В останні кілька тижнів в Україну прийшли рясні дощі та перші холоди. А 26 листопада країну накрив страшний циклон із хуртовинами, через який довелося обмежувати рух ледь не на всьому півдні.

Такі погодні умови, звісно ж, вплинули і надалі впливатимуть на характер бойових дій.

Все частіше заходять розмови про бездоріжжя та атаки на енергетичну інфраструктуру.

У ніч на 25 листопада Росія атакувала Україну рекордною кількістю «шахедів», сконцентрувавши основний удар на Київ. Саме цей день можна вважати точкою відліку для умовного старту зимової кампанії у війні.

Зазвичай прихід зими значно сповільнює темп бойових дій. Проте, як засвідчив попередній рік, це відбувається не завжди і не всюди.

«Українська правда» розбиралася, як може змінитись характер війни взимку, які фактори впливатимуть на дії сторін та з якими складнощами стикатимуться військові.
Клімат

Синоптики зазвичай не люблять загадувати далеко наперед, однак деякі довгострокові прогнози свідчать, що прийдешня зима може бути якщо не теплішою, то принаймні не холоднішою за минулу.

Зокрема, Український гідрометцентр прогнозує, що в грудні будуть морози, але середньодобова температура повітря буде на 1-1,5 градуса вищою за кліматичну норму (-1,8°C). Своєю чергою прогноз Wisemeteo свідчить, що січень і лютий також будуть теплішими за попередній рік у середньому на 2 градуси.

Щоправда, в будь-якому прогнозі важливі деталі. А надто коли йдеться про таку велику країну, як Україна.

Якщо для Києва, Львова, Вінниці та інших тилових міст у світлі ймовірних атак на енергетику гратиме роль переважно температурний фактор, то для територій активних бойових дій на лінії зіткнення важливі й інші складові. Передусім – географічні та кліматичні.

Головні сектори нинішньої фази війни – Запорізька область, Харківщина, Донбас і Херсонщина.

На ділянках Запоріжжя та Херсонщини, де наразі триває активний етап бойових дій, зими переважно відносно теплі, однак вітряні, що може ускладнювати точну артилерійську роботу. А враховуючи, що місцевість тут фактично рівнинна, проблематичним може бути і маскування.

Натомість Харківщина та Донбас мають досить різноманітний ландшафт і клімат: від горбистої місцевості, річок та балок на Слобожанщині до степів поблизу Донецької агломерації. Поля для маневру тут побільше, ніж на півдні, але й оборона отримує свої переваги.

Важливим фактором, який сильно впливає на хід бойових дій, є кількість опадів. У Мелітополі, Бердянську та на лівобережжі Херсонщини опади є рідкістю, однак на цих ділянках значну роль відіграватиме температурний режим. Зважаючи на тутешні зими – чим тепліше, тим краще.

У Донецьку та Краматорську, за прогнозами Wisemeteo, зима буде більш вогкою, ніж попередня, що може значно вплинути на перебіг бойових дій на Донбасі.

Коли опади спускаються в районі нуля градусів, значно частіше спостерігатиметься ситуація, яка є на деяких ділянках фронту зараз – бронетехніка грузне в ґрунті, в окопах багнюка і крижана вода.

Здавалося б, у таких умовах практично не можна наступати. Однак необхідно враховувати, що сторони все менше йдуть в лобові «броньованими кулаками» і частіше використовують тактику атак малими мобільними групами, а не великими з’єднаннями. Саме ця тактика вважається більш «зимовою». Тому в характері наступальних дій відчутних змін не відбудеться.
Сніг, мороз, техніка та миші

Сніг під час бойових дій є фактором, який варто враховувати. По-перше, все через ту ж техніку, яка в снігопади фактично не може використовуватись. Навіть гусеничні машини стають як вкопані.

По-друге, сніг може бути як маскувальним, так і демаскувальним елементом. Будь-який рух військових не може залишитись непоміченим через сліди. Проте сніг так само може бути використаний для заплутування або введення противника в оману.

Не менш важливим є й інший неодмінний атрибут зими – мороз.

Військові повинні не тільки володіти навичками виживання за низьких температур, а й зважати на цілу низку факторів, пов’язаних з доглядом за зброєю, одягом, апаратурою та позиціями.

