«Шевченківська» школа на Волині доживає віку. А нова має лише голі стіни
У школі села Гірок Любешівського району, як і в решті шкіл, розпочалися канікули. Випускники виборюватимуть право навчатися у вищих навчальних закладах, а все ще школярики смакуватимуть відпочинком. Про це йдеться у матеріалі щотижневика Волинські Новини від 9 червня (№19).
Усе, здавалося б, як у всіх. От лише вчаться тут у столітній школі. Справжнє ретро, де мріють не про мультимедійну дошку чи планшети для кожного учня, а... про батареї та спортзал. Що потрібно для здійснення не забаганки, а потреби селян, дізнавалися з радником голови обласної ради, головою фракції партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» Вячеславом Рубльовим.
Сонячної днини охайні та чисті одноповерхові приміщення школи мають пристойний вигляд. Подвір’я метене, крони дерев обрізані. От лише все обладнання, як і саме приміщення, – застаріле. Школу зводили ще сто років тому. Нині вона представлена кількома одноповерховими приміщеннями, де вчаться у 1-11 класах 130 діток. Наступного року очікують ще більше школяриків. Усього тут 36 працівників, із яких 25 вчителів. При цім довозять школярів зі ще двох сусідніх шкіл – сіл Мукошина та Люботина. Навчаються у дві зміни, оскільки всіх одночасно вмістити неможливо.
Перша зміна починається о 8:00, друга – о 14:30. Діток довозить шкільний автобус. Їжу беруть із собою, а місцеві на великій перерві бігають додому. Теплої пори це ще прийнятно, а ось узимку важче. Опалення у школі пічне, палять торфобрикетами.
«Хочеться, аби був спортзал, майданчики, актовий зал, їдальня, комп’ютерний клас», – ділиться думками школяр Максим. Його товариш Станіслав додає, мовляв, була б нова школа – діти були би більш мотивовані до навчання.
«Нині вимоги ставлять дуже високі. Треба і кабінет психолога, і іноземної мови, і комп’ютерний клас. А в нас нерівні умови для навчання. Хочеться, аби діти навчалися у світлих класах», – розповідає директор школи Юлія Кузьмич.
1 вересня 2011 року по сусідству зі старою школою розпочали зводити нову. Це мало бути двоповерхове приміщення. Задля цього знесли навіть два будинки, а сільська рада компенсувала власникам вартість. Втім у певний момент всі роботи зупинилися. Нині тут є фундамент та голі стіни першого поверху. Частина будівельних матеріалів так і залишилася лежати неподалік.
Сільська голова Гірок Галина Зелик каже, що проект будівництва осучаснили й зупинилися на одноповерховому приміщенні. От лише коштів на продовження будівництва поки що немає.
«Якби йшлося про старий варіант, двоповерхову школу, то варто думати, як і за який рахунок її обслуговувати, опалювати, освітлювати. Якщо ж брати до уваги, що об’єкт буде одноповерховим, то він фактично наполовину готовий. А це гарний шанс, аби отримати фінансування», – пояснює керівник «УКРОПу» в обласній раді Вячеслав Рубльов.
Ціна питання – в межах 15 мільйонів гривень. Для районного та сільського бюджетів це непідйомна сума. Разом із тим, наголошує депутат Рубльов, хоча б частину коштів зі своєї казни громада має передбачити.
«На жаль, така ситуація з «шевченківським школами» у Гірках – не єдина. Подібні приміщення – й у інших районах. Однак тут уже є старт. Аби школу почали фінансувати, включили до переліку об’єктів Державного фонду регіонального розвитку, частину витрат мають узяти на себе бюджети сільської та районної рад. Адже коли громади не просто на словах, а й на ділі вболівають за розвиток інфраструктури, вони мають долучатися до співфінансування. Це й своєрідний показник відповідальності», – пояснює укропівець.
Сільська голова із цим твердженням погоджується. За подібною схемою тут хочуть і освітлення зробити. Тож нині слово – за обранцями місцевих рад, а далі вже за підсумками півріччя, під час розгляду обласною радою вільних залишків бюджету області можна буде говорити про виділення коштів із волинської казни.
Секретар постійної освітньої комісії Волинської облради (фракція «УКРОП») Ірина Констанкевич зазначила, що під час перерозподілу залишків фінансування соціальної сфери, зокрема освітніх закладів, має бути в пріоритеті.
«Відвідуючи волинські села, ми бачили не одну «шевченківську» школу, яка потребує капітального ремонту, а то й знесення. При тім діти тут здібні, старанні, мають жагу до пізнання, фізичного розвитку. Неприпустимо, аби через незадовільний технічний стан будівель учні мерзли взимку, хворіли, почувалися некомфортно. Я як людина, яка працює в освітній галузі, докладатиму максимум зусиль, аби діти в селах навчалися в умовах не гірших, аніж міські школярі», – наголосила Ірина Констанкевич.
Дарина ГОГОДЗА
Фото автора
Любешівський район
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Усе, здавалося б, як у всіх. От лише вчаться тут у столітній школі. Справжнє ретро, де мріють не про мультимедійну дошку чи планшети для кожного учня, а... про батареї та спортзал. Що потрібно для здійснення не забаганки, а потреби селян, дізнавалися з радником голови обласної ради, головою фракції партії «Українське Об’єднання Патріотів – УКРОП» Вячеславом Рубльовим.
