З 27-го липня по 3 серпня 2009 року здійснював своє турне по Україні керівник Російської православної церкви, Московський Патріарх Кіріл (Владімір Гундяєв). Візит, що декларувався, як «пастирський», насправді був політичним. З відверто антиукраїнським присмаком...
Завітав «пастир» і на Волинь. Проте волиняни і досі не знають, що насправді приховувалося за візитом московського церковника.
Так, 21 липня голова Волинської обласної державної адміністрації Микола Романюк видає розпорядження під назвою «Про сприяння в організації перебування в області Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила». У ньому губернатор дає низку вказівок органам влади, їх структурним підрозділам тощо. Було утворено навіть спеціальну робочу групу на чолі з самим паном Романюком, до якої увійшли 16 волинських чиновників. Це викликає подив. Коли на честь приїзду якогось релігійного лідера на Волинь видавалося окреме розпорядження? Щось не пригадую... Чому візиту московського патріарха Кіріла влада області офіційно сприяє, а якщо приїжджає український Патріарх Філарет, то ні?
Проте з владою області зрозуміло - вона має комсомольське коріння. Водночас влада міста Луцька на чолі з мером Богданом Шибою постійно декларує свою проукраїнськість, патріотичність тощо. Однак своє справжнє обличчя міські чиновники показали перед приїздом Владіміра Гундяєва до обласного центру Волині.
28 липня Луцька міська організація ВО «Свобода» офіційно повідомила міського голову Богдана Шибу про те, що 3 серпня на розі вулиці Чорновола і проспекту Соборності відбудеться пікет проти політики російської православної церкви в Україні.
У відповідь 30 липня надходить лист за підписом заступника мера Луцька.
У ньому йдеться: «Повідомляємо, що частина пр. Соборності, в тому числі і ріг пр. Соборності та вул. Чорновола, буде перекрита охоронним кордоном з працівників міліції... Пропонуємо перенести проведення пікету на протилежний бік пр.Соборності до зупинки транспорту «Завокзальний ринок».
Нас це здивувало. Чому, наприклад нам не запропонували район Вишкова чи Вересневого? Логічно, що пікети проводяться там, де буде суспільний резонанс. На \"пропозицію\" перенесення акції ми, звісно, не погодились і відповіли чиновнику, що наше право на проведення пікету гарантоване Конституцією. Крім того, у листі ми зазначили, що будь-які спроби перенести місце проведення акції розглядатимемо, як потурання російській православній церкві.
31 липня надходить другий лист від високопосадовця, аналогічний за змістом першому: «місце вказане Вами для пікету буде під охороною силових структур. Пропонуємо Вам перенести пікет...». Оскільки законних підстав для перенесення місця акції не було, то, звісно, що на «пропозицію» заступника Луцького міського голови ми не погодились.
Крім того, 2 серпня Волинська обласна організація ВО «Свобода» офіційно заявила, що проводитиме пікети мирно, згідно з чинним законодавством. Ми ще й закликали через ЗМІ своїх прихильників та інших учасників пікетів належно поводитися і не піддаватися на різноманітні провокації.
Однак на владу Луцька це ніяк не вплинуло... У день приїзду Кіріла за 10 хвилин до 14-ї ми дізнаємося... що виконавчий комітет Луцької міської ради за підписом пана Шиби подав на нас у суд для заборони пікету. Судове засідання було призначене на 14-ту, а пікет мав розпочинатися через годину. Звісно, ніхто зі «Свободи» у Волинський окружний адміністративний суд не з’явився. Адже в цей час доїзди до місця пікету були просто перекриті. Коли я подзвонив до заступника мера, то той зазначив, що з цього приводу «нічого не знає».
Це як? Права рука не знає, що робить ліва?
До честі голови Волинського окружного адміністративного суду Марії Александрової, позовна заява за підписом Богдана Шиби була залишена без розгляду. Вже згодом ми дізналися, на що посилалась міська влада, прагнучи заборонити пікет. Якщо у листі луцького високопосадовця фактично стверджувалося, що пікетувальникам буде «замало місця», то на цей раз мотивація була іншою. У позовній заяві наголошується: «Перехрестя пр. Соборності та вул. Чорновола не є місцем для проведення зборів та мітингів», оскільки їх дозволено у Луцьку проводити лише на майданах та біля центрального входу у Парк культури і відпочинку імені Лесі Українки. Крім того, на думку луцької влади, наш пікет \"міг вплинути на громадський порядок, життєдіяльність підприємств, установ і організацій, загрожує життю та здоров’ю людей».
