Волиняни відвідали «Сорочинський ярмарок». ФОТОРЕПОРТАЖ

Місця на всеукраїнському ярмарку в Великих Сорочинцях, що на Полтавщині, обійшлися волинянам у «кругленькі» суми. На відміну від більшості учасників, наші краяни займали чимало квадратів на території ярмарку. Щоправда, коштували ті теж не мало.

Так, 19-го серпня, на Полтавщині відбулось закриття Сорочинського ярмарку. Відвідали ярмарок і волиняни. Зокрема, торговці сільгосптехнікою іх Луцька, Горохова та Володимира-Волинського.

Кажуть, 200 – 400 квадратних метрів, до слова, навіть не на Центральній вулиці, коштували їм від 30 до 70 тисяч гривень за 5 днів. Щодо окупності таких інвестицій, то торговці зазначають: «Ми приїхали сюди не продавати, а показати свою продукцію, витрати окупляться згодом». Зі слів ярмаркувальників, вартість квадратів на центральній вулиці вартує ще більше – плюс 30 відсотків.



Торговці зокрема поділились своїми враженнями стосовно цін на наступний рік. Мовляв, вони зростуть, бо ж територію ярмарку викупила влада. «Ділянку син Азарова купив, тож на наступний рік дорожче буде», - бідкаються волиняни.

До слова, як повідомляли ЗМІ, сам прем’р-міністр особисто відвідав ярмарок. Випадково натрапили і на намет, де посадовець за 80 гривень придбав собі лляні капці.
«Приїздив, літаки хмари розганяли попередньо, заходив, подарувати хотіли, та відмовився – придбав за гроші, і здачу не забрав», - розповів житомирянин торговець «банної всячини» Олег, показуючи на капці, які протягом дня набули великої популярності.

Повертаючись до вартості місць на ярмарку, Олег зауважив: «16 квадратів – 8 тисяч, все залежить від розміщення, чи намет свій, освітлення… Один електрик, до речі, на весь ярмарок».

Власне, щодо самого заходу, то у 19 столітті він був одним із багатьох ярмарків в Україні. Став популярним після виходу повісті Миколи Гоголя «Сорочинський ярмарок». Щоправда, у воєнні роки не відбувався. Відродили його у 60-х роках 20 століття.

Торговці з крамом – виробами народних майстрів, одягом, товарами із шкіри - розташувалися і далеко за межами ярмарку, біля автостоянки. Кажуть, цього року місце на ярмарку коштує в середньому 2700 грн, а це задорого. У перший день їх намагалися розігнати, але торговці настояли на своєму.


Торговець горіхами, зокрема, зауважив: «За перший день платили, а потім вже... не питають, то й так».

За 200 метрів до центрального входу на ярмарок – два опудала ведмедів і ще декілька вовка та ховрахів. І табличка «Фото – 5 грн».

Жінка у червоній футболці збирає гроші і пильно спостерігає, аби ніхто не сфотографувався безкоштовно.
На питання, чи самі опудала роблять, чи купують, панянка відповіла: «Самі. Шкури з сєвєра привозим, а набиваєм тут. Ногті, зуби - теж все настояще».

«Великі – 20 тисяч коштують, маленькі – 10. Купляють. Так, дєвушка, або фотографіруйтесь, або ідіть вже от сюда», - відштовхнула жіночка.

«Продавці взагалі не дуже привітні. Мене мало не обматюкала, коли довго магніт на холодильник вибирала. Але товар дуже сподобався. Приїхала подивитися, що воно таке цей ярмарок, не скуповуватися», - розповіла киянка Ганна.

Сфотографуватись з «Гоголем» або «волом» теж коштувало грошей. Просили 10 гривень.




Відомі люди, які зустрілись у натовпі, щоправда, грошей за фотосет не вимагали.

На ярмарку натовп — люди пересуваються дуже повільно, розвернутися чи повернути практично нереально. У будні людей менше, тоді скуповуватися зручніше.


До прилавку із домашнім милом стоїть черга дівчат. На вагу продають мило для різних типів шкіри і тердий шампунь. Коштує від 30 до 100 гривень.


Також продавали різбляні вироби із дерева ручної роботи, глиняний посуд, домотканні килими, вишиванки.


Посуд коштував від 30 гривень за тарілку, килими — у середньому 2 тисяч гривень, вишиванки — від 500.

Серед виробів на ярмарку траплялися і неякісні речі. На невеличкому столику чоловік розклав жіночу білизну. Та, що білого кольору, пожовкла, в пилюці. Водить по ній брудними нігтями: «Дівчатка, підходимо, вибираєм плавочки. По 10 гривень».

Жили продавці у наметових містечках на території ярмарку.


Для них облаштували платний душ, туалети.
Або ж на території населеного пункту.

До слова, сходились на захід з усього села.

А зі слів мешканців, місцеві з нетерпінням чекали дійства. Мовляв, за ці кілька днів можна непогано заробити. Так, пожити у селі можна за 80 гривень і більше за один ліжко-день. Люди у більшості – привітні. Пригощають сливами, яблуками та чаєм з мелісою, зірваною неподалік.

Мережу забезпечували ось такі технології. Щоправда, по закінченню ярмарку «технології виїжджали». Разом із мережею.

Плетені капелюхи пропонували за цінами, починаючи від 250 гривень.


А от таку, як висловилась продавець, «прєлєсть» із знижкою можна було придбати на дві з половиною тисячі.

Приїхали на захід і одесити, вони за 30 гривень пропонували сфотографуватись з совою Фільою та двома мавпами - Жоріком і..., власне, теж Жоріком.


Товари з Індії продавали справжні індуси. Кажуть, центральний офіс у них - в Сімферополі.


Дині та кавуни на ярмарку, безумовно, були дуже добрі. Про це свідчили численні, констатуючі вивіски.



Відвідувачів розважали концерти народних колективів, дитячих творчих угрупувань. Щоправда, гості і самостійно знаходили, чим зайнятись.







Без проблем в Сорочинцях можна було поїсти та випити.






Вечорами гостей розважали і приїжджі музиканти. До слова, хедлайнером 3-го дня ярмарку став луцький гурт «Фіолет».



Ярмарок тривав із 15-го по 19 серпня.































Підготувала Альона ТРОХИМЧУК

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---