Підсумки футбольного сезону «Волині»

Тридцять шість забитих і тридцять шість пропущених у чемпіонаті голів. Дванадцяте місце з урахуванням вісімнадцяти забраних очок і сьоме – без врахування санкцій. Причому шоста позиція дісталася «Олександрії» тільки за рахунок кращої різниці забитих-пропущених. Так чи так, але суто за грою це був найкращий сезон лучан за останні кілька років.

Про підсумки футбольного сезону написали у газеті «Волинські новини» №15 від 12 травня 2016 року.

ДВІ «ВОЛИНІ»

Уболівальники побачили в цьому сезоні дві різні «Волині». Але не в традиційному для «хрестоносців» значенні цього слова, коли команда суттєво здавала у другій половині чемпіонату. Волинь була різною в кадровому сенсі – після зими з неї пішли принаймні чотири гравці основного складу, які

були ключовими в обоймі – Матей, Шарпар, Кобахідзе і Політило. Але «хрестоносці» не змінили характер і не дозволили собі зіграти нижче від рівня власного професіоналізму.

Склад «Волині» цього сезону дозволяв претендувати на єврокубки. Головний кад­ровий козир лучан – досвід гравців. Завдяки йому було виграно частину матчів. Інколи здавалося, що «хрестоносці» граються із молодшими суперниками у «котика-мишку». Особливо потужний вигляд команда мала на початку сезону й наприкінці осінньої частини чемпіонату. Упевнений, що якби залишилися в команді четверо згаданих вище гравців, з’явилися б у «Волині» чіткі завдання, не виникла б ситуація із рішеннями ФІФА, то команда реально могла б претендувати навіть на «бронзу». Принаймні рівень гри суперників навесні 2016 року дозволяє робити такий висновок.

«Волинь» знову не мала яскраво вираженого форварда, якими колись були для неї Сачко, Пищур чи Майкон. Але майже списаний у «Чорноморці» нападник Анатолій Діденко зумів забити шість голів. Стільки ж на рахунку проданого у лютому в хорватську «Рієку» Флорентіна Матея. П’ять разів розписався у воротах суперників Шарпар, чотири – Кобахідзе. Несподівано багато – чотири голи – на рахунку центрального захисника Івіци Жуніча. Із врахуванням Кубка України хорват узагалі серед найкращих бомбардирів команди – шість голів. Щоправда, такій результативності є пояснення. Після втрати навесні атакувальної потуги «Волинь» ще ефективніше мусила використовувати стандарти та антропометричні дані своїх центрбеків.

РІВНИЙ СЕЗОН

«Волинь» не відібрала багато очок у грандів цього року. Наприклад, від нас не потерпіли ані «Динамо», ані «Шахтар». Але «свої» бали в матчах із собі рівними чи нижчими за класом суперниками команда стабільно набирала. Винятком стосовно грандів може бути виїзна перемога над «Дніпром» (1:0) та виїзна нічия із «Зорею» в Запоріжжі (1:1). У обох матчах із «Ворсклою» «Волинь» взагалі мала кращий вигляд, ніж команда, яка влітку розпочне шлях до групового етапу Ліги Європи.

Цікаво, що в кінці сезону «Волині» почергово випало грати проти команд, які боролися чи мріяли про єврокубки. За грою «хрестоносці» принаймні дивилися краще, а на табло горіли нічийні рахунки.

Відвертих провалів у лучан було, на мою думку, три – на виїзді проти «Олександрії» та «Металіста» (1:3 і 0:3) та вдома від «Зорі» (0:3). Ці матчі наші програли, хоч і не безнадійно за моментами, але тактично і мотиваційно.

Матчем, про який хочеться забути, був і кубковий чвертьфінал у Запоріжжі. Після знач­но нижчих за класом команд у чвертьфіналі лучани потрапили на «Зорю». І якщо перший матч у Луцьку – це радше позитив для «Волині» (1:1 і красивий гол Богданова), то гра-відповідь декласувала «хрестоносців» – 0:5...

ЛІДЕРИ

Восени ним був Александер Кобахідзе. Грузинський легіонер став своїм у Луцьку. За нестримність на полі, вихованість у побуті його полюбила публіка. Узимку його навіть обрали кращим гравцем «Волині» 2015 року.

