«Будинок щастя»



Від мрії до реального, надсучасного та доступного для кожного перинатального центру пройшло довгих 18 років. Його керівниця Ірина Горавська розповідає, як працює заклад, хто сюди може звернутись та спростовує міфи про центр, який вже встигли охрестити «Будинком щастя»
«Об'єднання дитячої обласної лікарні та перинатального центру – це великий позитив, – вважає очільниця медустанови Ірина Горавська. – Адже це – безперервність послуги. Для дітей дуже класно, коли від народження й до 18 років їх спостерігає одна команда фахівців»
Зовсім нещодавно унікальний заклад – Волинський обласний перинатальний центр, на відкриття якого волиняни чекали майже 18 років, – відсвяткував першу річницю роботи.

Щодня команда професіоналів робить усе для того, аби майбутні мами та породіллі з дітками не тільки отримували своєчасну якісну допомогу, а й відчували комфорт та домашній затишок.

А віднедавна фахівці перинатального центру та Волинського обласного дитячого територіального медичного об'єднання працюють однією великою командою, адже два лікувальні заклади об'єднали в одне надпотужне Волинське обласне територіальне медичне об'єднання захисту материнства і дитинства.

Керувати таким величезним закладом та колективом непросто, зізнається Ірина Іванівна. Втім додає: вірить у свою команду і в те, що у них все вийде. А для того, аби Волинське обласне територіальне медичне об'єднання захисту материнства і дитинства працювало ще краще, мало більші можливості, його генеральна директорка вирішила балотуватися у депутати Волинської обласної ради від політсили «ЗА МАЙБУТНЄ».
«Люблю свою професію, люблю людей – саме це надихає мене на самовдосконалення та бажання працювати, – додає Ірина Іванівна. – Моєю основною метою є забезпечення доступною, якісною, безпечною, сучасною та комфортною медичною допомогою матерів та дітей. Адже здорові діти – наше щасливе майбутнє».
«Для того щоб керувати таким величезним закладом, як обласне територіальне медичне об'єднання захисту материнства та дитинства, звісно, потрібне представництво в органах влади. Треба розуміти процеси, які відбуваються. Аби те все об'єднати, потрібне спілкування з людьми, відповідне коло знайомих. Коли бути відірваними й працювати самим по собі, то нічого не вийде. Потрібна командна робота. А депутатство в облраді – це можливість впливати на певні процеси, що стосуються медичної галузі, – вважає Ірина Горавська. – Іду в депутати облради з командою «ЗА МАЙБУТНЄ», адже вже давно співпрацюємо з її лідером Ігорем Петровичем Палицею. У тому, що наш медичний заклад на сьогодні є одним з найкращих в Західній Україні, – величезна його заслуга. Крім того, партія «ЗА МАЙБУТНЄ» зібрала у своїх лавах справжніх фахівців і патріотів, які готові і вміють працювати на благо Волині».

