Скоростецький Володимир: Армійський снайпер Віталій та його «Вікторія»
Урочистий ритуал закріплення штатного озброєння та військової техніки за військовослужбовцями строкової служби та контрактниками, які нещодавно вступили до лав ЗС України, відбувся на стройовому плацу та у парку бойових машин 24-ї окремої механізованої Залізної бригади імені князя Данила Галицького ОК «Північ» у перший день нового 2014 навчального року.
ЯК СОЛДАТИ ОТРИМУЮТЬ «ЧОРНОБРОВИХ» НА СЛУЖБІ
Із другою за значущістю подією у житті воїна, після складання Військової присяги, молодих бійців Залізної бригади привітав особисто тимчасово виконуючий обов’язки командувача оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник.
У цей день, з рук командирів підрозділів, близько трьох сотень молодих солдатів-строковиків та контрактників отримали стрілецьку зброю: автомати АК-74, кулемети ПК та РПК, снайперські гвинтівки СВД, протитанкові гранатомети РПГ-7В тощо. Із цим озброєнням вони опановуватимуть усі тонкощі військової науки та, власне, своєї військової спеціальності. Крім того, за новосформованими екіпажами бойових машин, водіями автомобілів і спецтранспорту були офіційно закріплені зразки військової техніки.
Настрій учасників заходу був, загалом, піднесений. Адже який юнак не мріє про те, щоби хоч раз у житті взяти до рук справжню зброю. До того ж, й командири підрозділів самі підтримували позитивний дух підлеглих. Зокрема, у роті снайперів Залізної бригади є власні традиції, пов’язані зі зброєю. До прикладу, кожен боєць-неофіт, отримуючи снайперську гвинтівку СВД, дає їй жіноче ім’я. Бійці вважають, що у такий спосіб встановлюється тісний психологічний зв’язок між стрільцем та його зброєю.
«Отримуєте бойову, не заряджену снайперську гвинтівку СВД за номером… Опановуйте та вивчайте цю зброю»: промовляє до підлеглого виконуючий обов’язки командира роти снайперів бригади старший лейтенант Геннадій Родюк. Після того, як боєць ставить у роздавальній відомості свій підпис і, за традицією, тисне руку своєму командиру, той цікавиться: «А як звати твою «чорноброву», козаче?».
У БОЮ СНАЙПЕРИ ДІЮТЬ ЯК МИСЛИВЦІ
– Кожен підрозділ має мати традиції, які допомагають службі, – говорить старший лейтенант Геннадій Родюк. – Ми, снайпери, не виключення. Наша основна зброя – СВД. Снайперська гвинтівка Драгунова калібру 7,62 міліметри прийнята на озброєння ще у 1963 році. Зброя, хоч і не нова, але найбільш розповсюджена на сучасних театрах бойових дій. Вона надійна, відповідає усім вимогам до даного виду озброєння. А те, що естетично вона не дотягує до більш сучасних зразків – так нам із нею не на міжнародних виставках озброєння діяти, а у полі, де зовнішній вигляд приноситься у жертву функціональності. Стрілець озброєний СВД або її модифікаціями, сам по собі зброя грізна. У бою снайпери діють, як мисливці: вибивають ворожих командирів, кулеметників, знищують бойові розрахунки, виводять з ладу легко броньовані цілі тощо. Для того, щоб опанувати усі тонкощі професії військового снайпера потрібно дуже важко і наполегливо працювати над собою. Без стійкого морального зв’язку бійця та зброї зробити це неможливо. Тому, напевно, ми й запровадили таку традицію – давати зброї власні імена. Точніше, звернулися до аналогічних воїнських традицій, які були задовго до нас.
АРМІЙСЬКІ КРОСИ ПІД МЕЛОДІЇ «ХЕВІ-МЕТАЛУ»
Серед тих, хто стояв цього дня у лавах снайперського підрозділу окремої механізованої Залізної бригади, був й солдат строкової служби Віталій Последов. Хлопець призваний до Збройних Сил з села Цміни Маневицього району Волинської області. Свою «снайперку» нарік Вікторією, на честь дівчини.
– Буду любити і поважати, як кохану, – говорить він. – Але й про справжню не забуватиму.
Юнак розповів, що до війська пішов після профтехучилища, здобувши фах техніка-механіка. Хлопець каже, що із вибором не прогадав, адже служба у найстаршому механізованому з’єднанні Збройних Сил України виявилась цікавою та насиченою з перших днів.
– Навчатися на армійського снайпера важко, але цікаво. До цього прикладає зусиль наш командир. До прикладу, кроси під час фізпідготовки бігаємо під мелодії «хеві-металу». Виявляється, швидкий і ритмічний темп важкої музики змушує серце битися ще швидше, поліпшується кровообіг, внаслідок чого підвищується загальний тонус. Тож пробігаємо більшу дистанцію. І таких нюансів щодня переймаємо від офіцерів-наставників безліч, – розповідає майбутній снайпер солдат Віталій Последов.
Після завершення урочистостей, особовий склад механізованої бригади із розгорнутим Бойовим прапором військової частини здійснив проходження урочистим маршем. А для того, щоби кожен солдат знав свій маневр, ТВО командувача оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник, згодом у клубі бригади окреслив офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом конкретні завдання, які чекають на них у 2014 навчальному році.
Підполковник Володимир Скоростецький
ЯК СОЛДАТИ ОТРИМУЮТЬ «ЧОРНОБРОВИХ» НА СЛУЖБІ
Із другою за значущістю подією у житті воїна, після складання Військової присяги, молодих бійців Залізної бригади привітав особисто тимчасово виконуючий обов’язки командувача оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник.