Я запитуюсь – це влада українського міста? Луцький градоначальник Богдан Шиба та його підлеглі шукали будь-яких надуманих приводів, щоб «заткнути» українців, які виступають проти імперської політики Кремля. Чиновники готові були вдатися до заборон, щоб догодити московській церкві та її керівникові. Інакше це не назвеш.
Вже на наступний день після візиту Кіріла, 4 серпня пан Шиба розказує журналістам під час прес-конференції – хоча приїзд Святійшого і був пастирським, проте мав більше політичний характер. «Такого не мусить бути, коли гість перетворюється на господаря», – зазначив Луцький міський голова. Нам, звісно, приємно, що Богдан Шиба вміє читати «свободівські» заяви і переказувати їх зміст. Проте тут, як бачимо, слова мера Луцька кардинально розходяться з ділами. ВО «Свобода» свого слова дотримало – ми провели пікет мирно, без провокацій. Та й місця, незважаючи на велику кількість міліціонерів, виявилося достатньо.
Повертаючись до самого візиту керівника російської православної церкви: Я сподіваюся, що приїзд Кіріла щось прояснив у головах наївних прихожан УПЦ Московського Патріархату. Адже вони в тісняві, годинами чекали зустрічі з «своїм» патріархом поблизу храму Всіх Святих Землі Волинської. Що ж вони отримали натомість?
Владімір Гундяєв приїхав, немов злодій, вузькими вуличками, із запізненням понад годину. Приїхав не сам, а з цілим кортежем дорогих іномарок, з чисельною свитою кремезних охоронців. На руці у патріарха Кіріла – годинник вартістю 30 тисяч євро... Побувши кільканадцять хвилин, візитер з Москви покинув Луцьк... Чи усвідомлюють волиняни, одурені московською пропагандою, за чиї кошти купуються дорогі автівки та годинники, за що утримується Кірілова свита? Відомо, що половина парафій Російської Православної Церкви, а, отже і доходів, знаходяться в Україні...
Очікуючи приїзду Гундяєва, жваво крутилися перед об’єктивами численних телекамер і фотоапаратів очільники Волині – голова ОДА Микола Романюк і голова облради Анатолій Грицюк. Заодно вони перешіптувалися і з народними депутатами від Партії Регіонів. Натомість інший приклад подав голова Тернопільської обласної ради Олексій Кайда, який представляє ВО \"Свобода\". Він публічно заявив, що негативно ставиться до візиту Московського патріарха Кіріла на Тернопільщину. Свою позицію голова пояснив висловлюваннями Кіріла під час перебування в Україні, його зневажливим ставлення до українців загалом. Пан Кайда навідріз відмовився брати участь у зустрічі керівника РПЦ, а натомість 5 серпня відвідав хресну ходу УПЦ Київського Патріархату в Почаєві.
Перші наслідки відвідин Кірілом Волині вже є. Так, 16 серпня група прихильників Московського патріархату на чолі з благочинним Локачинської округи УПЦ (МП) Анатолієм Собуцьким здійснює спробу захоплення храму у селі Твердині, який законно належить УПЦ Київського Патріархату. На свято Спаса, 19 серпня церковні рейдери вдруге навідуються і вчиняють бійку з парафіянами храму. Конфлікт досі продовжується. Мені просто жаль тих українців, які відстоюють інтереси московської церкви замість того, щоб спільними зусиллями будувати Українську Єдину Помісну Церкву.
Вже на наступний день після завершення турне Україною патріарх Кіріл вирушає до Москви. Там «пастир» одразу звітується про власну поїздку не священикам, єпископам чи митрополитам, а президенту Росії Медведєву.
Це ще раз підтверджує, що візит російського церковного ієрарха був політичним і показує імперські наміри північного сусіда України. Проте очевидно, що всі старання чиновників-підлабузників на Україні загалом і на Волині зокрема, були марними: «Навряд чи можна назвати сприятливими умови, які штучно створювалися напередодні, так і під час недавнього пастирського візиту на Україну Патріарха Московського і всієї Русі Кіріла», – заявив 11 серпня у своєму знаменитому зверненні до Президента України Президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв. Та чи зроблять з цього всього висновки «раби, подножки, грязь Москви», яких так багато у владі України?
Голова Волинської обласної організації ВО «Свобода» Анатолій Вітів