Mik (галицька миша): Рига-1921: хто тодi визначав нашу долю? (Саме галицьких i волинських мишей там не було!)
23 лютого 2015 року я розмiстив на цьому блозi замiтку "Обережно: реституцiя!" I одразу почалося палке обговорення.
Дехто з учасникiв пiдняв цiкаву тему: чи були законними, чи незаконними факти перебування теперiшнiх українських територiй у складi окремих сусiднiх держав?
Пiсля закiнчення I Свiтової вiйни рiзноманiтних мiждержавних договорiв була безлiч. Берестейський, Версальський, Сен-Жерменський, Трiанонський, Ризький тощо... Нас, галичан i волинян, цiкавить, насамперед, Ризький мирний договiр, бо саме вiн тодi визначив долю наших земель...
...18 березня 1921 року в Ризi (столицi Латвiї) був пiдписаний мирний договiр мiж учасниками т.з. "радянсько-польської" вiйни. Саме згiдно з цим договором Галичина, Волинь i Рiвненщина стали частинами Польщi.
Одразу перерахуємо "пiдписантiв": Польща, РСФРР (вiд свого iменi й вiд iменi Бiлоруської СРР) i Українська СРР*.
Аналiзуючи юридичну обґрунтованiсть саме такого списку учасникiв договору, треба мати на увазi, що:
1.Тодiшнi РСФРР i УСРР не вважали й не проголошували себе правонаступницями Росiйської Iмперiї, яка iснувала до 1917 року. (Згаданий чинник має значення, коли йдеться про Волинь i Рiвненщину, бо вони все ж були колись губернiями Росiйської Iмперiї. Щодо Галичини, вона не перебувала у складi Росiйської Iмперiї жодного дня.)
2.Державнi установи УСРР тодi бiльш-менш функцiонували тiльки у схiдних i центральних регiонах України. (Не в захiдних!)
I що ж ми маємо в пiдсумку, вельмишановнi?
У пiдсумку ми маємо пiдстави для констатацiї дуже "парадоксального" правового становища: у Ризi долю Галичини, Волинi i Piвненщини визначали країни, жодна з котрих не мала права її визначати! Зараз я маю на увазi не Польщу. Статус полякiв, на ту мить, зрозумiлий: експансiонiсти й загарбники. Йдеться про статуси тодiшнiх РСФРР i УСРР.
Чомусь вони (статуси) здаються менi, мишi галицький, схожими на статуси Англiї й Францiї в Мюнхенi, у вереснi 1939 року. Тобто, коли згаданi "великi демократiї" подарували гiтлерiвськiй Нiмеччинi... шматок Чехословаччини, т.з. Судетську область! Я досi не можу второпати: з якого переляку англiйським й французьким полiтикам восени 1939 року спало на думку, що вони, нiбито, були вповноваженi вiддавати комусь частини незалежної Чехословаччини?
Чи, мабудь, у вереснi 1939 року Чемберлен i Далад'є згадали... Ризький мирний договiр? Згадали й зробили висновок: Ленiн, мовляв, подарував тодi Галичину й Волинь Пiлсудському, а хiба ми гiршi, нiж Ленiн? Й хiба Гiтлер гiрший, нiж Пiлсудський? Ленiн вiддав Пiлсудському не свої Галичину й Волинь, ми теж маємо вiддати Гiтлеровi не нашi Судети. Тобто, кажучи правовою термiнологiєю, "скористувалися прецедентом".
(Щоправда, я не знаю точно, про що саме думали Чемберлен i Далад'є тодi, у Мюнхенi.Проте, знаю, що вони дiйсно зробили.)
Отак, в обох випадках деякi полiтики нахабно вирiшували долi частин чужих для них народiв.
Що, нуднi роздуми, панове й панi? Допускаю, що для когось вони нуднi. Але, можуть виявитися й корисними!
Поляки, на вiдмiну вiд українцiв, не мають жодного сумнiву в законностi Ризького договору i його наслiдкiв. I мрiють... про реституцiю своїх приватних майнових прав. (Це "програма-мiнiмум".)
