Минув рік роботи Волинської обласної ради нового скликання. Про особливість функціонування найвищого представницького органу нашого краю та діяльність фракції «Свобода» в ньому – в інтерв’ю з головою фракції ВО «Свобода» в обласній раді Анатолієм Вітівим.

– Анатолію Миколайовичу, як охарактеризуєте діяльність обранців громади нашого краю за перший рік їх роботи?

– На жаль, обласна рада так і не змогла стати самодостатнім органом, який мав би відстоювати інтереси громади нашого краю. Натомість вона стала інструментом презентації інтересів Януковича та його представників на місцях. З допомогою «тушок» із «Батьківщини», «Єдиного центру», «Фронту Змін», УРП «Собор» їм вдалося створити ту провладну більшість, яка повністю намагається ігнорувати ті питання, які вносить опозиція. Хоча голова облдержадміністрації, мабуть, вважає себе «батьком демократії», насправді в стінах облради вона відсутня. Фактично всі важливі рішення приймаються в кабінеті «губернатора». А решта слухняних депутатів автоматично голосують за них. Хто слідкує за сесіями обласної ради, той бачить, що депутати від Партії регіонів виступають дуже рідко. Вони або не розуміють, що відбувається в раді, або їм просто запропонували говорити тільки те, що вважають за потрібне їх керівники. На жаль, ці депутати стали слухняними маріонетками режиму Януковича.

Коли навесні цього року відбувалися довибори у Локачинському районі, я особисто застерігав виборців: голосуйте за тих, хто має принципову позицію, хто не зрадить, бо всі інші перейдуть у провладну більшість. Зрештою, так і сталося. Кандидат, якого обрали, запевняв земляків, що буде відстоювати інтереси громади. Насправді ж він тепер відстоює інтереси Партії регіонів, ставши ще одним гвинтиком системи, яка хоче нівелювати все те, що ми здобули за роки незалежності.

Обласна рада мала б відстоювати інтереси громади та розглядати актуальні питання, які хвилюють суспільство. Коли в порядок денний вносяться питання, які мають політичний відтінок, – проти політичних утисків та репресій, тотальної узурпації влади, то це не означає, що вони не стосуються лише Волині. Ми не живемо відокремлено від решти України і тих негативних процесів, що відбуваються в державі. Я не хочу, щоб ми повернулись у часи совєтської влади, де була одна думка партії влади. Має звучати думка народу. І коли обласна рада приймає якусь резолюцію чи звернення до Президента чи Кабміну, я розумію, що це дуже не подобається більшості, бо тоді волинську владу б'ють за це по шапці з Києва. Але рада має показуваати свою громадянську позицію, демонструвати громаді області, що вона разом із нею не згідна з політикою Януковича у тій чи іншій сфері.

Проте існуюча провладна більшість знімає з порядку денного не лише політичні питання, а й ті, які мають соціальний аспект. Коли «Свобода» ставила питання про «чорнобильців», «афганців», це відбувалося ще до тих подій, які є сьогодні. І у своїх зверненнях ми застерігали центральну владу: не робіть цього, не обкрадайте народ. Ну, не можна зараз знімати соціальні пільги з ветеранів війни, «афганців» чи «чорнобильців». Особливо останніх. Ці люди жертвували своїми життями, здоров’ям, щоб ліквідувати наслідки страшної техногенної катастрофи. А зараз в них просто забирають гроші, які їм потрібні не на шикарне життя. Вони їм потрібні, щоб вижити, забезпечити себе ліками. Коли влада цинічно ігнорує такі питання, звісно, що ми реагуємо на ті процеси. На жаль, справді опозиційних депутатів в обласній раді залишилося дуже мало.

– Робота обласної ради показує, що депутати від більшості часто ігнорують сесійні засідання, не відвідують роботу постійних комісій. Чим можна пояснити таке їх ставлення до виконання своїх обов'язків?

– Під час цієї каденції у нас вже були зірвані дві позачергові і одна чергова сесія. Провладна більшість за вказівкою з кабінетів на Київському майдані просто не приходила на сесії і показала своє зневажливе ставлення до волинян. Їх обирали для того, щоб вони відстоювали інтереси громади, а не свої бізнесові інтереси. Бо якщо у раді стоїть питання поділу бюджету, всі дисципліновано приходять на сесію, бо треба поділити або вирішити свої майнові питання. А от питання, які стосуються інтересів громадян, їм є просто нецікавими. Бо там немає особистого інтересу. Тому й депутати від більшості не хочуть відвідувати сесію. Особисто я не пропустив жодного пленарного засідання обласної ради чи засідання постійної комісії.

