«Ставимо за мету розвивати спортивні відділення і оновлювати заклад», – директор Волинської ОДЮСШ Дмитро Піддубний. Інтерв'ю

Волинська обласна дитячо-юнацька спортивна школа – найбільша в Луцьку. Щодня там тренуються сотні дітей та дорослих, а ледь не щотижня заклад приймає масштабні змагання чи ігри місцевих професійних команд.

Нещодавно обласну спортшколу вперше за десятки років суттєво відремонтували. Волинські спортсмени отримали краще покриття, тому зможуть безпечно та комфортно тренуватися. Навіть у час війни колектив ВОДЮСШ працює над розвитком спорту та вихованням здорової нації.

Про роботу закладу Волинським Новинам розповів його директор Дмитро Піддубний. Під час розмови зачепили теми капітального ремонту, спортивних результатів, а також проблем, з якими зіткнувся спорт у Луцьку. А ще Дмитро Леонідович провів екскурсію будівлею, показавши зали, де вже десятки років зростають волинські спортсмени.Пане Дмитре, варто почати розмову з найбільш актуальної теми. Місяць тому обласну спортшколу відкрили після капітального ремонту. Чим були спричинені такі масштабні роботи?

Ще на початку року ми запланували зробити на літо певний косметичний ремонт, адже до 31 травня була велика завантаженість через тренування та змагання. Наприкінці червня нас сколихнула неприємна ситуація. Посередині майданчика струхлявіли лаги (дошки, що стають основою для укладання підлогового покриття, – ВН), тому підлога почала осідати. Тоді ми зняли перший шар дощок, щоб оцінити стан проблеми, а там унизу була жахлива картина.

Коли поспілкувався з тренерами, які довго працюють у спортшколі, то вони сказали, що востаннє капітальний ремонт підлоги був аж 30 років тому. З тим навантаженням, що має заклад, це надто довго. Згодом передали цю інформацію керівництву області, зібрали комісію, і тоді спільними зусиллями вирішили якнайшвидше ремонтувати. Бо ж із вересня в дітей розпочинався навчально-тренувальний рік, їм потрібно було готуватися до різних змагань. Якби залишили все, як було, то не мали б гарантій, що тренуватися в залі буде безпечно.Зал спортшколи до та під час ремонтних робіт. Фото з архіву Дмитра ПіддубногоЯку, власне, роботу проробили? У скільки обійшлося оновлення закладу?

Ми повністю демонтували підлогу, тоді укріпили стяжку та постелили паркет. Розпочали демонтаж 1 липня, а 11 жовтня вже офіційно відкрили зал. Усе зробили досить швидко, щоб наші вихованці мали змогу далі безпечно тренуватися.

Фінансування здійснювали за кошти обласного бюджету, частину – з міського, а ще посприяли представники бізнесу. Усе обійшлося в майже чотири мільйони гривень. Велике спасибі всім тим людям, які в нелегкий час згуртувалися і допомогли.

Скільки дітей зараз тренується у спортивній школі? Які секції вони можуть відвідувати?

На сьогодні понад 600 дітей відвідують Волинську обласну дитячо-юнацьку спортивну школу. Наймасовішим у нас є відділення жіночого волейболу. Воно водночас найуспішніше, бо маємо чимало досягнень на рівні країни. Приємно поділитися, що за підсумками сезону Дитячої ліги у всеукраїнському рейтингу тренерів шосте місце посіла Олена Алєксєєва – старший тренер відділення волейболу та очільниця ВК «ВОДЮСШ-Університет».

Також працюють відділення легкої атлетики, спортивної акробатики, баскетболу для хлопців та дівчат і хлопчачого гандболу. Спортивна акробатика – зараз єдиний неолімпійський вид спорту в нашому закладі.Після ремонту ВОДЮСШ може надалі приймати змагання найвищого рівня з різних видів спорту. Розкажіть, які місцеві команди гратимуть тут свої матчі.

За тиждень після презентації залу провели перші змагання – щорічний всеукраїнський волейбольний турнір серед дівчат та жіночих команд. Тоді дві наші команди здобули перемоги. Далі в спортшколі будемо проводити і місцеві, і всеукраїнські змагання, в яких братимуть участь наші діти. Ще прийматимемо матчі волейбольних команд ВОДЮСШ у Дитячій лізі України.

Також тут грає професійна волейбольна жіноча команда «ВОДЮСШ-Університет». Наш колектив удруге бере участь в розіграші Першої ліги України. У минулому дебютному сезоні дівчата посіли четверте місце, хоча показали гідний рівень гри й могли претендувати на медалі.

Крім того, зал обласної спортшколи є домашньою ареною для баскетбольного клубу Суперліги «Старий Луцьк-Університет» та футзального клубу Екстраліги «Любарт».

Ви згадали, що ще торік у Луцьку на базі обласної спортшколи відновили професійну жіночу команду з волейболу. Що це за колектив?

