Ситуація в Грузії продемонструвала нестабільність у світовій геополітиці. Росія показала своє звіряче обличчя. Зараз розпочався реальний переділ світу. І ми не можемо допустити, щоб Україна стала розмінною монетою у цьому процесі.
Практично всі гілки української влади, за винятком слабких потуг Президента, не заявили про свою позицію щодо дій Росії проти Грузії. Юлія Тимошенко, котра раніше заявляла про те, що вона сильний політик зараз тихенько заховалась в капусту… Для неї займатись популізмом виявилось легше, ніж зайняти чітку і відповідальну позицію.
Світова спільнота виявилась неспроможною зупинити агресора. ЄС, США і, тим більше, НАТО повинні зрозуміти, що з агресором треба говорити тільки з позиції сили. Умиротворити Росію не є можливим. П’яній Росії потрібно постійно мати образ зовнішнього ворога та періодично розв’язувати війни. Зараз ворогом №1 є Грузія. Але ніхто не може гарантувати, що завтра на це місце не стане Україна, тим більше, що російська еліта вже обговорює можливість воєнних дій проти нашої держави. Вже зараз в Україні впроваджується сценарій, аналогічний грузинському, лише ми відстаємо на кілька років – нав’язується подвійне громадянство, збройні сили Росії перебувають на нашій території тощо.
Слід також не забувати і про «п’яту колону» Москви – комуністів, соціалістів, регіоналів тощо, котрі у своїх діях постійно озираються на Росію і потурають їй, тупо виконуючи команди Кремля. Це є кардинально відмінним від тої ж грузинської опозиції, яка у важкий для своєї країни час - час агресії Москви відкинула власні амбіції і разом з Президентом Саакашвілі виступила на захист своєї Батьківщини.
Тому для України єдино правильним шляхом є термінове відновлення ядерного статусу, на чому завжди наполягало ВО «Свобода». Адже на теперішню армію надії немає – вона є розваленою, непатріотичною, небоєздатною.
Потрібно терміново скликати позачергову сесію Верховної Ради, де повинно стояти одне питання – боєздатність української армії. Для вирішення цього питання треба збільшити чисельний склад наших збройних сил, переозброїти їх, зокрема сучасними зразками бронетехніки та авіації, бо така кількість і якість, яка є зараз - просто недостатня для протистояння такому агресору, як Росія. Тому важливо збільшити в кілька разів фінансування нашої армії. Іншим важливим аспектом є підняття бойового духу, переатестація офіцерського складу, тому що в армії повинні служити високопатріотичні, високодуховні професійні кадри, для яких Україна не є пустим словом, а є сенсом життя, чи, навіть, буття.
Бо, як каже стара мудрість, той народ, який не годує свою армію, той годує чужу. Тому українці повинні «годувати» свою армію, яка буде захищати незалежність України, з якою Росія не змирилась і не змириться ніколи.