На жаль, робота комісії, в якій я працюю, – комісії з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю – теж була кілька раз зірвана через відсутність провладних депутатів. Вони просто не приходили на засідання. Очевидно, їм нецікаво. Якщо комісія не може зібратись, обговрити питання, то її роботу не можна назвати ефективною. Я піднімав це питання у розмові з керівником облради Володимиром Войтовичем, а віз і нині там. Народ має знати, хто прийшов у облраду тільки для того, щоб дістати мандат і мати можливість заходити у високі кабінети? Такий депутат має чесно сказати про це громаді: «Ваші проблеми мені нецікаві, а вас я прийду у переддень виборів, принесу кіло ковбаси чи мішок гречки». Так буде по чесному.

– Як, на вашу думку, можна покращити ефективність діяльності Волинської обласної ради цього скликання? Чи є методи, які б змусили депутатів більше працювати на благо громади, а не на власні інтереси?

– Я виступав на сесії і пропонував голові облради, як організувати роботу сесії. Давайте ми зберемось, керівники фракцій, і виробимо «правила гри», де буде почута думка і влади, і опозиції. Бо мені, як депутату, неприємно, що журналісти, і не тільки вони, сміються з роботи нашої обласної ради. Врешті-решт, обласна рада представляє цілу область. Пройшло вже більше місяця, але до моєї пропозиції голова обласної ради так і не прислухався. Сказав лише: «Це дуже гарна ідея»! Напевно, Борис Петрович йому не дозволив. А самостійно Войтович боїться піти на такий крок. Мені було б дуже цікаво подивитись на ту сесію обласної ради, яка б відбулась без присутності губернатора. Бо Борис Клімчук сьогодні є диригентом цієї ради, таким собі «чечетовим» місцевого значення.

Не може питання, яке пройшло комісію і комісія його підтримала, зніматись із порядку денного за вказівкою держадміністрації, якщо воно їй не подобається. Давайте розбиратись у суті питання. Нехай воно і не буде підтримане, але не допускати його обговорення є ненормальним явищем. Влада цим обмежує права депутата. Коли йде сесія обласної ради і озвучуються депутатські запити, провладна більшість часто не підтримує їх. А між тим запити є одним з дієвих механізмів реалізації депутатом своїх функцій. Те саме спостерігається зі зверненнями, які не подобаються владі (а вони, як правило, стосуються звернень до прокуратури на ті чи інші незаконні дії посадовців, кричущі порушення прав наших мешканців). Влада їх просто ігнорує. Я переконаний, що всі депутатські запити мають бути підтримані. Мають існувати «правила гри», дискусія. Не можна знімати питання з порядку денного лише тому, що вони не подобаються Партії регіонів і її союзникам. Вочевидь, влада хоче, щоб журналісти і громадськість не чули, як вона виступає проти соціальних пільг для громадян чи порушує їх права.

Щодо нашої політичної сили, то ми через свою газету будемо доносити і доносимо правду, долаючи інформаційну блокаду влади. Люди мають знати правду і влада має бути відкрита для громадян, а не нагадувати клуб 80-ти осіб, які таємно щось вирішують. Люди мають знати як працює кожний депутат. Бо часто він робить одне, а коли приїждає до себе на округ, то розказує байки про те як боровся за права людей. А насправді під час сесії жодного разу не відкрив рота.

– Що вдалося зробити фракції ВО «Свобода» в ситуації, яка склалася в обласній раді, за рік роботи? З чим вона сьогодні може йти до громадян?

– Ми розуміємо, що йшли в обласну раду для захисту інтересів громади. Тому ми розділили між усіма депутатами фракції ВО «Свобода» райони Волинської області, аби вони вели на місцях прийом громадян, вирішували їх проблеми . Хоч наша фракція і є невелика, але ми хочемо чути думку людей і ведемо постійний прийом громадян, намагаємось реагувати на проблеми. Особисто я як керівник фракції і депутат від міста Луцька, чотири рази на тиждень веду прийом громадян за адресою: місто Луцьк, проспект Волі, 5.