Команду «ВОДЮСШ-Університет» створено, щоби продовжити ті волейбольні традиції, які були раніше і якими пишалася наша область (у 2010-х роках луцький клуб «Волинь-Університет-ОДЮСШ» п’ять разів ставав призером волейбольної Суперліги, – ВН).

Ще у 2023 році, спілкуючись із тренерами, ухвалив рішення щодо відновлення колективу. Ця команда зібрана з вихованок ВОДЮСШ та студенток Волинського національного університету. Стартували з Першої ліги й докладатимемо зусиль, щоби поступово рухатися вперед. Цього сезону ставимо за мету виграти Першу лігу й підвищитися в класі.Ще, як відомо, цьогоріч луцький футзальний клуб «Любарт» дебютував в Еліт-лізі. Не в останню чергу це сталося завдяки оновленню спортшколи. Керівництво клубу зверталося до вас щодо того, щоби переобладнати зал під вимоги Еліт-ліги?

Ми ще раніше спілкувалися з тренером Назаром Бугайчуком та президентом Дмитром Пасічником щодо цього питання. Дізнавшись про нашу неприємну ситуацію з підлогою, вони зв’язалися зі мною і запитали про плани. Ми провели дружню розмову, після чого я запевнив, що до початку нового сезону зал буде готовий до вимог Еліт-ліги.

Команда мала на меті проявити себе в найвищому дивізіоні країни, тож, звісно, ми пішли назустріч. І тепер «Любарт» не лише грає, але й тренується в нашому залі. Можу побажати клубу лише максимального розвитку на новому етапі.

Читати ще: Луцький «Любарт», розгромивши львів'ян, здобув історичну перемогу в Екстра-лізі

Уже минуло понад два роки, відколи ви очолили головну спортивну школу області. Які були тоді плани роботи й чи вдалося їх реалізувати за цей період?

У 2022 році мене призначили на посаду виконувача обов’язків директора ще тоді обласної дитячо-юнацької спортивної школи. Сталося це 10 серпня – якраз в мій день народження. У спорті я із самого дитинства, тому знав, куди йду. Можна сказати, що в цій спортивній школі я виріс, бо з малих років розпочав спортивну кар’єру у відділенні легкої атлетики.

Коли став головувати в рідному закладі, то більшість знайомих тренерів ще тут працювали. На жаль, мої перші тренери В'ячеслав Киричук та Михайло Кліщук уже відійшли в засвіти. Про цих людей зосталися тільки приємні спогади, бо вони вкладали знання у виховання великої кількості спортсменів. Згодом уже під керівництвом Олександра Козловича та Олександра Корця я досягнув звання майстра спорту й певний час був рекордсменом області у спринті на дистанції 100 метрів.У спортшколі працює досить великий колектив із тренерів та персоналу – до 70 людей. Я очолив заклад під час повномасштабної війни, тому стояло чимало завдань, які треба було швидко розв'язувати. 1 вересня 2022-го мав розпочатися тренувальний процес, через що першочерговою потребою стало зведення укриття. Відтак ми переобладнали підвал будівлі позаду спортшколи. Там почистили і привели до ладу приміщення, після чого воно пройшло всі дозвільні процедури. Тоді ж оновили зал пресцентру.

Ще пізніше поставили в спортивному залі LED-освітлення. Воно – економне, добре зберігає електроенергію. Тренери й діти залишилися задоволені якістю світла під час занять. Також мені вдалося поставити в спортшколі камери відеоспостереження. Це, на мою думку, важлива річ, що обов’язково мусить бути, адже створює відчуття безпеки для всіх. Навіть якщо після тренувань чи змагань у залі хтось губив речі, то могли їх відшукати.

У середині 2023 року у Волинській обласній раді провели конкурс на посаду директора обласної спортивної школи. Було два претенденти: я та моя нинішня заступниця Наталія Хомюк. Тоді конкурсна комісія підтримала мою кандидатуру, після чого став керівником на повноцінній основі. Окрім ремонтних робіт, у пріоритеті – розвиток наших спортивних відділень. Хочу, щоб діти тренувалися і розвивалися. У кожного тренера є свої цілі й завдання з підготовки вихованців на різних змаганнях: від місцевих і обласних – до всеукраїнських та європейських.Повномасштабне вторгнення якось вплинуло на кількість дітей у спортшколі?

Не скажу, що критично повпливало. До мого приходу на посаду практично не було тренувального процесу через події в країні. Багато дітей із батьками виїжджали за кордон. У спортзалі в перші місяці вторгнення був хаб із гуманітарної допомоги. Але з вересня 2022 року, коли на Волині ситуація трохи стабілізувалася, діти поступово поверталися до занять. Тому відчутного спаду в кількості спортсменів немає.

Напевне, одна з головних проблем волинського спорту – недостатня кількість спортивних залів закритого типу. Наскільки гостро вона проявляється?