Для військової техніки проводиться сезонне технічне обслуговування, перевірка всіх вузлів та агрегатів, регулювання приладів керування автомобілів і ще багато іншого, що є складовою підготовки до зимової експлуатації.

«Вся техніка, незалежно від того, броньована чи автомобільна, має два сезони експлуатації: весняно-літній та осінньо-зимовий. Якщо середня температура падає нижче +8, то потрібно провести повну заміну експлуатаційних матеріалів», – розповідає УП фахівець у бронетанковій галузі Микола Соломаха.

За його словами, насамперед це стосується систем охолодження, які використовують воду.

«Вода повинна зливатися і проводитись заміна охолоджувальних та спеціальних рідин на зимові види – низькоохолоджувальні чи незамерзаючі», – пояснює Соломаха.

Не менш важливим є очищення, миття та фарбування техніки, змащування стволів, підготовка підігрівачів, заряджання акумуляторних батарей.

Як показала практика, особливих відмінностей між поведінкою переданої західної техніки та радянської взимку небагато.
«В принципі, і на західній, і на радянській техніці є режим холодного пуску (запуск двигуна за мінусових температур – УП). Але західні переважно використовують webasto (автономні опалювачі), а на радянській техніці це все ж таки факельні підігрівачі», – ділиться Соломаха.

Якщо осіння багнюка є головним болем для прохідності техніки, то зимові снігопади та ожеледиці додають проблем при евакуації та ремонті машин. Хоча в Україні вже давненько не було 30-градусних морозів, копатися в моторах і за мінус 5 не дуже комфортно.

«Насправді, це дуже складні проблеми. По-перше, прямо на полі бою ремонтувати не будеш, потрібно організувати евакуацію, потім облаштовувати місця для ремонту – доводиться чаклувати, ставити дахи, підганяти буржуйки. Наприклад, я так собі відморозив пальці на лівій руці», – розповідає Соломаха.

Не менш важливим є убезпечити техніку від вимерзання, що може вплинути на роботу системи, передусім акумуляторів.

«Потрібно готувати окремі місця для стоянки, готувати килими, накривати брезентами. Все, що втримуватиме тепло», – роз’яснює Соломаха.

Необхідність дотримуватися теплового комфорту стосується й особового складу – як моторизованих підрозділів, так і піхотних.

«Повинен бути достатній запас дров, підготовлені бліндажі, пічки, відповідне маскування, щоб не видно було диму далеко. Людина на морозному повітрі досить швидко втрачає тепло, тож і в раціоні має бути більш калорійна їжа, щоб запобігати переохолодженням», – розповідає Соломаха.

З настанням холодів також у бліндажі та інші схованки до військових приходять «незвані друзі» – різного роду гризуни. Миші є великою проблемою, оскільки практично нічого не можна залишити без догляду. І якщо вкрадена їжа ще не є великою бідою, то перегризені дроти, пошкоджена дороговартісна техніка – відчутна втрата. Не кажучи про те, що вони елементарно не дають бійцям нормально спати.
Дрони, ракети, розвідка та артилерія

Безпілотники стали ледь не одним з головних атрибутів цієї війни. Причому це стосується як далекобійних ударних БПЛА, розвідників, так і FPV-дронів.

Минулої зими Росія в опалювальний період випустила по об’єктах критичної інфраструктури України орієнтовно 1000 далекобійних ракет і понад 1000 «шахедів».

З огляду на оцінки запасів РФ та явного накопичення в останні місяці, навряд чи кількість того, що летітиме вглиб нашої країни, стане меншою.

Утім, у Повітряних силах прогнозують, що цієї зими Росія використовуватиме значно більше "шахедів«, виробництво яких вже локалізовано в РФ.

Враховуючи потужнішу, ніж торік, ППО України росіяни намагаються комбінувати ракетні та безпілотні атаки й удосконалювати маскування та використання в конструкції нових композитних матеріалів.

«Під час удару 25 листопада після збиття був знайдений «шахед» чорного кольору. Але підкреслюю, що це був одиничний випадок, і говорити, що ворог уже масово використовує саме такий варіант, зарано», – пояснює УП речник Командування Повітряних сил Юрій Ігнат.

За його словами, ймовірно, чорний колір був обраний задля того, щоб безпілотник було важче побачити вночі.

Ігнат підкреслює, що як для літаків, так і для далекобійних безпілотників погодні фактори є важливими, однак не ключовими.

