У суботу, 13 лютого, у німецькому Мюнхені стартувала конференція з питань безпеки. Виступаючи на ній, Петро Порошенко вкотре показав себе відвертим лібералом. У своєму виступі він зачепив тему “альтернативної Європи з альтернативними цінностями”, – передає “Бандерівець“.

З контексту стало зрозуміло, що під “альтернативними цінностями” він розуміє якраз властиво європейські цінності — національні і християнські. Також Порошенко став на захист гомосексуалізму і відзвітував, що бореться з “гомофобією” в Україні. При цьому всьому Порошенко назвав лідером “альтернативної Європи” “містера Путіна”.

Про цей неоднозначний виступ ми поговорили з членом Проводу НВР “Правий сектор”, очільником його громадсько-політичного крила Андрієм Тарасенком.

Наскільки щирим Порошенко був у своєму виступі?

— Не думаю, що Порошенко — це якийсь фанатичний лібераст, який перш за все думає про просування в Україні відповідної ідеології. Він говорив те, що хочуть почути на Заході. Але це не привід заспокоюватися. Порошенко не лише говорить те, що хочуть почути — він і робить те, що хочуть бачити. Захід тисне на Україну, примушує нас приймати свої псевдоцінності. Порошенко слухняно виконує волю Заходу. Минулий рік виявився знаковим у цьому відношенні. На початку літа у Києві провели “гей-парад”. Державна влада, Порошенко і Аваков, доклали максимум зусиль, аби він відбувся. Потім, восени, прийняли сумновідому “антидискримінаційну” поправку до кодексу законів про працю. Та поправка створює умови для того, щоб перетворити сексуальних збоченців на якусь привілейовану групу. Але найбільше її зло полягає у тому, що в офіційне законодавство вводяться терміни й ідеологеми гендерної ідеології. Сподіваюся, усі пам’ятають, що та поправка приймалася з усіма можливими порушеннями регламенту завдячуючи холую Порошенка Гройсману і за підтримки Блоку Петра Порошенка.

Чи продовжуватиме Порошенко таку політику?

— Гадаю, що так. Він безідейний барига, який просто хоче сподобатися своїм партнерам. Не забуваймо, що в минулому році існувала небезпека змін до Конституції, які уможливили б запровадження так званих “одностатевих шлюбів”, а також введення кримінальної відповідальності за неприйняття гендерної ідеології. Зробити це не дозволила реакція громадськості та Церков. Не факт, що це спрацює зараз. Порошенко будує в Україні лібералістичну диктатуру. І якщо ми його не зупинимо, то будемо мати і легалізовані “одностатеві шлюби” з правом усиновлення дітей, і щорічні “гей-паради”, і орди кольорових мігрантів, і дитячі садочки та школи, де дітей переконуватимуть, що вони мають самостійно обирати собі “гендер”. Порошенко — марінетка. Йому говорять надати особливий статус Донбасу чи задовольнити якісь інші вимоги Москви — він це робить. Йому говорять забезпечити вигідні для “ЛГБТ” зміни в законодавстві — він забезпечує.

Що можна сказати про згадану Порошенком “альтернативну Європу” і який стосунок до неї має Путін?

— Під “альтернативною Європою” можна розуміти справжню Європу, таку Європу, якою вона повинна бути. Тобто Європу білих християнських народів. За таку Європу боремося ми, українські націоналісти, і чимало здорових сил на Заході. Скажімо, пару тижнів тому в Італії на акції протесту вийшло більше мільйона осіб. Люди вийшли на вулиці і площі своїх міст, аби сказати “Ні!” запровадженню “одностатевих шлюбів”. Оце і є справжня, альтернативна Європа. Путін до цієї Європи має такий же стосунок, як я — до балету. Росія — надзвичайно деградована країна, і не їй боротися за справжні європейські цінності. Путін просто час від часу спекулює на цій темі, і не більше. Українські ліберали дуже часто жартують на тему так званих “скрєпов”. Але якщо розуміти під ними не якусь страшилку чи карикатуру, а справжні традиційні цінності, в Україні цих “скрєпов” більше. Українці більш моральні і релігійні. Скажімо, російські добровольці, які воюють за Україну, були приємно вражені рівнем релігійності українського населення навіть на теренах Центральної України. А що вже говорити про Галичину. Ситуація у Польщі або Хорватії ще краща. Тобто зненавиджені лібералами “скрєпи” насправді не на схід від України, а на захід — у Центральній Європі. Просто москалі з усього роблять карикатуру.

Як за таких умов нам протистояти ліберальній пропаганді? Адже ЗМІ постійно асоціюють справжні європейські цінності з Росією.

— Наші ресурси обмежені, але ми повинні постійно розкривати людям очі на правду. Скажімо, хто є головними партнерами Путіна у Євросоюзі? Хіба не ліберасти? Його головний партнер — Ангела Меркель. Та сама Ангела Меркель, котра своєю міграційною політикою фактично знищує німців як націю. Або ж Франція: Франсуа Олланд, відвертий лівак. Його правління особливо відзначилося нав’язуванням французам гендерної ідеології. Або звернемося до ближчого для нас прикладу — Польщі. Зараз там досить консервативний і патріотичний уряд та президент. І це добре для нас, бо вони займають антиросійську позицію. Натомість польські ліберали є лояльними до Росії. І якщо Брюсселю вдасться повалити чи ослабити сучасну польську владу, а він це робить, то ми втратимо союзника. Ми не можемо своєю інформаційною діяльністю перемогти ліберальні ЗМІ та державну пропаганду. Проте ми можемо об’єднати навколо себе людей, які не хочуть вірити брехні. І ми повинні це робити.