До слова, обласна влада завжди йшла назустріч перинатальному центру, виділяючи кошти і на його добудову, і на обладнання. А під час святкування річниці медзакладу на його працівників чекав справжнісінький сюрприз у вигляді п'яти комплектів ключів та ордерів на службові квартири від обласної ради. Їх під бурхливі оплески вручив народний депутат України Ігор Палиця.
Атмосфера у перинатальному центрі направду особлива. Взаємини між колегами – як у справжнісінькій великій родині. «Можливо, це так тому, що я ж їх усіх брала на роботу. Ці люди мені повірили і я не маю права їх підвести. Працювати у великому колективі й ним керувати – не важко. Важко бути посередником між органами влади й іншими організаціями, які постачають, купують, продають, забезпечують, будують тощо, – каже Ірина Горавська. – І коли мені стає аж надто важко, я йду в колектив, у стаціонар. І вже там отримую задоволення від спілкування, від своєї роботи».
Є кілька міфів про перинатальний центр
Перший міф – те, що тут народжують тільки тоді, коли є проблеми зі здоров'ям у матері чи дитини. Так, у перинатальному центрі є все, що потрібно для реанімації та виходжування діток, які народилися дочасно або хворими. Проте й здоровеньких малюків тут радо благословляють на світ! До того ж, вибір, де народжувати, де спостерігатися, залишається за жінкою. «Для того щоб стати пацієнткою нашого перинатального центру, достатньо просто прийти», – усміхається Ірина Іванівна.
Другий міф – те, що у закладі молода команда. «Так, це новий колектив, але дуже професійний. Тут працюють три заслужені лікарі України, 26 лікарів вищої категорії, 16 лікарів І категорії, двоє лікарі цього року готуються до захисту кандидатських дисертацій. Усі спеціалісти володіють всіма потрібними методами надання перинатальної допомоги», – пояснює Ірина Горавська.
Третій міф – облік з приводу вагітності. Щоб спостерігатися в перинатальному центрі, не обов'язково навіть бути волинянкою. Жінка може приїхати і з іншої області, і навіть з-за кордону – допомогу нададуть кожній. Крім того, в центрі надають допомогу не лише вагітним та породіллям, адже тут функціонує гінекологічне відділення під керуванням гуру гінекології Миколи Тригуба, де оздоровлюють жінок із різноманітними гінекологічними патологіями, лікують непліддя та проводять лапаротомні, лапароскопічні, гістероскопічні та вагінальні операції (які не лишають жодних зовнішніх слідів на тілі).
Четвертий міф – про те, що надання допомоги в закладі дороге. Заклад комунальний. Фінансування здійснюється з обласного бюджету. пацієнти тільки частково забезпечують своє лікування. З 1 квітня цього року фінансування буде здійснюватися Національною службою здоров'я України і для громадян нашої країни медична допомога буде безоплатною.

Часто в Ірини Іванівни запитують, для чого було зводити такий центр, адже у Луцьку є пологовий будинок, який багато років виконував функцію обласного закладу. «Я довго думала, як би це так дохідливо пояснити. І тоді запитала в тих людей: «А ви коли-небудь вели статистику інвалідності та смертності дітей?». Бо тих малюків, які втратили шанс на здорове життя, або ж узагалі на життя, дуже багато. І не тому, що у пологовому поганий колектив. Там чудовий колектив, я сама працювала в пологовому багато років. Просто там інші технології, немає такого сучасного обладнання, яке закуплене для перинатального центру. А ми реально виходжуємо діток, даючи шанс на здорове майбутнє. Надання допомоги розпочинається в пологовій залі або в операційній і ми маємо для цього потрібне обладнання. Дихальну підтримку дитині надають з моменту народження, – пояснює Ірина Горавська. – У пологових залах та операційних наявні дихальні апарати. Вони різні: є такі, що підтримують дихання, є такі, що дихають за дитинку».

«У нас реанімаційний процес безперервний, – додає медичний директор з педіатрії та неонатології КП «Волинський обласний перинатальний центр» Микола Гнатів. – Тобто в пологовій залі за потреби ми дитинку продихали й веземо до відділення реанімації у спеціальному транспортному інкубаторі, що працює автономно. Ніхто вже не спішить, там є готове місце для дитинки, дихальний апарат, інкубатор. Малюк ні хвилини не перебуває без кисню. І мама може бути з дитиною в реанімації, брати її на руки, навіть якщо вона на дихальному апараті».
Унікальність перинатального центру в тому, що у разі потреби тут готові надати повний спектр допомоги і діткам, і мамам. Тут сконцентроване все потрібне обладнання і потреби переведення та транспортування до іншого лікувального закладу немає, тобто можна виграти дорогоцінний час, потрібний для збереження життя та здоров'я дитини. Якщо треба транспортувати пацієнтів на вищий рівень (науково-дослідні інститути) є два реанімобілі: акушерсько-гінекологічний та неонатальний. Мине кілька років – тоді ми побачимо іншу статистику щодо перинатальної і малюкової смертності й вона в рази зменшиться.
Окремо хочеться розповісти про харчування. Воно різноманітне, якісне, смачне! Також працює їдальня для відвідувачів та медичного персоналу.