«Якщо брати, наприклад, ураган кілька днів тому, то, звісно, літаки в таку погоду не піднімеш, та й «шахеди» буде просто зносити. Але це ж рідкісні дні», – підкреслює речник Командування Повітряних сил.

Він уточнює, що складнощі взимку викликають передусім не морози чи хмарність, а перепад температур з плюсу в мінус.

«Умовно, коли безпілотник злітає з Краснодарського краю в плюсову температуру, а по дорозі температура переходить в мінусову, то відбувається обмороження крила, і, звісно ж, це вплине на роботу самого апарата та на його точність», – розповідає Ігнат.

Якщо говорити про іранські безпілотники, то безпосередньо на дальність польоту мороз не подіє, бо в нього бензиновий двигун. А от для більшості дронів поля бою мороз є важливим фактором, бо вони переважно використовують літієві батареї, які в холод можуть швидко розряджатись.

Згідно з характеристиками, багато «простих» безпілотників, типу, «мавіків» чи FPV на морозі можуть розряджатись удвічі швидше. Але й у цьому випадку є нюанси.

«Для роботи FPV мороз не є вирішальним фактором, бо всі екіпажі взимку повинні завжди тримати дрони в теплі. Коли апарат піднімається, акумулятор накалюється. І при безпосередньому використанні ні на дальність роботи, ні на його ефективність це фактично не діє», – пояснює УП один із операторів ударних БПЛА, який воює на Донбасі.

«Є нюанси, типу того, що мусимо лакувати окремі плати дронів, щоб на них не впливали опади», – додає військовий.
За його словами, найгірші погодні умови не в розпал зими, а в перехідні осінньо-зимові та зимово-весняні періоди. В такі моменти хмарність часто стає причиною нельотної погоди як для тактичної чи армійської авіації, так і для розвідувальних чи ударних безпілотників.

За більш сприятливої погоди за допомогою розвідувальних дронів можна побачити, що відбувається в секторі в 25 квадратних кілометрів. А в хмарну погоду ця площа може зменшуватись до 5 разів.

«Якщо говорити про зимові ясні дні, то працювати місцями навіть краще. Сніг додає контрасту, і виявляти цілі легше», – підкреслює співрозмовник.

Відсутність природного маскування у вигляді трави та листя додає бонусів розвідці. Складно залишатись непоміченим, коли навколо біла пустеля і голі стовбури дерев.

Коли близько до передової рухатись на бронетехніці складно, та й піхоті не так просто працювати. Тож на передній план виходить артилерія.

Перебуваючи позаду своїх позицій, артилеристи мають трохи більше маневру, тому зима на багатьох ділянках часто перетворюється на постійну контрбатарейну боротьбу, яку називають артилерійськими дуелями.

Утеплення та одяг

Очевидно, що в зимовий період солдат не може довго воювати через холод, якщо якісно не підготовлена його військова форма.

Захисник мусить бути не просто утепленим, але й мати в запасі якісний одяг, щоб швидко перевдягнутись. Наприклад, коли шкарпетки чи перчатки мокрі, воювати складніше, і є велика ймовірність застудитись.
При низьких температурах також значно ускладнюється евакуація поранених.

У теплу пору року, якщо поранення не критичне, боєць може залишитися на полі бою і дочекатися прийнятного моменту для евакуації. Взимку до такого моменту можна не дожити через переохолодження.

Окрім одягу, фронт узимку потребує багато пічок, хімічних грілок, ковдр, спальників, наметів. Тому раптом хтось із ваших знайомих захисників просить вас допомогти з чимось із цього переліку – не проходьте повз.

*****
Зима, напевно, один із найскладніших періодів для ведення бойових дій. Тому почасти сторони намагаються більше уваги приділяти обороні.

За поточної ситуації, якщо жодна зі сторін не вдасться до додаткової мобілізації, говорити про можливість масштабних наступальних операцій на великих ділянках фронту взимку поки не випадає.

Утім, сама погода може слугувати як перевагою, так і перепоною – умови для всіх однакові. Як Україна, так і Росія – звиклі до таких кліматичних умов, тому навряд можна говорити, що хтось більш або менш готовий чи призвичаєний до холодів та снігопадів. Важко буде всім.

Хто зробив правильні висновки з минулорічних сніжних боїв та краще матеріально підготувався до зими, на боці того й буде перевага.

Євген Будерацький, УП.