У цей день, з рук командирів підрозділів, близько трьох сотень молодих солдатів-строковиків та контрактників отримали стрілецьку зброю: автомати АК-74, кулемети ПК та РПК, снайперські гвинтівки СВД, протитанкові гранатомети РПГ-7В тощо. Із цим озброєнням вони опановуватимуть усі тонкощі військової науки та, власне, своєї військової спеціальності. Крім того, за новосформованими екіпажами бойових машин, водіями автомобілів і спецтранспорту були офіційно закріплені зразки військової техніки.
Настрій учасників заходу був, загалом, піднесений. Адже який юнак не мріє про те, щоби хоч раз у житті взяти до рук справжню зброю. До того ж, й командири підрозділів самі підтримували позитивний дух підлеглих. Зокрема, у роті снайперів Залізної бригади є власні традиції, пов’язані зі зброєю. До прикладу, кожен боєць-неофіт, отримуючи снайперську гвинтівку СВД, дає їй жіноче ім’я. Бійці вважають, що у такий спосіб встановлюється тісний психологічний зв’язок між стрільцем та його зброєю.
«Отримуєте бойову, не заряджену снайперську гвинтівку СВД за номером… Опановуйте та вивчайте цю зброю»: промовляє до підлеглого виконуючий обов’язки командира роти снайперів бригади старший лейтенант Геннадій Родюк. Після того, як боєць ставить у роздавальній відомості свій підпис і, за традицією, тисне руку своєму командиру, той цікавиться: «А як звати твою «чорноброву», козаче?».
У БОЮ СНАЙПЕРИ ДІЮТЬ ЯК МИСЛИВЦІ
– Кожен підрозділ має мати традиції, які допомагають службі, – говорить старший лейтенант Геннадій Родюк. – Ми, снайпери, не виключення. Наша основна зброя – СВД. Снайперська гвинтівка Драгунова калібру 7,62 міліметри прийнята на озброєння ще у 1963 році. Зброя, хоч і не нова, але найбільш розповсюджена на сучасних театрах бойових дій. Вона надійна, відповідає усім вимогам до даного виду озброєння. А те, що естетично вона не дотягує до більш сучасних зразків – так нам із нею не на міжнародних виставках озброєння діяти, а у полі, де зовнішній вигляд приноситься у жертву функціональності. Стрілець озброєний СВД або її модифікаціями, сам по собі зброя грізна. У бою снайпери діють, як мисливці: вибивають ворожих командирів, кулеметників, знищують бойові розрахунки, виводять з ладу легко броньовані цілі тощо. Для того, щоб опанувати усі тонкощі професії військового снайпера потрібно дуже важко і наполегливо працювати над собою. Без стійкого морального зв’язку бійця та зброї зробити це неможливо. Тому, напевно, ми й запровадили таку традицію – давати зброї власні імена. Точніше, звернулися до аналогічних воїнських традицій, які були задовго до нас.
АРМІЙСЬКІ КРОСИ ПІД МЕЛОДІЇ «ХЕВІ-МЕТАЛУ»
Серед тих, хто стояв цього дня у лавах снайперського підрозділу окремої механізованої Залізної бригади, був й солдат строкової служби Віталій Последов. Хлопець призваний до Збройних Сил з села Цміни Маневицього району Волинської області. Свою «снайперку» нарік Вікторією, на честь дівчини.
– Буду любити і поважати, як кохану, – говорить він. – Але й про справжню не забуватиму.
Юнак розповів, що до війська пішов після профтехучилища, здобувши фах техніка-механіка. Хлопець каже, що із вибором не прогадав, адже служба у найстаршому механізованому з’єднанні Збройних Сил України виявилась цікавою та насиченою з перших днів.
– Навчатися на армійського снайпера важко, але цікаво. До цього прикладає зусиль наш командир. До прикладу, кроси під час фізпідготовки бігаємо під мелодії «хеві-металу». Виявляється, швидкий і ритмічний темп важкої музики змушує серце битися ще швидше, поліпшується кровообіг, внаслідок чого підвищується загальний тонус. Тож пробігаємо більшу дистанцію. І таких нюансів щодня переймаємо від офіцерів-наставників безліч, – розповідає майбутній снайпер солдат Віталій Последов.
Після завершення урочистостей, особовий склад механізованої бригади із розгорнутим Бойовим прапором військової частини здійснив проходження урочистим маршем. А для того, щоби кожен солдат знав свій маневр, ТВО командувача оперативного командування «Північ» генерал-лейтенант Ігор Колесник, згодом у клубі бригади окреслив офіцерам та військовослужбовцям військової служби за контрактом конкретні завдання, які чекають на них у 2014 навчальному році.
Підполковник Володимир Скоростецький
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Підбито підсумки початкової конференції з підготовки до проведення українсько-американського тактичного навчання «Репід Трайдент – 2014»
продовжується навчальний збір з підготовки командирів механізованих відділень, бойових машин, навідників-операторів та механіків-водіїв БМП-2, фахівців мінометних підрозділів
У понеділок 9 грудня у Володимир-Волинському гарнізоні відбулися траурні заходи.
Коментарів: 1
Ірина
Показати IP
17 Березня 2014 21:00
Гарно написано...
Шкода, що стільки часу втрачено!
Успіху, Вам, хлопці!
Повертайтеся неушкодженими!
$13 тис. за виїзд до Румунії: на Волині затримали двох чоловіків, які переправляли ухилянтів через кордон
Сьогодні 15:36
Сьогодні 15:36
Завтра у Луцьку прощатимуться з Героєм Юрієм Шаблевським
Сьогодні 14:47
Сьогодні 14:47
«Кєдр», «Орєшнік» чи таки «Рубєж»: що відомо про балістику, якою Росія вдарила по Дніпру
Сьогодні 14:30
Сьогодні 14:30
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.