Це на сьогодні проблема, бо в Луцьку та області є нестача спортивних залів. Я як очільник спортшколи це відчуваю. Телефон буквально розривається від прохань щодо проведення тренувань та заходів. Намагаюся всім за можливості максимально сприяти. Але треба розуміти, що в спортшколі на першому місці стоїть забезпечення тренувального процесу для наших вихованців, а тоді все інше.Прикро, що після закриття спортивної арени в «Адреналін Сіті» сталася така ситуація у місті. Все-таки там було чотири покриття для різних видів спорту, а зараз важкувато, бо маємо невелику кількість. Крім нашої спортшколи, є ще спорткомплекс ВНУ, два майданчики у військовому ліцеї і зали в ліцеях №26 і №24. І там теж постійна зайнятість через різні процеси.

У літній період це не проблематично, бо маємо чимало відкритих майданчиків, а в осінньо-зимовий – нестача. Але всі розуміють, що триває повномасштабне вторгнення, тому великих проєктів у найближчі роки не заплановано. Сподіваюся, швидше завершиться війна, а тоді будемо піднімати це питання.

На мою думку, дай ще два такі зали, як у нас, то трохи розвантажилися б. Що важливо, у нас розвиток дитячого, студентського й дорослого спорту набирає все більших обертів, бо багато людей почали дбати про здоровий спосіб життя.Чи має спортшкола достатньо підтримки від місцевої і обласної влади, меценатів або ж бізнесу?

На щастя, усі прохання, з якими сьогодні звертаюся до представників влади, благодійників та меценатів, погоджують. На запити спортшколи реагують і намагаються допомогти. Незважаючи на складний час, небайдужі до спорту люди ще залишилися.

Вважаю, якщо стукати у двері, то підтримка знайдеться. І наш заклад завжди відкритий до співпраці, бо від цього будуть тільки кращими спортивні результати наших вихованців.Помітив у соцмережах, що колектив ВОДЮСШ не лишився осторонь підтримки військових. Розкажіть, які акції чи збори робили для наших захисників. Чи хтось із працівників став на захист держави?

Ми бачили, що різні заклади долучаються до підтримки воїнів. Пам’ятаю, як минулоріч зібрав колективну нараду, після чого спільно з нашими працівниками також узяли участь у важливій справі. Першим нашим досягненням став збір у 75 тисяч гривень на дрон Mavic Pro 3.

До сьогодні також продовжуємо збирати кошти в міру своїх можливостей, щоби придбати якісь речі. Не потрібно бути осторонь, тут кожні 10, 50, 100 гривень допоможуть наблизити нашу перемогу. Тим паче, у війську несуть службу троє людей зі спортшколи. Один тренер та двоє працівників персоналу зараз захищають нашу державу.

Ви як керівник ставите завдання перед тренерами робити акцент на результати й досягнення чи на виховання сильного спортсмена?

Усе має бути в комплексі. Починаємо з виховання, а тоді приходить результат. Спорт задля здорового способу життя – це добре. Але поміж тим потрібно завжди ставити собі ціль і досягати результатів у тих видах спорту, що є в нашому закладі.Особисто вам які види спорту найбільше до душі? За якими стежите?

Мені більше подобаються ігрові види спорту. Крім керування обласною спортшколою, ще очолюю Федерацію волейболу міста Луцька, а нещодавно став президентом волейбольного клубу «ВОДЮСШ-Університет». Певні недоброзичливі люди казали, що коли я прийду на посаду, то закрию всі відділення і розжену всіх тренерів. Але, як бачите, усе працює – діти тренуються, здобувають хороші результати на змаганнях, а відділення поступово розвиваються.

Я загалом спорт дуже люблю, особливо – дитячий. Саме з дитячого спорту все розпочинається. І що більше ми вкладатимемо туди, то більшим буде розвиток у майбутньому. Особисто для мене за вподобаннями на першому місці волейбол, на другому – баскетбол, на третьому – футзал. Хоча з повагою ставлюся до всіх інших видів.

Наприклад, крім волейболу, у спортшколі на високому рівні спортивна акробатика. Там вихованці здобувають чимало призових місць на різних змаганнях. А пара Максим Юшак та Андрій Чепелюк стоїть першою в резерві збірної України на Всесвітні ігри. Також відновлюємо ті традиції легкої атлетики, які були, коли я сам тренувався. Від гандболу очікую більшого, бо є над чим працювати.Яким бачите розвиток Волинської обласної дитячо-юнацької спортивної школи в подальшому?

У 2023 році після конкурсу мені дали повноцінний контракт на п’ять років, а вони пролетять дуже швидко. За цей час треба виконати багато завдань, що ставить керівництво й що ставлю особисто. Це розвиток спорту у всіх відділеннях і поступове оновлення, бо ж школа вікова, тому виникають різні ремонтні потреби. Цього року, до слова, закладу виповниться 55 років. Лік ведемо з того часу, як у 1969 році звели будівлю в тому вигляді, що ми зараз бачимо.

І, звісно, хочеться, щоб настала наша перемога, а тоді вже можна буде планувати щось більше. Велика подяка Збройним силам України, усім захисникам та захисницям, які бережуть нашу незалежність. Наш колектив, своєю чергою, у відносно безпечному місті буде розвиватися і допомагати їм.

Дмитро КЛИМЧУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---