А нам, українцям, теж не слiд бути дурними! Най українськi правознавцi й iсторики розберуть подiї березня 1921 року! I най дiйдуть висновку щодо "законностi" (у лапках), або незаконностi (без лапок) списку "ризьких пiдписантiв"! А незаконнiсть складу пiдписантiв будь-якого документу завжди означає його нiкчемнiсть.
Отже, чим обґрунтовувати сумнiви щодо польських "реституцiйних" прав... принаймнi, пошукати - можна!
_______________________
*Скорочення РСФРР, УСРР, БСРР - то не друкарськi помилки! Саме такий вигляд вони мали у березнi 1921 pоку. Звичнi для нашого поколiння скорочення РРФСР, УРСР, БРСР вживалися з 30 грудня 1922 року.
Дехто з учасникiв пiдняв цiкаву тему: чи були законними, чи незаконними факти перебування теперiшнiх українських територiй у складi окремих сусiднiх держав?
Пiсля закiнчення I Свiтової вiйни рiзноманiтних мiждержавних договорiв була безлiч. Берестейський, Версальський, Сен-Жерменський, Трiанонський, Ризький тощо... Нас, галичан i волинян, цiкавить, насамперед, Ризький мирний договiр, бо саме вiн тодi визначив долю наших земель...
...18 березня 1921 року в Ризi (столицi Латвiї) був пiдписаний мирний договiр мiж учасниками т.з. "радянсько-польської" вiйни. Саме згiдно з цим договором Галичина, Волинь i Рiвненщина стали частинами Польщi.
Одразу перерахуємо "пiдписантiв": Польща, РСФРР (вiд свого iменi й вiд iменi Бiлоруської СРР) i Українська СРР*.
Аналiзуючи юридичну обґрунтованiсть саме такого списку учасникiв договору, треба мати на увазi, що:
1.Тодiшнi РСФРР i УСРР не вважали й не проголошували себе правонаступницями Росiйської Iмперiї, яка iснувала до 1917 року. (Згаданий чинник має значення, коли йдеться про Волинь i Рiвненщину, бо вони все ж були колись губернiями Росiйської Iмперiї. Щодо Галичини, вона не перебувала у складi Росiйської Iмперiї жодного дня.)
2.Державнi установи УСРР тодi бiльш-менш функцiонували тiльки у схiдних i центральних регiонах України. (Не в захiдних!)
I що ж ми маємо в пiдсумку, вельмишановнi?
У пiдсумку ми маємо пiдстави для констатацiї дуже "парадоксального" правового становища: у Ризi долю Галичини, Волинi i Piвненщини визначали країни, жодна з котрих не мала права її визначати! Зараз я маю на увазi не Польщу. Статус полякiв, на ту мить, зрозумiлий: експансiонiсти й загарбники. Йдеться про статуси тодiшнiх РСФРР i УСРР.
Чомусь вони (статуси) здаються менi, мишi галицький, схожими на статуси Англiї й Францiї в Мюнхенi, у вереснi 1939 року. Тобто, коли згаданi "великi демократiї" подарували гiтлерiвськiй Нiмеччинi... шматок Чехословаччини, т.з. Судетську область! Я досi не можу второпати: з якого переляку англiйським й французьким полiтикам восени 1939 року спало на думку, що вони, нiбито, були вповноваженi вiддавати комусь частини незалежної Чехословаччини?
Чи, мабудь, у вереснi 1939 року Чемберлен i Далад'є згадали... Ризький мирний договiр? Згадали й зробили висновок: Ленiн, мовляв, подарував тодi Галичину й Волинь Пiлсудському, а хiба ми гiршi, нiж Ленiн? Й хiба Гiтлер гiрший, нiж Пiлсудський? Ленiн вiддав Пiлсудському не свої Галичину й Волинь, ми теж маємо вiддати Гiтлеровi не нашi Судети. Тобто, кажучи правовою термiнологiєю, "скористувалися прецедентом".
(Щоправда, я не знаю точно, про що саме думали Чемберлен i Далад'є тодi, у Мюнхенi.Проте, знаю, що вони дiйсно зробили.)
Отак, в обох випадках деякi полiтики нахабно вирiшували долi частин чужих для них народiв.
Що, нуднi роздуми, панове й панi? Допускаю, що для когось вони нуднi. Але, можуть виявитися й корисними!
