Монетизація субсидій призвела до зростання боргів за «комуналку»

Українці збільшують свої борги за житлово-комунальні послуги – такі дані Держстату. Постачальники послуг б’ють на сполох, тому що в березні, коли почали видавати субсидії живими грошима, борги різко збільшилися. Експерти в сфері ЖКГ прогнозують, що в квітні ситуація навряд чи поліпшиться, і побоюються швидкого скасування монетизації для тих одержувачів субсидій, хто має борги.

Першими забили на сполох постачальники холодної води: як повідомили в асоціації «Укрводоканалекологія», яка об’єднує понад сотні водоканалів по всій країні, в березні (за рахунками за лютий) було оплачено в середньому близько 70% нарахованих сум, в той час як зазвичай погашали 85- 90%. Наприклад, в Київській області вода оплачена на 62%, в Житомирській – 64%. Подібні показники і в більшості інших областей.

«Згідно із законом про постачання питної води населенню, ми не маємо права відключати воду людям за несплату, тому підприємства знаходяться в складній ситуації, у нас теж ростуть борги за електроенергію, по зарплаті, я вже не кажу про ремонт водомереж, – говорить директор асоціації Олександр Шкінь. – Ми сподіваємося, що люди сплатять свої борги, оскільки багато субсідіантів ще не розібралися, що їм тепер треба оплачувати повну вартість послуг. Адже в березні було багато різних доплат: наприклад, індексація пенсій, допомог».

Тепловики підсумки опалювального сезону підбиватимуть в кінці травня, але співробітники одного зі столичних постачальників гарячої води і опалення нам неофіційно повідомили, що в лютому підприємство отримало від населення менше грошей, ніж в січні. Нагадаємо: лютневі рахунку субсідіанти вже повинні були оплачувати повністю – з тих грошей, які їм були виділені державою в межах соціальних норм. Наприклад, норма по опаленню – 48,88 кв. м на сім’ю з однієї людини плюс по 13,65 кв. на кожного наступного домочадця.

У Мінсоцполітики кажуть, що підсумки оплати «комуналки» субсидіантами підведуть станом на 1 травня.

«З травня для отримання субсидії на наступні півроку потрібно буде подавати заяву, – роз’яснили нам у міністерстві. – Тим, хто буде станом на цю дату мати борги за рахунками за лютий і березень, субсидію не призначать, доки вони не погасять борг. Також, швидше за все, цих людей знову переведуть на безготівкову оплату субсидій. І лише через півроку, якщо у них не буде нових боргів, можна буде розглянути питання про переведення їх на готівкову виплату держдопомоги».

До речі, якщо одержувачі монетизованих субсидій зможуть після оплати рахунків відразу використовувати заощаджені суму (при її наявності), то боржники, навіть якщо їм перепризначать субсидію в безготівковому вигляді, такої можливості не матимуть. Експерти з питань житловокомунального господарства кажуть, що побоювалися росту несплати через слабку поінформованість населення і небажання багатьох субсидіантов розуміти, що, отримавши на руки живі гроші від держави, вони тепер самі відповідають за розрахунки з постачальниками послуг, що і сталося.

«Водоканали – перший тривожний дзвінок, але там суми за холодну воду невеликі, є серйозні побоювання, що за гарячу воду і тепло борги складуть мільярди гривень, – каже експерт Андрій Никончук. – Багато субсидіантів не розібралися, що це за виплати, і просто ці гроші проїли. Прозріння настане в квітні, коли люди побачать у платіжках суму боргу. Але за рахунок чого вони його погасять – питання. Влада створила ситуацію, яка в майбутньому дозволить урізати кількість субсидіантов за рахунок боржників».

Експерт Андрій Никончук також нагадав, що з травня боржникам по житлокомпослугах будуть нараховувати пеню. Вона невелика, всього 0,01% від несплаченої суми за кожен день прострочення (наприклад, пеня за травень буде нарахована починаючи з 1 липня), або 3,6% в рік. Але якщо борг, припустимо, 10 тис. грн, за рік виходить 360 грн. За даними Держстатистики, борги населення за компослуги на 1 березня досягли 69,4 млрд грн, це на 7,4 млрд грн більше, ніж на 1 лютого. Найбільша недоплата за газ – 33 млрд грн, за гарячу воду та опалення – 22, за електроенергію – 6,1, за утримання будинків – 4,4, за вивезення сміття – 0,6 млрд грн. Середні нарахування на одне домогосподарство склали 2660 грн. Економіст Олександр Охріменко каже, що частина цих боргів навряд чи можуть бути стягнуті, так як пропущений строк позовної давності.

«Безнадійних боргів близько 15%, це близько 10 млрд грн, їх треба списати», – оцінив Охрименко.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---