СТРУКТУРА
Площа перинатального центру – 14700 м2. Його структура відповідає усім вимогам високоспеціалізованого закладу ІІІ рівня з орієнтовною кількістю 2500-3000 пологів на рік. У закладі облаштовано реєстратуру відкритого типу. «У нас працює електронна медична система «Мед Ейр», за допомогою якої пацієнта реєструють та вносять у систему, – розповідає Ірина Горавська. – І далі працюватиме електронний документообіг».
Консультативно-діагностичні відділення на 200 відвідувань за зміну – це:
поліклінічне відділення;

центр планування сім'ї;

симуляційний кабінет;

кабінет катамнестичного спостереження (реабілітації) новонароджених до трьох років;

школа відповідального батьківства.

Акушерсько-гінекологічний та педіатрично-неонатологічний стаціонар на 102 ліжка – це:

відділення патології вагітності з ліжками невиношування на 20 ліжок;

відділення екстрагенітальної патології на 15 ліжок;

пологове відділення з приймальним та 11 індивідуальними пологовими залами й 2 операційними;

відділення сумісного перебування матері та дитини на 32 ліжка;

відділення для новонароджених, які перебувають спільно з матерями;

відділення гінекології з малоінвазивними технологіями, ліжками медицини плоду та патології ранніх термінів вагітності на 20 ліжок з 2 операційними та приймальним;

відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених на 9 ліжок;

відділення анестезіології та інтенсивної терапії з методами еферентної терапії для жінок на 9 ліжок;

відділення постінтенсивної терапії та ранньої реабілітації новонароджених на 15 ліжок.

У перинатальному центрі створено всі умови для надання перинатальних послуг: від лікування важких форм непліддя до виходжування недоношених діток з масою тіла від 500 грамів.

Крім того, в перинатальному центрі діє суперсучасне відділення оперативної гінекології з малоінвазивними технологіями.

«Акушерство в перинатальному центрі представлене в найширшому обсязі: тут є допологові й післяпологові відділення, власне пологові зали, операційні, реанімаційні відділення і для немовлят, і для породіль , тобто так званий другий етап, але гінекологія – це основа, – каже завідувач гінекологічного відділення Микола Тригуб. – Адже без гінекології не буде ні вагітностей, ні пологів, ні дітей. Ми певною мірою в тіні акушерства, але будь-який перинатальний центр не може повноцінно функціонувати без відділення гінекології».
Лікарі відділення володіють всіма техніками оперативних втручань та є справжніми професіоналами.

«У гінекологічних операційних у нас є дуже потужний німецький лапароскоп Storz, за допомогою якого Микола Васильович творить дива, – додає Ірина Горавська. – До того ж, операційні мають систему «чистих приміщень» з потужною вентиляцією, оснащеною НЕРРА-фільтрами».
Найчастіше у відділенні лікують непліддя, об'ємні утвори матки та додатків, опущення, випадіння матки, урогінекологічні (нетримання сечі), опущення сечового міхура. «Такі види операцій на Волинь привіз я. У світі така собі мода на лапароскопію вже минає. За статистикою, в онкології у разі раку яєчників, наприклад, при лапароскопічному втручанні результати в кілька разів гірші, ніж при лапаротомному. У гінекології найкраща косметичність – при вагінальних втручаннях». При таких операціях відсутні будь-які розрізи на животі та післяопераційна реабілітація набагато швидша.