Поляки, на вiдмiну вiд українцiв, не мають жодного сумнiву в законностi Ризького договору i його наслiдкiв. I мрiють... про реституцiю своїх приватних майнових прав. (Це "програма-мiнiмум".)
А нам, українцям, теж не слiд бути дурними! Най українськi правознавцi й iсторики розберуть подiї березня 1921 року! I най дiйдуть висновку щодо "законностi" (у лапках), або незаконностi (без лапок) списку "ризьких пiдписантiв"! А незаконнiсть складу пiдписантiв будь-якого документу завжди означає його нiкчемнiсть.
Отже, чим обґрунтовувати сумнiви щодо польських "реституцiйних" прав... принаймнi, пошукати - можна!
_______________________
*Скорочення РСФРР, УСРР, БСРР - то не друкарськi помилки! Саме такий вигляд вони мали у березнi 1921 pоку. Звичнi для нашого поколiння скорочення РРФСР, УРСР, БРСР вживалися з 30 грудня 1922 року.
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
Точка зору редакції Інформаційного агентства Волинські Новини може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія.
76 рокiв тому Закарпаття проголосило свою українську державнiсть.
Коментарів: 7
Житель Ковеля
Показати IP
5 Березня 2015 04:50
Мiй дiдусь (1912-2001) iнодi згадував часи влади полякiв, тодi вiн ще був пiдлiтком i молодиком. Зокрема, згадував "побутовi" знущання, їхнє демонстративне зневажне ставлення до української мови i до всього українського взагалi.
Міку
Показати IP
5 Березня 2015 10:40
А в чому суть статті чи то повідомлення? Осадники та їх нащадки не мають прав на свою колишню рухомість і нерухомість, бо цих прав не встановлено в українському законодавстві. По-друге, повоєнна Польща (ПНР) підписала з СССР договір про кордон, чим відмовились від Волині (Рівенщина з'явилась вже в СССР ) та Галичини. Гельсінські Угоди затвердили це назавжди. По-третє, Ризький договір був договором про перемир'я, а не про остаточний розподіл територій. По-четверте, питання законності чи незаконності приєднання західної України до Польщі на сьогодні не є актуальним, бо Польща де-юре відмовилась від цих земель і не в порядку визнання переможця, а фактично, визнавши неправомірність Ризької Угоди.
1. З погляду тодiшнього мiжнародного права Ризький договiр був не "договором про перемир"я", а повноцiнним мирним договором.
2. Йдеться не про можливi вимоги ДЕРЖАВ, а про можливi вимоги ФIЗИЧНИХ ОСIБ.
Комуножер до Mik (галицька миша)
Показати IP
5 Березня 2015 15:40
А може буде вірніше "Мік -галицько - московська миша"?
Я миша, ви щур.
Міку
Показати IP
6 Березня 2015 12:33
Міжнародне право, як право лишилось незмінним. Фізична особа може претендувати на щось лише в межах чинного законодавства. Держава може висувати претензії до іншої держави, як це робить Росія, вимагаючи від України зміни державний устрій - відмовитись від унітарного та запровадити федеративний. Але держава має право і може ігнорувати будь-які іноземні вимоги, якщо вона немає з цього приводу відповідних зобов'язань. А тепер спробуйте зрозуміти і не крутіться навколо очевидних речей: ніхто не може нав'язати Україні, бо на те немає найменших юридичних підстав, будь-яких правових змін.
У замiтцi йдеться не про реституцiйнi позови (їм був присвячений попереднiй матерiал), а про iсторiю i про правовi аспекти належностi наших територiй Польщi y 1921-1939.
$13 тис. за виїзд до Румунії: на Волині затримали двох чоловіків, які переправляли ухилянтів через кордон
Сьогодні 15:36
Сьогодні 15:36
Завтра у Луцьку прощатимуться з Героєм Юрієм Шаблевським
Сьогодні 14:47
Сьогодні 14:47
«Кєдр», «Орєшнік» чи таки «Рубєж»: що відомо про балістику, якою Росія вдарила по Дніпру
Сьогодні 14:30
Сьогодні 14:30
На Волині військовий і цивільний намагалися переправити трьох чоловіків до Білорусі через «зеленку»
Сьогодні 14:13
Сьогодні 14:13
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.