Весняна частина чемпіонату дала команді ще одного лідера – Сергія Кравченка. Він став стрижневою фігурою «Волині» на полі й поза ним. Загалом, дніпропетровські орендовані гравці й дали «Волині» впевненість і клас. Нав­коло них згуртовувався колектив. Власне ця обставина дозволила лучанам гідно й рівно пройти увесь чемпіонат, навіть попри відвертий брак мотивації після зняття очок та з’яви інформації про ліквідацію клубу.

«Нас мотивує любов до футболу і глядача», – ці слова часто повторювали «хрестоносці», коментуючи матчі своєї команди.

«РОДЗИНКИ»

Перша – це індійське турне «Волині». Туди лучани поїхали не з доброго життя, але зуміли прикувати до себе увагу під час зимового міжсезоння. Поїздку на турнір у місто Кожикоде (південний захід Індостану) організував Сергій Кравченко. Три матчі проти молодіжних складів бразильського «Атлетіко Паранаенсе» і «Уотфорда» та основи румунського «Рапіду» стали єдиними суттєвими спарингами «Волині» перед відновленням чемпіонату.

Інша прикметна особливість – численні дебюти в основному складі вихованців дитячо-юнацької школи «Волині». Якщо нападники Петров і Хомченко, захисник Никитюк і раніше виходили в основі, то цього сезону смак УПЛ вдалося відчути Чепелюку, Дудіку, Шаповалу, Романюку, Деді, Андрію Никитюку. Ці хлопці мусять тримати марку й надалі, замінивши досвідчених футболістів, багато з яких вочевидь наступного сезону змінять команду.

ЕЛІТНА НЕСТАБІЛЬНІСТЬ: підсумки сезону УПЛ

Несподіванка: «Олександрія». Новачок Прем’єр-ліги відразу ж стрибнув у єврокубки. Причому не скажеш, що шосте місце і вихід у півфінал Кубка України – подарунок долі для команди з райцентру Кіровоградщини. Це радше результат планомірної роботи із будівництва клубу, яку в Олександрії розпочали ще десять років тому.

Тренер: Юрій Вернидуб. «Зоря» знову грала без «місця прописки», в команди не було можливостей суттєво посилитися кадрово, тому четверте місце колишніх луганчан та вихід у фінал національного кубка, безсумнівно, є успіхом для них. Причому команду справедливо називають «тренерською», адже в таких умовах футболістам був потрібен і мотиватор, і тренер.

Тренди: УПЛ знову тріщить по швах. Після виключення зі змагань запорізького «Металурга» принаймні чотири команди на межі зникнення. Крім «Волині», це «Металіст», «Говерла», «Дніпро». Не все гаразд у «Чорноморця», над яким нависає дамоклів меч боргу його власника російським банкірам. У тих же «Карпат» знову з’явилися проблеми з колишніми гравцями.

Інший неприємний «мейнстрім» – скандали між футболістами топ-клубів, які струсонули наш футбол в кінці сезону. Під акомпанемент бійок збірна України розпочинає підготовку до другого в своїй історії Чемпіонату Європи.

ЦИФРИ «ВОЛИНІ»

36 забитих голів – це п’ятий показник у Прем’єр-лізі.

4 іноземці – стільки легіонерів грали за «Волинь» у цьому сезоні. З них двоє взимку залишили команду, тому чемпіонат догравали тільки словенець Горопевшек і хорват Жуніч.

7 вчорашніх юніорів – стільки молодих футболістів дебютували за основну команду клубу в сезоні.

9:1 – таким є віднині рекорд результативності «Волині», поставлений у грі проти вже неіснуючого запорізького «Металурга» в Луцьку.

6 голів – стільки в активі найкращого бомбардира «Волині» Флорентіна Матея, який свої голи забив до зимового антракту.

«Волинь» 2015/2016 років: ідеальний склад

Шуст – Богданов, Жуніч, Шабанов, Польовий – Кравченко, Політило – Матей, Кобахідзе – Шарпар – Діденко.

Юрій КОНКЕВИЧ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---