У відділенні проводять медикаментозне лікування позаматкової вагітності без оперативного втручання.
«Найкраща операція – це незроблена операція», – переконаний Микола Тригуб.
Завдяки зусиллям Ігоря Палиці в оснащенні закладу було залучено кошти з державного та обласного бюджетів. Ця сума складає 139 млн грн. Дуже добре, що обласна влада змогла вкласти гроші у створення закладу для мам і дітей. Наша область направду може цим похвалитися, бо такого закладу в Україні більш ніде нема. у перинатальний центр приїздили фахівці з Києва, Житомира, Львова, інших міст. І всі просто в захваті від того, що тут бачать.

Концентрація високотехнологічного обладнання в перинатальному центрі дуже висока. «Звісно, таке обладнання є в різних закладах України. Але такої концентрації, такого поєднання, що воно одне одного доповнює, у такій кількості й такої якості, немає, – провадить Ірина Іванівна. – Я доводила на всіх рівнях, що такий заклад має мати тільки найкраще обладнання».

У закладі наявна лабораторія, оснащеня аналізаторами відомих фірм, а саме: два біохімічні автоматичні аналізатори Cobas c ІІІ (Німеччина), автоматичний гематологічний 3-diff аналізатор Sysmex XP-300 (Японія), автоматичний гематологічний 5-diff аналізатор Sysmex XP-300 (Японія), аналізатор для визначення глюкози та лактату в крові Biosen C-Line Clinic/GP+, EKF diagnostiсs (Німеччина), два аналізатори сечі HTI CL-50 Plus (США), коагулометр TS 4000 High Technologi, inc (США), п'ять мікроскопів бінокулярів Mikro Optiks MX-20 (Австрія) та мікроскоп бінокуляр Primo Star Zeiss (Німеччина), які можуть зробити найточніші аналізи з малої краплинки крові, що дуже важливо для маленьких діток. Усі процеси тут автоматизовані та відсутній вплив людини на рель тати досліджень.

Обладнання закуповували у провідних компаній Німеччини та Японії. Кожен з апаратів коштує від 500 тисяч гривень до півтора мільйона. Має ВОПЦ і діагностику експертного класу Philips, а також лабораторне обладнання з Японії, що дозволяє з маленької краплини крові малюка визначити всі потрібні показники.
«Кожна жінка при надії сподівається, що все буде гаразд. Але трапляється по-різному. І ми маємо бути готовими надати висококваліфіковану допомогу»,– каже Ірина Іванівна.
ПОЛОГОВІ ЗАЛИ

Їх у перинатальному центрі 11. У кожній пологовій залі є ліжко-трансформер, на якому жінка може відпочивати і народжувати, причому в тій позиції, яка для неї є найкомфортнішою. У палаті є душова кабіна, ванна, де за рекомендацією лікаря можна проводити природне знеболення, зручне крісло-гойдалка, м'яч.

Крім того, у кожній пологовій залі наявна реанімаційна система з лампами, що підтримують температурний режим малюка, апгар-таймери, що допомагають лікареві об'єктивно оцінити стан новонародженого.

Якщо ж дитинка народилася з певними проблемами й лікарі надають реанімаційну допомогу, ця система обладнана температурним давачем, що фіксується на грудній клітці дитини й завдяки цьому реанімаційна система контролює ефективність та інтенсивність зігрівання дитини.

У системі є й апарат «Неопаф», який у разі народження недоношеної дитини, коли є дихальні розлади, дає можливість відразу, не вдаючись до інвазивних методів, проводити корекцію дихальної функції. Крім того, в пологових залах є пульсоксиметри, які дають можливість у разі народження дитини з патологією виміряти рівень кисню в організмі. І тільки після стабілізації стану, якщо є така потреба, дитинку в транспортному інкубаторі перевозять у реанімаційне відділення.

ВІДДІЛЕННЯ ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Палати інтенсивної терапії мають вигляд окремих боксів з потужною системою очищення повітря, що запобігає розвитку токсикосептичних захворювань у дітей. Крім цього, відділення оснащене церебральним оксиметрам та апаратом для проведення гіпотермії. «Коли діти переносять важку асфіксію при народженні, вони мають дуже високий ризик ураження центральної нервової системи. Гіпотермія дозволяє дитину врятувати без виникнення хронічних захворювань нервової системи в подальшому», – пояснює завідувачка відділення інтенсивної терапії Тетяна Матева.

