Учені вирішили 50-річну загадку гігантської ополонки в льодах Антарктиди
Учені змогли розгадати причини появи величезної ополонки в льодах навколо Антарктиди, яка ось уже пів століття збивала з пантелику фахівців. Йдеться про так звану Велику ополонку Ведделла в морі Веддела.
Результати опубліковані в науковому журналі Science Advances, передає УНІАН.
Уперше ополонку посеред суцільних льодів помітили в 1970-х, коли американські метеорологічні супутники почали постійно відстежувати ситуацію з антарктичними льодами. Появу ополонки фіксували щороку з 1974 до 1976 року, а після – епізодично раз на кілька років і, зазвичай, вона була мінімального розміру.
Останнє повноцінне формування ополонки зафіксували у 2016 та 2017 роках. І хоча цього разу вона була меншою, ніж у 1970-х, площа діри в льодах була вражаючою: близько 80 тисяч квадратних кілометрів, що приблизно еквівалентно площі двох Швейцарій. Протягом наступних років ополонка знову не з’являлася.
Читати ще: Вчені знайшли єдине місце на Землі, яке не страждає від глобального потепління
Міжнародна група дослідників змогла знайти пояснення такому дивному природному явищу.
Автори роботи проаналізували відразу кілька різних пакетів даних: супутникові оптичні та радарні знімки, датчики океанічних наукових буїв і навіть мітки на морських тваринах. З’ясувалося, що поява ополонки – це результат збігу одразу кількох абсолютно різних чинників в одній точці простору і часу.
Ключову роль у процесі формування Великої ополонки в морі Веддела відіграє Екманівське перенесення – ефект руху водних мас під кутом до напрямку вітру, зумовлений обертанням планети. Причому Екманівське перенесення продовжує діяти навіть під поверхнею антарктичних льодів.
Другим важливим фактором виявився ландшафт океанічного дна в морі Ведделла – підводного плато з невеликими пологими піками. Ну, і третій фактор – це самі вітри, які приводять у рух водну масу, і вже потім вона піддається Екманівському переносу. Також свою роль відіграють різниця температур «місцевої» і гнаної вітром води, її солоність та інші чинники.
Читати ще: Через глобальне потепління в Антарктиді почали рости квіти, мох і водорості
У підсумку, коли Екманівське перенесення накладається на «потрібний» напрямок вітрів поблизу Антарктиди (а в різні роки вітер може дути трохи по-різному), гнаний вітром рух води, йдучи під лід, натикається на підводні гірські плато. У результаті в районі цього плато утворюється підводний вихор, який посилено розмиває крижану кірку над собою. Так і формується загадкова Велика ополонка Ведделла.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Результати опубліковані в науковому журналі Science Advances, передає УНІАН.
Уперше ополонку посеред суцільних льодів помітили в 1970-х, коли американські метеорологічні супутники почали постійно відстежувати ситуацію з антарктичними льодами. Появу ополонки фіксували щороку з 1974 до 1976 року, а після – епізодично раз на кілька років і, зазвичай, вона була мінімального розміру.
Останнє повноцінне формування ополонки зафіксували у 2016 та 2017 роках. І хоча цього разу вона була меншою, ніж у 1970-х, площа діри в льодах була вражаючою: близько 80 тисяч квадратних кілометрів, що приблизно еквівалентно площі двох Швейцарій. Протягом наступних років ополонка знову не з’являлася.
Читати ще: Вчені знайшли єдине місце на Землі, яке не страждає від глобального потепління
Міжнародна група дослідників змогла знайти пояснення такому дивному природному явищу.
Автори роботи проаналізували відразу кілька різних пакетів даних: супутникові оптичні та радарні знімки, датчики океанічних наукових буїв і навіть мітки на морських тваринах. З’ясувалося, що поява ополонки – це результат збігу одразу кількох абсолютно різних чинників в одній точці простору і часу.
Ключову роль у процесі формування Великої ополонки в морі Веддела відіграє Екманівське перенесення – ефект руху водних мас під кутом до напрямку вітру, зумовлений обертанням планети. Причому Екманівське перенесення продовжує діяти навіть під поверхнею антарктичних льодів.
Другим важливим фактором виявився ландшафт океанічного дна в морі Ведделла – підводного плато з невеликими пологими піками. Ну, і третій фактор – це самі вітри, які приводять у рух водну масу, і вже потім вона піддається Екманівському переносу. Також свою роль відіграють різниця температур «місцевої» і гнаної вітром води, її солоність та інші чинники.
Читати ще: Через глобальне потепління в Антарктиді почали рости квіти, мох і водорості
У підсумку, коли Екманівське перенесення накладається на «потрібний» напрямок вітрів поблизу Антарктиди (а в різні роки вітер може дути трохи по-різному), гнаний вітром рух води, йдучи під лід, натикається на підводні гірські плато. У результаті в районі цього плато утворюється підводний вихор, який посилено розмиває крижану кірку над собою. Так і формується загадкова Велика ополонка Ведделла.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
Тренер. Воїн. Добряк. На війні загинув наставник триатлоністів та марафонців з Луцька Роман Гаврилюк
Сьогодні 20:18
Сьогодні 20:18
На Волині судили учня 11 класу: п’яним віз пасажирів на несправному мотоциклі й потрапив у ДТП
Сьогодні 19:50
Сьогодні 19:50
П’яним йшов пішки до Червонограда: на Волині оштрафували солдата, який втік з частини
Сьогодні 18:26
Сьогодні 18:26
Президентка Грузії наклала вето на закон про «іноагентів»
Сьогодні 17:58
Сьогодні 17:58
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.