Фракція станом на сьогодні подала 28 депутатських запитів і 85 депутатських звернень. Особисто я підготував 4 проекти рішень. Але провладна більшість в раді підтримала лише два з них, проігнорувавши навіть моє звернення до Президента стосовно відміни Податкового кодексу. На жаль, влада не дає відповіді на всі запити, зловживає відписками. Але нам все ж вдалося вирішити деякі соціальні питання.

Наша принципова позиція полягає в тому, що всі комунальні підприємства мають залишитись у власності громади. Це була частина програми з якою ми йшли на вибори, і ми це відстоюємо. Той же Волинський технікум Національного університету харчових технологій не продали з молотка лише завдяки принциповій позиції «Свободи», яка боролась, щоб не допустити його продажу. Бо якщо б приміщення продали, то на його місці побудували б черговий торгово-розважальний центр і нанесли б шкоду історичній частині міста. В такому ж напрямку ми працюємо і з приміщенням біля Луцької тюрми, де має бути Музей жертв тоталітарних режимів – як данина пам'яті тим людям, які боролись за незалежну Україну. Також «Свободі» вдалося не допустити продажу приміщень одинадцяти комунальних аптек, залишивши для держави можливість регулювання цін на фармацевтичному ринку Волині.

На передостанній сесії нам вдалося, не зважаючи на спротив окремих депутатів, прийняти звернення до органів місцевого самоврядування Волинської області про заборону торгівлі алкоголем у нічний час. Є речі, які не можна вимірювати грошима. І коли у сесійній залі виступали багато депутатів і скаржились як вони будуть втрачати бізнес, я запропонував їм торгувати хлібом чи іншими товарами, а не алкоголем, не споювати нашу молодь. А на останній сесії депутат від ВО «Свобода» Віталій Собко ініціював проект рішення щодо неприпустимості «комерційних» тарифів на комунальні послуги для релігійних організацій, яке було підтримане.

– Як гадаєте, чого варто очікувати від роботи обласної ради у рік перед парламентськими виборами? Яким є ваше бачення поточної суспільно-політичної та соціально-економічної ситуації в країні?

– Ми будемо спостерігати подальшу політизацію роботи обласної ради. Частина депутатів, чиновники адміністрації будуть готуватися до виборів у Верховну Раду, тому конструктивної роботи не буде. Ще одна причина – та соціальна напруга, яка існує в суспільстві. Суспільство радикалізується. Воно незадоволене тотальною брехнею Партії регіонів про покращення життя. Сьогодні режим Януковича розказує про покращення життя вже сьогодні, а реальний стан стає все гіршим і гіршим. Ось нещодавно Кабмін ввів норму, що працівник може хворіти за державний рахунок не більш як п`ять днів. а дні понад цю «норму» оплачуються за рахунок хворого. А якщо людина має хворобу, яка триває довше?

Якщо подивитись на той самий бюджет-2012, то на утримання чиновників виділяється все більше і більше грошей. Не кажучи вже про те скільки коштів виділяється на розкішне життя нашого Президента та розбудову його помістя Межигір'я. У нас зростає клас надбагатих, а люди стають надбідними. Майже 40% населення сьогодні є за межею бідності. Багато людей виживає за рахунок якихось підробітків, виїзду за кордон. Це є ненормальна ситуація. Коли псевдоеліта жирує, а народ бідує, то ми доходимо до тієї класичної ситуації, коли «верхи не можуть управляти так далі, а низи не хочуть так житии». І протести будуть наростати. І якщо владі ще поки що вдається різними методами – підкупом чи страхом – стримувати їх, то з часом настане критична межа.

І на тому фоні наша ніяка обласна рада просто нездатна бути на боці громади у такий складний час. Волинська обласна рада – це слухняний інструмент Партії регіонів. Але це не означає, що «Свобода» буде споглядати на це зі сторонги. Ми як боролись, так і будемо боротись із нинішньою системою влади. І хоча кожне наше рішення, кожна поправка чи ініційований нашою фракцією запит, звернення або проект рішення даються з боєм, ми крок за кроком будемо це робити. Як кажуть, вода камінь точить. Сьогодні в Україні вже недостатньо змінити обличчя у владі, треба міняти кардинально всю систему. Антиукраїнський олігархічно-кримінальний режим має бути зруйнований і на його місці постати нова держава.

Інтерв’ю вів Петро ГЕРАСИМЕНКО