Є в перинатальному центрі сучасний мобільний рентген-апарат, який робить знімки малюкам безпосередньо в палаті. Знімки виходять якісні, а за допомогою наявного оцифровувача лікарі мають можливість їх консультувати на вищому рівні в електронній системі.
«У вкрай важких випадках у нас застосовують осцилятор – апарат штучної вентиляції легень. Цей апарат дуже добре допомагає діткам, народженим у терміні вагітності до 28 тижнів, – розповідає Тетяна Матева. – Він дає частоту дихання від 600 до 900 за хвилину. Є випадки, коли без цього апарата не можна обійтися, бо він допомагає дітям вижити».

Також центр має два реанімобілі, оснащені надсучасною та багатофункціональною апаратурою, що дозволяє не тільки транспортувати вагітних та новонароджених за сотні кілометрів, а й просто в машині проводити реанімаційні заходи й навіть операції.

Має перинатальний центр і банк крові зі спеціальним обладнанням для зберігання плазми крові. А кров тут зберігається у спеціальній холодильній шафі й посортована по поличках за групами. Також тут є центрифуга для проведення проб на сумісність, водяна баня, камера для зігрівання плазми, спеціальна сумка для транспортування крові.

Якщо дитинці потрібно поставити крапельницю, то перед тим розчин підігрівають у спеціальному апараті, бо в перинатальному центрі їх капають тільки теплими.

Ліки діткам вводять через спеціальні дозатори.
ОПЕРАЦІЙНІ

Операційні тут оснащені обладнанням, яке донедавна можна було побачити хіба в закордонних фільмах. Зокрема тут є апарат для реінфузії крові, який використовують у разі кровотечі. А операційні лампи працюють навіть у випадку, коли стається вимкнення електроенергії, оскільки вони оснащені акумуляторами.

У реанімаційних палатах для породілей, крім надсучасного обладнання, є система лікувальних газів. Ліжка тут – з пультами для зміни положення: один для медичного персоналу, інший – для пацієнтки.

ПОЛОГИ БЕЗ БОЛЮ

Чи не найбільше жінок перед пологами лякає біль. У перинатальному центрі спростовують твердження, що пологи – це біль і страждання. Однією з фішок сучасної медицини є знеболення пологів. І пацієнтки перинатального центру, які висловлюють таке бажання, мають можливість народжувати без болю. Тут застосовують метод, що називається епідуральна аналгезія. Суть його така: жінці у поперековий відділ хребта ставлять катетер і впродовж процесу пологів фракційно вводять ліки, які знеболюють перейми. За час роботи перинатального центру було успішно проведено вже близько сорока знеболень пологів. Сама процедура встановлення катетера не є болючою, адже перед цим також роблять знеболення. Крім того, епідуральна аналгезія жодним чином не впливає на плід, адже ліки вводять не у кров, а в епідуральний простір.
Протипоказань для такого виду знеболення практично нема. Його не можна робити хіба тоді, коли є якийсь гнійний абсцес у поперековому відділі хребта, або ж у разі серйозних пошкоджень хребта, наприклад, у результаті ДТП, бо коли є деформації хребта, встановити катетер дуже важко.
БЕЗПЕКА ТА ЗАХИСТ

Про безпеку пацієнтів та персоналу в перинатальному центрі дбають на належному рівні.

У кожному маніпуляційному кабінеті є спалювач голок: після ін'єкцій у ньому утилізують використані голки зі шприців. Окрім того, на кожному поверсі в таких кабінетах стоїть дефібрилятор, аби в разі потреби можна було надати пацієнтці допомогу, а також є аптечки невідкладної допомоги для різних станів. Крім того, в кожній маніпуляцій ній є кисень, аби в разі потреби швидко надати допомогу. А при вході в кожне відділення стоїть так звана тривожна валіза із всіма медикаментами, що потрібні для надання невідкладної допомоги.

