурс із умовою, що аудитор повинен бути в статусі міжнародного.

Але найголовніше – в іншому. Декларації вже не працюють. СБУшники от давно не оприлюднюють свої декларації. А з 14 квітня раптом зникли декларації деяких прокурорів, військових прокурорів, одного співробітника Вишгородської поліції, головлікаря Маріупольського наркодиспансера, фахівця Апеляційного суду Київської області та кількох працівників соціальних служб. Чому така селекція – незрозуміло.

З приводу зникнення обраних декларацій військових прокурорів Корчак заявила, що їх приховали з сайту згідно з наказом головного військового прокурора Анатолія Матіоса. Мовляв, люди виконують особливо відповідальні завдання у воєнний час, і знаннями про їхні доходи можуть скористатися вороги. Корчак зазначила, що вони все одно будуть перевірятися, але оприлюднені не будуть. Та не всіх військових прокурорів видалили з сайту. Зникли декларації тільки найцікавіших власників. Наприклад, заступника Матіоса Дмитра Борзих. Людина, скажімо, задекларувала у володінні ліжко-місце в якомусь інституті і оренду 390-метрового будинку за містом. Що ж до того, чому зникли декларації осіб, непричетних до військових дій, – поліцейського, соцпрацівників, начальника квартирного відділу Міноборони Київської області – Корчак не відповіла.

Чого вартує без жодного пояснення познімати декларації будь-яких інших чиновників? А їх 400 тисяч. І робити видимість справи, перевіряючи і караючи дрібних нікому не цікавих начальників місцевих управлінь освіти, пенсійних фондів, депутатів сільрад? Уже зараз на сайті НАЗК у новинах можемо почитати, що на того чи іншого дрібного чиновника подали до суду, наклали штраф тощо. І мовчать про перевірки таких великих риб, як брати Дубневичі, Ігор Насалик, Роман Насіров, Павло Петренко, Ігор Кононенко і Олександр Грановський, вся Адміністрація Президента, включаючи главу держави тощо.
Зарплата кожного члена НАЗК перевищує мільйон гривень на рік. Це без премій і надбавок. Чи могли вони мріяти про таку офіційну зарплату до приходу в НАЗК? Ні. Природньо, вони боротимуться за те, щоб залишатися біля корита якомога довше. Щоб усидіти в цьому сірому незатишному казенному будинку, їм потрібно бути бажаними. Любимими тими, хто з ними бореться. Тобто, імітувати боротьбу з корупцією, закриваючи «найсмачніші» чиновницькі декларації від очей громади. Поки у них все чудово виходить.
Слово і Діло
​Ольга Василевська-Смаглюк
журналіст