22 травня: дні народження, події, факти

День народження 22 травня святкують заступник головного лікаря Волинського обласного наркологічного диспансеру Микола Дацюк, голова громадської організації «Захист дітей війни» Ростислав Чапюк і журналістка Юлія Ковпак (на фото).

Окрім того, сьогодні свято у дописувача Інформаційного агентства Волинські Новини Миколи Хоми.

Видання вітає їх та бажає міцного здоров’я, мирного неба й успіхів у всіх починаннях.

Іменини за православним календарем святкують Микола та Йосип.

Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

Минулого року Олексієй Златогорський розповів про місію «Чорний тюльпан» та археологію на Волині. Як виявили наші археологи, навіть загиблих у зоні бойових дій дехто з цинічних спритників наважується використовувати, щоб передавати сховані в тілах наркотики.

У 2014 році в цей день у Донецькій області під Волновахою терорости обстріляли блок-пост 51-ої окремої гвардійської механізованої бригади. Під час обстрілу загинуло 9 волинян.


Про місце, де ховаються від сторонніх очей підводні човни, читайте в матеріалі за 2013 рік у рубриці Походеньки-поїзденьки.

22 травня 2011 року в Луцьку відбувся фестиваль «Музичні діалоги-2011», під час якого виступали відомі та молоді джаз-бенди України, Польщі та Білорусі.

22 травня 2009 року в обласному центрі Волині відбувся Парад мотоциклів. Вулицями Луцька курсували понад сто двоколісних.

22 травня 2008 року де-факто розпочало роботу Інформаційне агентство Волинські Новини: на шпальтах видання з’явилася новина, що в Луцьку мало не вчинили самосуд над жінкою, яка на іномарці збила дівчину.

Народилися:

Цього дня народилися німецький композитор Ріхард Вагнер, український драматург, актор, режисер Марко Кропивницький, англійський письменник, автор детективів про Шерлока Холмса Артур Конан Дойль, український державний і політичний діяч, публіцист, організатор українських збройних сил, Головний отаман військ УНР, голова Директорії УНР Симон Петлюра, історик, адвокат, публіцист Денис Квітковський, український художник і педагог Федір Кричевський, англійський актор і режисер театру й кіно Лоуренс Олів'є, радянський композитор,автор музики й пісень до кінофільмів Микита Богословський («Темная ночь», «Любимый город»), французький актор і співак вірменського походження, визначний шансоньє Шарль Азнавур, український і радянський поет, пісняр, драматург Юрій Рибчинський («Біла ворона», «Виват, король!»), радянський хокеїст, нападник Микола Дроздецький, радянський і український актор театру й кіно Сергій Іванов (Кузнєчик у фільмі «У бій ідуть самі старики»), британська манекенниця, топ-модель Наомі Кемпбелл, український політик, лідер «Фронту Змін» Арсеній Яценюк, українська фігуристка Тетяна Волосожар, чилійський футболіст Артуро Відаль.

Сталося:

1861 – прах Тараса Шевченка, що раніше покоївся у Петербурзі, перепохований в Україні під Каневом.

Новітня історія Чернечої гори розпочалася 22 травня 1861 року. Канівці перейменували гору на Тарасову. Влітку 1884 року за народні кошти на Тарасовій горі збудували перший народний музей Кобзаря — Тарасову світлицю, впорядкували його могилу і встановили монументальний чавунний пам'ятник-хрест за проектом академіка архітектури Віктора Сичугова. 10 червня 1918 року Рада Міністрів Української Держави визнала могилу Тараса Шевченка національною власністю. Сучасного вигляду Шевченківський меморіал набув влітку 1939 року зі встановленням на могилі Кобзаря бронзового пам'ятника (скульптор Матвій Манізер, архітектор Євген Левінсон) і спорудженням літературно-меморіального музею (архітектори Василь Кричевський і Петро Костирко). Музейний ансамбль доповнив гранітний комплекс сходження (1977) і відтворена 1991 року «Тарасова світлиця» — перший народний музей Тараса Шевченка.

1960 — стався найсильніший у 20 столітті землетрус силою 9,5 балів за шкалою Ріхтера.

Причиною руйнувань були підземні поштовхи, обвали, виверження вулканів, що прокинулися. Але не менш жахливими були руйнування, нанесені гігантськими хвилями. Хвилі цунамі, що виникли в результаті, досягали висоти 25 метрів. Їх руйнівна дія не обмежилася територією Чилі — країни і острови, розташовані в тисячах кілометрів від Південної Америки, відчули натиск стихії, що розбушувалася. Незабаром після могутнього поштовху, що відбувався о 3 годині дня, жителі прибережних районів зауважили, що спочатку море роздулося і його рівень піднявся значно вище за рівень найвищих припливів, а потім раптово відринуло, причому набагато далі за найнижчій рівень відпливу. З криками жаху «Море йде!» всі піднялися на горби. Хвиля помчала далі по просторах Тихого океану. Її наступною жертвою став острів Пасхи. Найвеличніша споруда острова — аху Тонгаріки є кам'яною спорудою, складеною з величезних блоків. Хвиля, що народилася за 2000 км від острова Пасхи, розкидала багатотонні кам'яні блоки. Потім цунамі досягло Гавайських островів. Тут висота хвилі була близько 10 м і руйнування були жахливими. Житлові будинки, адміністративні будівлі, автомобілі змило водою. Жертвами цунамі стали 60 чоловік. Прокотившись через весь Тихий океан, гігантські хвилі обрушилися на Японію. Тисячі будинків змило в море, затонули або розбилися сотні суден, 120 чоловік стали жертвами розгулу стихії. Кількість жертв склала близько 6 тисяч чоловік, причому, основна частина людей загинула від цунамі. Збиток в цінах 1960 року склав біля півмільярда доларів.

2002 — у Празі відкрито Меморіал жертвам комунізму.

Автор меморіалу — скульптор Олбрама Зоубек. У створенні концепції меморіалу також брали участь архітектори Ян Керел та Зденек Гельзл. Меморіал розташований на масивних сходах звужених у верхній частині, що спускаються зі східного схилу пагорба Петршин. Композиція складається з семи чоловічих скульптур, що спускаються сходами. Нижня статуя ціла, інші поступово «руйнуються», у них утворюються розломи, зникають кінцівки… Це символізуює собою не тільки фізичні та психічні страждання жертв політичних репресій комуністичного режиму, але також їх мужність та стійкість. У нижній частині сходів металеві пластини з написом: «Жертвам комунізму 1948—1989: 205 486 — засуджено 248 — страчено 4 500 — загинули в тюрмах 327 — вбито на кордоні 170 938 — змушені виїхати».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---