У всіх кабінетах лікарів, у передопераційних, навіть при вході в кожне відділення, у палатах є пристрої з антисептиком, а поряд – детальні інструкції, як правильно дезінфікувати руки.

Особливістю закладу є те, що всі так звані критичні приміщення – реанімація, операційні, пологові зали – оснащені системою «Чисті приміщення», яка передбачає герметичність вікон, дверей та автономну вентиляцію. Тут працює притяжна вентиляція з НР-фільтрами V класу за ISO, тобто повітря – практично стерильне.

Система протипожежної безпеки в перинатальному центрі – на найвищому рівні. На кожному поверсі в кожному відділенні – гідранти та по два вогнегасники, на постах акушерок та на охороні облаштовано спеціальні пульти. Скрізь є давачі, які реагують на дим, ба навіть на пару, вони спрацьовують на ці пульти. У коридорах відділень з динаміків лунає спів пташок або приємна музика. «Насправді ці динаміки – для сповіщення у разі екстреної ситуації», – пояснює Ірина Іванівна.

На постах у відділеннях є кнопки виклику з палат. А в кожного лікаря – спеціальний браслет, на якому висвічується номер палати, якщо там хтось натиснув на кнопку виклику.

Система прибирання тут також продумана до дрібниць, знаряддя для кожної зони – іншого кольору.

А брудну білизну в перинатальному центрі класифікують за рівнем забруднення. Є спеціальний трубопровід для використаної білизни. Усе використане знезаражується, тоді пакують у гелеві мішки і вже з ними закидають у прання.

Ще однією фішкою перинатального центру є те, що тут відвідувачів не змушують надягати бахіли. «Ще коли ми тільки збиралися відкриватися, думали купити апарат, що продаватиме бахіли, або ж апарат, що загортатиме ноги в плівку. Для мене це було принципово, не хотілося, щоб хтось на вахті сидів і торгував бахілами, – каже Ірина Іванівна. – Коли почала вивчати закордонну практику, то з'ясувала, що за кордоном практично всі відмовилися від бахіл.

По-перше, вони забруднюють екологію, а по-друге – не застерігають від механічного бруду. І ще один момент: я спеціально сідала на першому поверсі й спостерігала. Люди, виходячи з закладу, знімають бахіли й кладуть у кишеню, щоб наступного разу не купувати. Що ж відбувається? Із тими бахілами людина пройшла по всьому закладу, назбирала купу бактерій і бруду, поклала в кишеню, наступного разу вдягнула їх, забруднила руки і з ними пішла по цілому закладу, залишаючи бактерії на всіх дверних ручках і не тільки. Тому ми вирішили покласти килимки для механічного очищення підошви й не забруднювати ні екологію, ні руки, ні приміщення. До того ж, бахіли – платна річ. От не встигла людина прийти в заклад, а вже має за щось платити». Але разом з тим у закладі розроблено правила для відвідувачів пацієнтів, де прописано таке: «Якщо ви бережете й поважаєте працю молодшого медичного персоналу, принесіть наступного разу з собою змінне взуття».
Медичний туризм і пацієнти з-за кордону
«А ще ми будемо готуватися до акредитації за системою JCI, міжнародну акредитацію ISO вже маємо, – ділиться планами Ірина Горавська. – Вивчатимемо англійську мову. Ця вся акредитація – із системи безпеки пацієнтів. Якщо говорити про міжнародний медичний туризм, то на це дуже звертають увагу. У нас народжувала пара українців, які живуть у Шотландії. Вони приїхали до нас народжувати, бо побачили, що ми маємо сертифікат ISO. В Україні лише київський пологовий будинок «Лелека» має сертифікат JCI».
Made on
Tilda