А ви колись замислювалися над питанням,що таке справжня дружба? Буває ж, спілкуєтеся, гуляєте, смієтесь разом і називаєте це дружбою. Та насправді це не так. Дружба – це перш за все розуміння та підтримка одне одного в тяжку хвилину. Справжні друзі ніколи не скажуть фразу типу: «Я зайнятий», коли тобі погано чи коли в тебе проблеми. Вони завжди вислухають, підтримають, дадуть пораду, якщо треба, і заспокоять. Про яку дружбу може йтися, якщо немає взаємозв’язку між людьми, такого собі контакту?.. От іноді спілкуєтесь ви, гуляєте, добре вам разом. І тут… різко все змінюється, ви перестаєте зідзвонюватися, листуватися без причини, просто так. І минають роки , а ви й досі не знаєте, чому так сталось.

А буває, гуляєте ви давньою дружною веселою компанією. Як завжди, смієтеся, жартуєте, вам добре та комфортно разом. А потім… все змінюється. Чи це ви стали іншими? Чи вони? Але вже не гуляєте, як раніше, великою компанією, не смієтесь на всю вулицю, щоб люди озиралися. Ось тільки іноді напишете смс одне одному з текстом: «Привіт, як ти?» І на тому все. Але навіть оце «Привіт, як ти?» зігріває вам душу. Приємно, що комусь не байдуже до ваших справ. Або ж якщо це повідомлення написали комусь ви, то не менш приємно, що в цієї людини все добре. Це означає, що вам не байдуже одне до одного, хоч вже і не гуляєте разом, все одно переймаєтеся. Але ж іноді і не листуєтеся навіть з деякими людьми. І цікаво – чому? Просто у вас зовсім різні інтереси. З віком усе змінюється. І наші захоплення змінюються, і думки, і взагалі майже все. Буває, настільки ви з іншою людиною різні, що навіть те, що колись ви були найкращими друзями, не підштовхне вас написати чи подзвонити. Ось так ми втрачаємо зв’язок з колись найкращими для нас людьми. Але ж є і такі випадки, коли навіть через кілька років ви спілкуєтеся, гуляєте, як раніше. Вам досі є про що поговорити й про що помовчати поряд. Ось це і є справжня дружба, що витримала випробування часом. Хай скільки ви сварилися, хай скільки ображалися одне на одного, все одно ви тримаєтесь разом, бо найкраще одне одного розумієте та знаєте. У моєму житті є такі люди, і я дякую, що вони поруч зі мною, коли це потрібно. Всім таких друзів!

А наостанок хочу сказати, що все-таки найкращі друзі – мама й тато. Вони знають тебе найдовше і найкраще, а головне – не бажають тобі нічого поганого, тільки найкраще для своєї дитинки. Тому цінуйте і поважайте своїх батьків, адже так, як вони, вас ніхто не любить і ніхто так за вас не переживає!