Сонячної днини охайні та чисті одноповерхові приміщення школи мають пристойний вигляд. Подвір’я метене, крони дерев обрізані. От лише все обладнання, як і саме приміщення, – застаріле. Школу зводили ще сто років тому. Нині вона представлена кількома одноповерховими приміщеннями, де вчаться у 1-11 класах 130 діток. Наступного року очікують ще більше школяриків. Усього тут 36 працівників, із яких 25 вчителів. При цім довозять школярів зі ще двох сусідніх шкіл – сіл Мукошина та Люботина. Навчаються у дві зміни, оскільки всіх одночасно вмістити неможливо.
Перша зміна починається о 8:00, друга – о 14:30. Діток довозить шкільний автобус. Їжу беруть із собою, а місцеві на великій перерві бігають додому. Теплої пори це ще прийнятно, а ось узимку важче. Опалення у школі пічне, палять торфобрикетами.
«Хочеться, аби був спортзал, майданчики, актовий зал, їдальня, комп’ютерний клас», – ділиться думками школяр Максим. Його товариш Станіслав додає, мовляв, була б нова школа – діти були би більш мотивовані до навчання.
«Нині вимоги ставлять дуже високі. Треба і кабінет психолога, і іноземної мови, і комп’ютерний клас. А в нас нерівні умови для навчання. Хочеться, аби діти навчалися у світлих класах», – розповідає директор школи Юлія Кузьмич.
1 вересня 2011 року по сусідству зі старою школою розпочали зводити нову. Це мало бути двоповерхове приміщення. Задля цього знесли навіть два будинки, а сільська рада компенсувала власникам вартість. Втім у певний момент всі роботи зупинилися. Нині тут є фундамент та голі стіни першого поверху. Частина будівельних матеріалів так і залишилася лежати неподалік.
Сільська голова Гірок Галина Зелик каже, що проект будівництва осучаснили й зупинилися на одноповерховому приміщенні. От лише коштів на продовження будівництва поки що немає.
«Якби йшлося про старий варіант, двоповерхову школу, то варто думати, як і за який рахунок її обслуговувати, опалювати, освітлювати. Якщо ж брати до уваги, що об’єкт буде одноповерховим, то він фактично наполовину готовий. А це гарний шанс, аби отримати фінансування», – пояснює керівник «УКРОПу» в обласній раді Вячеслав Рубльов.
Ціна питання – в межах 15 мільйонів гривень. Для районного та сільського бюджетів це непідйомна сума. Разом із тим, наголошує депутат Рубльов, хоча б частину коштів зі своєї казни громада має передбачити.
«На жаль, така ситуація з «шевченківським школами» у Гірках – не єдина. Подібні приміщення – й у інших районах. Однак тут уже є старт. Аби школу почали фінансувати, включили до переліку об’єктів Державного фонду регіонального розвитку, частину витрат мають узяти на себе бюджети сільської та районної рад. Адже коли громади не просто на словах, а й на ділі вболівають за розвиток інфраструктури, вони мають долучатися до співфінансування. Це й своєрідний показник відповідальності», – пояснює укропівець.
Сільська голова із цим твердженням погоджується. За подібною схемою тут хочуть і освітлення зробити. Тож нині слово – за обранцями місцевих рад, а далі вже за підсумками півріччя, під час розгляду обласною радою вільних залишків бюджету області можна буде говорити про виділення коштів із волинської казни.
Секретар постійної освітньої комісії Волинської облради (фракція «УКРОП») Ірина Констанкевич зазначила, що під час перерозподілу залишків фінансування соціальної сфери, зокрема освітніх закладів, має бути в пріоритеті.
«Відвідуючи волинські села, ми бачили не одну «шевченківську» школу, яка потребує капітального ремонту, а то й знесення. При тім діти тут здібні, старанні, мають жагу до пізнання, фізичного розвитку. Неприпустимо, аби через незадовільний технічний стан будівель учні мерзли взимку, хворіли, почувалися некомфортно. Я як людина, яка працює в освітній галузі, докладатиму максимум зусиль, аби діти в селах навчалися в умовах не гірших, аніж міські школярі», – наголосила Ірина Констанкевич.
Дарина ГОГОДЗА
Фото автора
Любешівський район
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
волинянам
Показати IP
13 Червня 2016 09:19
ой тільки укроп працює таке враження, хоча Ірина нормальна
axabnrg
Показати IP
14 Червня 2016 14:29
Так буде і у нас: «Ефект децентралізації: науковий центр і 3D-кінотеатр в чеському селі»
http://www.radiosvoboda.org/content/article/27752624.html
У ПП Дорогуськ – Ягодин відновили пропуск транспорту
Сьогодні 12:03
Сьогодні 12:03
Передала наркотики в маслі та розповсюдила порносвітлини: на Волині матір чотирьох дітей посадили на шість років
Сьогодні 10:37
Сьогодні 10:37
У Федерації легкої атлетики Волині – новий очільник
Сьогодні 09:39
Сьогодні 09:39
Показали відео подвійного ДТП на кільці у Луцьку
Сьогодні 09:10
Сьогодні 09:10
На фронті за добу – 192 боєзіткнення, на Курському напрямку Сили оборони відбили 23 атаки
Сьогодні 08:41
Сьогодні 08:41
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.